Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15166/24
27 листопада 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100070002540 від 19.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100070002540 від 19.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке вилучено у ході проведення огляду місця події, а саме біля буд. АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що Подільським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100070002540 від 19.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 13:00 годин 16.11.2024 по 10:00 годин 17.11.2024 невстановлена особа, в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу таємно викрала вироби із золота, чим завдала ОСОБА_5 , матеріальну шкоду.
В ході проведення оперативно-розшукових дій було встановлено гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка ймовірно причетна до зазначеного кримінального правопорушення.
Так, 23.11.2024 у період час у з 17 год. 00 хв. по 17 год. 05 хв., проведено огляд місця події, а саме біля буд. АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: каблучку з червоним каменем, каблучку з фігуркою бджоли, срібну ложку з емблемою зображення риб, які поміщено до спеціального пакету № RIС 2050827.
23.11.2024 старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 винесено постанову про визнання речовими доказами вищевказаних прикрас та срібної ложки.
Посилаючись на те, що в органу досудового розслідування є підстави вважати, що вилучені речі є об'єктами злочину та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий скерував клопотання про арешт майна як речових доказів.
В судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі та зазначив, що просить клопотання задовольнити.
Власниця майна, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явилась.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070002540 від 19.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
23.11.2024 у період час у з 17 год. 00 хв. по 17 год. 05 хв., в ході проведення огляду місця події, а саме біля буд. АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: каблучку з червоним каменем, каблучку з фігуркою бджоли, срібну ложку з емблемою зображення риб, які поміщено до спеціального пакету № RIС 2050827.
Постановою слідчого від 23.11.2024р. вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, оскільки є безпосереднім об'єктом посягання, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, зважаючи на доведеність існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на перелічене вище майно з метою забезпечення збереження речових доказів, дієвості та об'єктивності досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170, 172-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100070002540 від 19.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12024100070002540 від 19.11.2024, а саме: на каблучку з червоним каменем, каблучку з фігуркою бджоли, срібну ложку з емблемою зображення риб.
Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Роз'яснити, що згідно із частинами 1-2статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1