Справа № 564/4008/24
26 листопада 2024 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Зберун К.Ф.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в залі суду м. Костопіль цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, присуджених рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 07.10.2020 р., визначивши їх у частці від заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2 , в розмірі 1\4 частки, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що відповідач на даний час офіційно працевлаштований, проходить військову службу за контрактом, його дохід підвищився та значно покращилося матеріальне становище. Крім того, розмір аліментів на неповнолітнього сина, які стягуються з відповідача, не забезпечують дитині належного утримання та задоволення необхідних потреб, пов'язаних із вихованням, навчанням, фізичним та духовним розвитком.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що не суперечить вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до заочного рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 07 жовтня 2020 року з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 21.07.2020 року і до досягнення ним повноліття.
Згідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 41 Сімейного кодексуУкраїни (далі СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно до ч. 3 ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина 1 ст. 80 ЦПК України вказує на те, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що на даний час покращився матеріальний стан платника аліментів, він офіційно працевлаштований, має стабільний, регулярний дохід. Зокрема, відповідач проходить військову службу за контрактом під час мобілізації, його доходи у порівнянні з 2020 роком, тобто на час ухвалення судового рішення про зміну розміру аліментів на дитину, зросли, що підтверджується інформаційною довідкою ДПС України від 19.09.2024 р. №227438997, в якій дохід відповідача за 1 квартал 2024 року (військова частина НОМЕР_1 ) становив 65017 грн. 00 коп, за 2 квартал 2024 року (військова частина НОМЕР_2 ) становив 53858 грн. 47 коп., а також постановою державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника від 25.09.2024 р. ВП №64025279.
Суд вважає, що наведена вище обставина є підставою для зміни способу стягнення аліментів, визначення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Доказів того, що відповідач не має можливості сплачувати аліменти у вказаному позивачем розмірі не надано.
Враховуючи вищенаведені обставини, інтереси дитини, рівність обов'язку матері та батька по утриманню дітей, а також виходячи з необхідного можливого та розумного обсягу матеріальних витрат на утримання дитини, що на думку суду, буде забезпечувати її нормальний духовний та фізичний розвиток, суд вважає за доцільне змінити спосіб стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини, визначивши їх у частці від заробітку (доходу) відповідача, в розмірі 1\4 частини щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
За правилами ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, в той же час ст. 192 СК України, якою регулюються правовідносини щодо зміни розміру аліментів, не містить норми про те, що зміна розміру аліментів присуджується з дати звернення до суду із зазначеним позовом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.
Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір, який на час звернення із вказаним позовом становив 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41, 180-182, 192 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити .
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 07 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити їх та стягувати в розмірі 1\4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 26 листопада 2024 року.
Суддя: Снітчук Р.М.