Справа № 420/3426/24
(додаткове)
26 листопада 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/3426/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за результатом якого позивач просить суд:
визнати протиправною відповідь відповідача на скаргу від 15.03.2023 на бездіяльність державного виконавця у виконавчих провадженнях №№71972384, 71972514, оформлену листом від 28.12.2023 р. №32129;
визнати протиправними дії відповідача щодо не розгляду скарги від 15.03.2023 на бездіяльність державного виконавця у виконавчих провадженнях №№71972384, 71972514 у порядку Закону України «Про виконавче провадження»;
зобов'язати відповідача розглянути скаргу від 15.03.2023 на бездіяльність державного виконавця у, виконавчих провадженнях №№71972384, 71972514 в порядку Закону України «Про виконавче провадження»;
визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. щодо не направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2023 р. у виконавчому провадженні №71972384;
визнати протиправною бездіяльність, старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконаних рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Пхіденка О.С. щодо не направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2023 р. у виконавчому провадженні №71972514;
визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Пхіденка О.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №71972384 від 24.10.2023p.
визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №71972514 від 24.10.2023 р.
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. від 24.10.2023 про закінчення виконавчого провадження №71972384;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. від 24.10.2023 про закінчення виконавчого провадження №71972514.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. щодо не направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2023 р. у виконавчому провадженні №71972384. Визнано протиправною бездіяльність, старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконаних рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Пхіденка О.С. щодо не направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2023 р. у виконавчому провадженні №71972514. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Позивачем до канцелярії суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Дана справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суд розглядає в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що у постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до суду копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №08-01 від 08.01.2024 року, Акт надання-приймання юридичних послуг від 10.07.2024 р. за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №08-01 від 08.01.2024 року, на суму 5000,00 грн., що включає в себе наступний перелік наданих юридичних послуг: складання адміністративного позову - 3000 грн., складання заяви із процесуальних питань - 1000 грн., складання заяви про відшкодування судових витрат та додаткове рішення - 1000 грн.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, враховуючи надані стороною позивача докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, зміст і обсяг наданих матеріалів до суду апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтовану необхідність зменшення розміру таких витрат до 3000 грн., з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Так, п.5 ч.3 ст.132 КАС України, встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Положеннями ч.1 ст.138 КАС України, визначено, що розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Частиною 7 ст.139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, з аналізу наведених правових норм, убачається, що документально підтверджені судові витрати, зокрема, і пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з додатків до заяви позивача про відшкодування судових витрат від 10.07.2024 року, вони містяться копії квитанцій АТ «Укрпошта», що підтверджують сплату послуг по відправці рекомендованих листів: №6743000748719 від 27.01.2024р. на суму 47 грн. до Одеського адміністративного суду (із позовною заявою); №6743000750470 від 19.03.2024р. на суму 32 грн. до Одеського адміністративного суду (із заявою про усунення недоліків; №6743000753771 від 10.07.2024р. на суму 32грн. до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (із заявою про відшкодування судових витрат).
Отже, вищезазначені витрати у сумі 111грн. пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій (направленням процесуальних документів сторонам у справі та до суду), а тому є судовими витратами в розумінні ч.1 ст.138 КАС України та підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 132, 134, 139, 248, 252 КАС України, суд,-
Задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.
Прийняти у справі додаткове рішення, яким стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.Розумовська, 37, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3111 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Д.К. Василяка