26 листопада 2024 р. № 400/1402/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, 2) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053,
провизнання протиправним та скасування рішення №262240023918 від 19.12.2023, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області № 262240023918 від 19.12.2023;
- зобов'язати ГУ ПФУ в місті Києві призначити з 14.12.2023 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області прийнято рiшення про вiдмову йому в призначеннi пенсiї по інвалідності. Не зараховано до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1991 по 01.11.1993, періоди роботи з 01.06.1994 по 08.12.1994, з 05.09.1995 по 12.07.2000, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.2006, оскільки записи внесено до дати заповнення трудової книжки.
Ухвалою від 19.02.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач - Головне управління ПФУ в Миколаївській області позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності, оскільки недостатньо страхового стажу. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи та навчання згідно з записами трудової книжки, оскільки трудова книжка позивача видана пізніше, ніж наявні в ній записи про роботу та навчання.
Відповідач - Головне управління ПФУ у м. Києві позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з недостатністю страхового стажу. Рішення відповідно до принципу екстериторіальності приймалось Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області.
Позивач надіслав відповідь на відзив, підтримує позовні вимоги.
Ухвалою від 20.03.2024 суд витребував у Головного управління ПФУ в Донецькій області належним чином завірені копії з матеріалів пенсійної справи позивача. Відповідь на адресу суду не надходила.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.11.2023 до 01.12.2024 встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико - соціальної експертної комісії № 771059.
14.12.2023 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до територіальних органів Головного управління ПФУ.
Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 19.12.2023 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю 11 років необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивача не зараховано періоди навчання з 01.09.1991 по 01.11.1993, роботи з 01.06.1994 по 08.12.1994, з 05.09.1995 по 12.07.2000 згідно з трудовою книжкою, оскільки записи внесено до дати заповнення трудової книжки.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 30 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп: від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі- Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з матеріалами справи, до страхового стажу позивача не зараховано перiоди з 01.06.1994 по 08.12.1994, з 05.09.1995 по 12.07.2000, оскільки записи внесено до дати заповнення трудової книжки.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться записи про його роботу: 2, 3) з 01.06.1994 по 08.12.1994 працював учнем кабельщика спайщика у ПП "Кварц"; 4, 5) з 05.09.1995 по 12.07.2000 працював кабельщиком спайщиком у ПП "Кварц".
Отже, записами у трудовій книжці позивача підтверджуються періоди його роботи у спірні періоди.
Посилання відповідача на те, що вказаний період роботи не зарахований до страхового стажу, оскільки у трудовій книжці записи внесено до дати заповнення трудової книжки, суд не може брати до уваги при ухваленні рішення.
Вказаний висновок відповідача є безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання та записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивачка у той чи інший період її роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку таких документів не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Враховуючи викладене, період роботи позивача з 01.06.1994 по 08.12.1994, з 05.09.1995 по 12.07.2000 відповідачем протиправно не було зараховано до його страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1991 по 01.11.1993, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту «д» частини 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
В силу вимог пункту 8 Порядку період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується, зокрема, дипломами.
Отже, Порядком передбачена можливість зарахування періоду навчання до страхового стажу на підставі записів трудової книжки. Водночас, період навчання та здобуття освіти, зокрема у професійних навчально-виховних закладах підтверджується дипломами, що свідчить про закінчення навчального закладу.
Згідно з матеріалами справи, позивач у період з 01.09.1991 по 01.11.1993 навчався у Ясинуватському будівельному технікумі. Був відрахований за власним баджанням.
Отже, документ про закінчення навчання та отримання позивачем професійної освіти у ОСОБА_1 відсутній.
За таких обставин, підстави для зарахування періоду проходження позивачем навчання з 01.09.1991 по 01.11.1993 відсутні.
Отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для часткового задоволення позову.
Відповідно до п. 10) ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому для захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії по інвалідності від 14.12.2023, з урахуванням висновків суду.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 968,96 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Судові витрати стягнути з відповідачів пропорційно частині задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) та до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 262240023918 від 19.12.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди його роботи з 01.06.1994 по 08.12.1994, з 05.09.1995 по 12.07.2000 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.07.2006 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2023 про призначення пегнсії по інвалідності, з урахуванням висновків суду.
4. В частині позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1991 по 01.11.1993 - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 484,48 (чотириста вісімдесят чотири грн сорок вісім коп) гривень.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 484,48 (чотириста вісімдесят чотири грн сорок вісім коп) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 26.11.2024.
Суддя Н.О. Бульба