26 листопада 2024 рокусправа № 380/21236/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (вул. Підвальна, 6, м. Львів, код ЄДРПОУ 38627339) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДСНС України у Львівській області щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 29.09.2024р;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України у Львівській області належним чином розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.09.2024р., за результатами розгляду якого надати інформацію про відсоткове значення середніх розмірів надбавки за особливі умови проходження служби та премії фактично виплачених за січень 2023 року за відповідною посадою ОСОБА_1 , займаною ним на день звільнення зі служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» звернувся до відповідача із інформаційним запитом від 29.09.2024 з проханням надати інформацію про відсоткове значення середніх розмірів надбавки за особливі умови проходження служби та премії фактично виплачених в Головному управлінні за січень 2023 року за відповідною посадою. Оскільки у визначені терміни запитувана інформація не була наданою, позивач був вимушений звернутися до відповідача із повторним запитом від 07.10.2024, але незважаючи на зазначене запитуваної інформації так і не отримав. Замість запитуваної інформації отримав лист від 14.10.2024, в якому зазначалося, що позивачеві надавалися витяги з наказів, в яких була відображеною відповідна інформація. Позивач таку відповідь відповідача вважає свідомим ухиленням від надання запитуваної інформації, оскільки накази Головного управління (№20 та №55) не визначають середні розміри складових грошового забезпечення, а визначають лише розміри окремих складових грошового забезпечення для фактичної їх виплати.
Ухвалою суду від 18.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що витяги із Накази №20 і №55, які містять запитувану інформацію, Головним управлінням надавалися на інформаційний запит позивача ще у 2023 році, а саме: Листом Головного управління № 58 01-1339/58 07 від 02.03.2023 «Про розгляд звернення» на запит позивача від 23.03.2023 (вх. ГУ №5-ЗПІ від 24.02.2023). Також витяг із Наказу №55 був наданий позивачу листом Головного управління №58 01-4226/58 07 від 04.07.2023 «Про розгляд звернення» на інформаційний запит позивача від 20.06.2023 (вх. ГУ №П-359 від 20.06.2023), листом Головного управління №58 01-4974/58 07 від 04.08.2023 «Про розгляд звернення» на інформаційний запит Позивача від 28.07.2023 (вх. ГУ №П-456 від 28.07.2023). Витяг із Наказу № 20 був наданий позивачу листом Головного управління №58 04 5169/58 07 від 13.08.2024 «Про розгляд звернення» на інформаційний запит позивача від 25.07.2024 (вх. ГУ №П-333 від 30.07.2024). Витяги із Наказів №20 і №55 були надані позивачу повторно листом Головного управління №58 01-6867/58 07 від 28.10.2024 «Про розгляд запиту» на інформаційний запит Позивача від 14.10.2024 (вх. ГУ №П-424 від 14.10.2024).
Відповідач вважає, що позивач на момент звернення до суду володів інформацією про відсоткове значення середніх розмірів надбавки за особливі умови проходження служби та премії фактично виплачених в Головному управлінні за січень 2023 року за відповідною його посадою - начальника управління організації заходів цивільного захисту. Головне управління ДСНС України у Львівській області діяло у межах чинного законодавства, та надаючи вищевказані відповіді на звернення позивача, жодним чином не обмежила його законні права. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
29.09.2024 позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому просив надати інформацію про відсоткове значення середніх розмірів надбавки за особливі умови проходження служби та премії фактично виплачених в Головному управлінні за січень 2023 року за відповідною моїй посадою - начальника управління організації заходів цивільного захисту.
У зв'язку із неотриманням запитуваної інформації, позивач 07.10.2024 повторно звернувся з інформаційним запитом в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому просив надати інформацію, запитувану у запиті від 29.09.2024.
Відповідач листом від 14.10.2024 №58 01-6560/58 07 «Про розгляд звернення» повідомив позивача про те, що запитувана інформація неодноразово надавалась Головним управлінням: листом від 04.07.2023 року №58 01-4226/58 07 на електронну адресу позивача разом із відповіддю, вже надсилався витяг з наказу Головного управління від 13.02.2023 року №55 «Про преміювання осіб рядового і начальницького складу ГУ» із встановленим відсотковим розміром премії по відповідній (аналогічній) посаді за січень 2023 року. Листом від 04.08.2023 року №58 01-4974/58 07 разом із відповіддю на запит позивача про встановлення розміру щомісячної премії по відповідній (аналогічній) посаді за 2022 рік та І півріччя 2023 року Головним управлінням повторно був надісланий вищезгаданий витяг з наказу. Також листом від 13.08.2024 року №58 04-5169/58 07 на електронну адресу позивача був надісланий витяг з наказу Головного управління від 18.01.2023 року №20 «Про преміювання осіб рядового і начальницького складу ГУ» із встановленим відсотковим значенням надбавки за особливості проходження служби по відповідній (аналогічній) посаді на 2023 рік.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання запитуваної публічної інформації у відповідь на запит від 29.09.2024, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюється Законом України «Про інформацію» від 02.10.1992 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 2657-XII встановлено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (стаття 2 Закону №2939-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом.
Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб'єктом владних повноважень.
Доступ до інформації забезпечується, зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VI).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 13, п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації, до яких, зокрема належать органи державної влади і органи місцевого самоврядування, зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частинами першою і другою ст. 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 вказаного Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 вказаного Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 вказаного Закону. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону №2939-VI).
В силу ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Таким чином, Законом України №2939-VI регламентовано такі варіанти поведінки розпорядника інформації у разі одержання запиту на інформацію: надання відповіді на запит на інформацію у строк, передбачений ст. 20 Закону №2939-VI; прийняття рішення про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію (ч.ч. 6, 7 ст. 22 Закону №2939-VI); відмова в задоволенні запиту на інформацію; направлення запиту належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію від 29.09.2024 відповідно до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Аналізуючи відповідь відповідача на запит позивача, надану листом від 14.10.2024 №58 01-6560/58 07, суд встановив, що така не містить запитуваної позивачем публічної інформації, як і не містить відмову у наданні такої публічної інформації.
У вказаному листі відповідач зазначив, що позивачу неодноразово надавалась позивачу запитувана інформація листами від 04.07.2023, від 04.08.2023, від 13.08.2024.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що позивачу неодноразово надавалась запитувана публічна інформація, оскільки за нормами Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь та запитувану публічну інформацію або обґрунтовано відмовити у наданні такої інформації.
Крім цього суд зауважує, що відповідачем, в порушення вимог ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, відповідь на інформаційний запит позивача від 29.09.2024 надано лише 14.10.2024.
Статтею 23 Закону № 2939-VІ визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача (ч. 2 ст. 23 Закону № 2939-VІ).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не надав позивачу запитуваної публічної інформації, як і не відмовив у наданні такої в порядку, визначеному Законом №2939-VI, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spai№) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням вищевикладеного суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу запитуваної публічної інформації у відповідь на запит від 29.09.2024 та зобов'язати відповідача повторно розглянути запит позивача від 29.09.2024 та надати відповідь згідно вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та висновків суду.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (вул. Підвальна, 6, м. Львів, код ЄДРПОУ 38627339) щодо ненадання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) запитуваної публічної інформації у відповідь на запит від 29.09.2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області Львівської області (вул. Підвальна, 6, м. Львів, код ЄДРПОУ 38627339) повторно розглянути запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.09.2024 року та надати відповідь згідно вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та висновків суду.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 26.11.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович