з питань залишення позовної заяви без розгляду
в частині позовних вимог
18 листопада 2024 рокусправа № 380/17599/24
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
представника позивача Бабій І.М.,
представника відповідача Лисої Н.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м.Львові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №85139) просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Львівській області № 325 о/с від 14.06.2024 «Про особовий склад», в частині переміщення капітана поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на посаду інспектора роти №3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії (стрілецький) ГУНП, звільнивши його з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП з 14.06.2024, встановивши посадовий оклад у розмірі 2400 грн та надбавку за спеціальні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 відсотків;
- визнати протиправним та скасувати п. 23 наказу начальника Головного Управління Національної поліції у Львівській області Олександра Шляховського від 29.07.2024 за № 2925 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників ГУНП у Львівській області»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного Управління Національної поліції у Львівській області Шляховського Олександра від 09.08.2024 за № 471о/с «Про особовий склад»;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Львівській області (код ЄДРПОУ: 40108833) щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортом від 26.02.2024 капітана поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Львівській області винести наказ про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за рапортом від 11.06.2024, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Ухвалою судді від 10.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача 30.09.2024 подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовної вимоги про оскарження наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора роти №3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Клопотання обґрунтоване тим, що переміщення поліцейських відноситься до питання проходження служби в поліції, а стаття 65 Закону України «Про Національну поліцію» міститься у Розділі VII «Загальні засади проходження служби в поліції», відтак для оскарження наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с встановлюється місячний строк відповідно до ч.5 ст.122 КАС України. Тому ГУНП у Львівській області вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с в частині, що стосується ОСОБА_1 , подана з пропуском процесуального строку, оскільки позивач ознайомлений з оскаржуваним наказом 25.06.2024, а з позовом до суду звернувся тільки 16.08.2024, тобто з пропуском місячного терміну.
Представником позивача 11.10.2024 подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Зазначає, що лише 30.09.2024 на адвокатський запит адвоката Бабій І. М. засобами поштового зв'язку отримано копію наказу Головного управління Національної поліції в Львівській області № 325 о/с від 14.06.2024 «Про особовий склад» щодо переміщення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора роти №3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП, з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП, що підтверджується поштовим конвертом. Тому, строк оскарження наказу пропущений позивачем з поважних причин.
Крім того, представник позивача зазначає, що повідомлення в мережі «Телеграм» не є належними та допустимими доказами ознайомлення позивача з спірним наказом. З фотокопій скрінів повідомлень невідомо чи дійсно такі скеровувались на телефонний номер позивача, чи дійсно це месенджер «Телеграм». Крім того, на скрінах є позначки «змінено», що також доводить невідповідність даного доказу критеріям об'єктивності та достовірності. Також зазначає, що спірний наказ мав бути надісланий рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. При цьому фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським відповідного документу є отримання органом, що скеровував такий наказ, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Вказує, що в матеріалах справи, відсутні поштові повідомлення про вручення або про відмову від отримання ОСОБА_1 або інші докази у підтвердження належного повідомлення позивача про наявність спірного наказу.
Представник позивача в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечила, з підстав викладених у клопотанні про поновлення строку звернення до суду. Просила суд визнати причину пропуску строку поважною та поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Львівській області № 325 о/с від 14.06.2024 «Про особовий склад».
Представник відповідача в підготовчому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду підтримала з підстав викладених у ньому. Просила позов в частині позовних вимог залишити без розгляду.
При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд керувався таким.
За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 року у справі №340/1019/19.
З долучених відповідачем доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлено з наказом ГУНП у Львівській області № 325 о/с від 14.06.2024 за допомогою месенджера «Telegram», до якого прив'язаний номер мобільного телефону НОМЕР_3 . Вказане повідомлення переглянуте позивачем 25 червня 2024 року о 13:33 год.
Втім, позовна заява позивачем подана до суду 19.08.2024, тобто з пропуском місячного строку з дня його ознайомлення з наказом.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування), як доказ у справі, лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.
З наявних у справі матеріалів службового розслідування суд встановив, що в особовій справі позивача наявна розписка від 19.05.2022, в якій ОСОБА_1 повідомив підрозділ кадрового забезпечення, що в його користуванні є мобільний телефон з номером НОМЕР_3 , на якому встановлено месенджери «WhatsApp», «Massenger» «Telegram», «Viber», а також поштова скринька ІНФОРМАЦІЯ_1. У разі зміни вказаної інформації позивач зобов'язувався невідкладно повідомити безпосереднього начальника та підрозділ кадрового забезпечення.
В ході проведення службового розслідування комісією був опитаний старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , інспектор сектору кадрового забезпечення ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, який пояснив, що 25 червня 2024 року о 13 год. 33 хв. через меседжер Telegram ним було ознайомлено капітана поліції ОСОБА_1 з наказом про його переміщення на посаду інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП.
Крім того, відповідно до наявних в матеріалах службового розслідування скріншотів з мобільного телефону ОСОБА_3 можливо дослідити зміст надісланих вкладень у повідомленні, а також адресата повідомлення - ОСОБА_1 , який користується номером телефону НОМЕР_3 .
Слід також зазначити, що на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач був поліцейським та проходив службу в Національній поліції України. Служба в поліції є , . Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Отже, враховуючи особливий статус поліцейського та особливості проходження служби в поліції, позивач зобов'язаний був перебувати на робочому місці та виконувати покладені на нього повноваження на посаді, на яку його призначено.
Зі змісту позовної заяви та долучених доказів суд встановив, що позивач у червні 2024 року перебував на листку тимчасової непрацездатності по 05.07.2024 включно (з 06.07.2024 мав приступити до служби). Тобто, з 06.07.2024 ОСОБА_1 міг та повинен був дізнатись про місце проходження ним служби та обсяг покладених на нього повноважень, відтак мав можливість ознайомитись безпосередньо на робочому місці зі змістом наказу про його переміщення на іншу посаду.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Даний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 червня 2022 року справа № 640/4086/20 (адміністративне провадження № К/9901/35721/21).
Суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що позивач не обґрунтував поважності причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом, в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с «Про особовий склад» щодо переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, а також не надав доказів поважності причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП у Львівській області в частині вищевказаних вимог слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, суд,-
в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі - задовольнити повністю.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.11.2024.
Суддя Р.І. Кузан