27 листопада 2024 року справа № 340/5862/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Центр), ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - Комісія) про визнання протиправними рішень і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідачів про визнання протиправними і скасуванні рішень Комісії від 16, 25 і 30 липня 2024 року №№359, 383, 384, якими відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Водночас просив суд зобов'язати відповідачів повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
ОСОБА_1 зазначив, що набув право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, так як утримує 3-ох неповнолітніх дітей, однієї з яких не є батьком.
Стверджує, що утримує і бере участь у вихованні всіх дітей.
Відповідачі не подали відзивів на позов, хоча обізнані про відкриття провадження у справі (а.с.78-79).
05 вересня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.72-73).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 04 липня 2015 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали шлюб (а.с.12).
У шлюбі народились 2 дитини: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (а.с.16, 19).
До одруження ОСОБА_5 народила ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с.13).
Позивач не є батьком ОСОБА_6 (а.с.13).
За інформацією органу місцевого самоврядування разом з позивачем проживає і ОСОБА_6 (а.с.25-26, 28).
Родина ОСОБА_1 набула статусу багатодітної сім'ї з 04 січня 2024 року (а.с.22).
16, 25 і 30 липня 2024 року Комісія прийняла рішення №№359, 383, 384, якими відмовила ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (а.с.54-56).
Підстава - не надано документів стосовно утримання ОСОБА_6
Позов подано до суду 05 вересня 2024 року (а.с.64).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, 24 лютого 2022 року Президентом України прийнято Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ).
Відповідно до приписів пункту 1 Указу введено в дію воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Отже, в країні дії воєнний стан і оголошено мобілізацію.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон) встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Під терміном «утримання» треба розуміти обов'язок, який виникає в силу приписів закону.
Приписами частини 1 статті 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, обов'язок утримання дитини покладається виключно на батьків, у тому числі на осіб, які її усиновили.
Обов'язок продовжує існувати і після позбавлення батьків батьківських прав відповідно до приписів частини 3 статті 166 СК України.
Цією нормою права встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Обов'язок припиняється після усиновлення дитини відповідно до приписів частини 1 статті 232 СК України.
Цією нормою права встановлено, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
ОСОБА_1 не надав доказів усиновлення ОСОБА_6 , тому відносно нього у позивача не існує обов'язку утримання.
Може допомагати дружині утримувати її дитину і припинити допомогу у будь-який час.
Водночас варто згадати, за яких обставин у вітчима виникає обов'язок утримання неповнолітнього пасинка.
Так, приписами частини 1 статті 268 СК України встановлено, що мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд не встановив обставин, за яких у позивача виник би обов'язок утримувати неповнолітнього пасинка.
Правильність правового висновку суду доводиться і наступними міркуваннями.
Так, будь-який закон має переслідувати розумну мету.
Згаданий припис Закону переслідує мету звільнення від призову однієї особи відносно утримання 3-ох дітей.
Якщо припустити, що під терміном «утримання» слід розуміти не тільки обов'язок, а й право, то треба визнати, що від призову на військову службу можуть бути звільненні ОСОБА_1 і батько ОСОБА_6 за умови, що у нього 3 дітей.
Тобто утримання однієї дитини двома особами (батьком і вітчимом) на підставі закону (обов'язок батька) і визнання за собою такого права (права вітчима) звільнить обох від призову на військову службу, що суперечить меті Закону.
Варто зазначити і наступне.
Якщо погодитись з припущенням, то маємо визнати, що від призову на військову службу треба звільняти і осіб, які добровільно утримують 3 дітей, не будучи їх батьками і не проживаючи з ними, що знову ж суперечить меті Закону.
Приписами частини 1 статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що багатодітна сім'я - сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.
Правовий статус багатодітної сім'ї жодним чином не впливає на регулювання спірних правовідносин, оскільки не зобов'язує позивача утримувати пасинка.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ОСОБА_1 в силу обов'язку, встановленого законом, утримує 2 дітей віком до 18 років.
Тому не підлягає звільненню від призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, у задоволенні позову належить відмовити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с.62-63).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ