про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 листопада 2024 року м. Київ № 320/54532/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до державного нотаріуса 2-ї Білоцерківської державної міської нотаріальної контори Мельничук М.В. про визнання протиправним та скасування свідоцтва,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до державного нотаріуса 2-ї Білоцерківської державної міської нотаріальної контори Мельничук М.В. про визнання протиправним та скасування свідоцтва, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися (серія та номер 1-521) яке видано 19.04.2024 державним нотаріусом другої Державної Білоцерківської нотаріальної контори Мельничук М.В. на частку квартири яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 видане на ім?я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Зміст наведених норм КАС України дає підстави дійти висновку, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового, однак, сама по собі така участь не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною особою, у якому дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права.
У постановах від 06.11.2019 у справі №756/4477/18 та від 23.10.2019 у справі №352/536/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб'єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов'язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Предметом оскарження у даній справі є свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися (серія та номер 1-521) яке видано 19.04.2024 державним нотаріусом другої Державної Білоцерківської нотаріальної контори Мельничук М.В. на частку квартири.
Таким чином, вказаний позов подано позивачем з метою захисту права власності на 1/2 квартири, а відтак стосується майнових прав на це нерухоме майно.
Зважаючи на характер спірних відносин, суд дійшов висновку, що спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки суд дійшов висновку, що даний позов підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса 2-ї Білоцерківської державної міської нотаріальної контори Мельничук М.В. про про визнання протиправним та скасування свідоцтва.
Роз'яснити позивачу, що даний спір віднесено до загальної юрисдикції місцевого суду та повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Перепелиця А.М.