26 листопада 2024 року м.Київ № 320/41410/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із 82% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи із 82% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 04.05.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві та отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсія позивачу призначено в 2005 році в розмірі 82% грошового забезпечення. Проте, після перерахунку пенсії з 01.01.2008 відповідач протиправно зменшив позивачу розмір пенсії з 82% до 77% грошового забезпечення, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, що суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав для перерахунку і виплати пенсії позивачу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач з 24.12.2004 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що при призначені пенсії її розмір становив 82% від сум грошового забезпечення.
Після проведеного з 01.01.2008 пенсійним органом перерахунку та всіх наступних перерахунків, пенсія обчислена виходячи з основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення за 29 років вислуги.
На звернення позивача щодо перерахунку та виплати пенсії у розмірі 82% від сум грошового забезпечення, відповідач листом від 01.06.2023 повідомив позивача про правомірність нарахування позивачу пенсії обчисленої виходячи з основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі за текстом Закон №2262).
Відповідно до пунктів «а» та «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 р. №3591-ІV (далі за текстом Закон №3591), який набрав чинності з 29.04.2006, пункт «в» частини 1 статті 13 Закону №2262 викладено в новій редакції: «особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)».
З набуттям чинності Закону №3591, тобто з 29.04.2006 нова редакція пункту «в» частині першої статті 13 Закону №2262 не передбачала вказану 5-відсоткову доплату особам, які взяли участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 3.
Перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій визначено статтею 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин першої, третьої та четвертої якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з наведених у пунктах 43-48 цієї постанови норм, складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
Судом встановлено, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу 27.10.1994 року відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 82% від грошового забезпечення, у тому числі 5 % - збільшення розміру пенсії на підставі пункту «в» частини першої статті 13 цього Закону як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 2.
Судом враховано, що на час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону № 3591-IV, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
На підставі вищевикладеного, при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 01.06.2023 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 04.05.2023 (дати звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, та здійснення виплати з урахуванням виплачених сум.
З метою ефективного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позивні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 04.05.2023, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із 82% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ - 42098368, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ) перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) виходячи із 82% сум грошового забезпечення з 04.05.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.