27 листопада 2024 року м. Київ № 320/25158/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення зустрічного позову без розгляду в адміністративній справі
за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу розмірі 15644,05 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 відкрито провадження у справі №320/25158/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
17 липня 2024 року через систему “Електронний суд» ОСОБА_1 подано зустрічний позов, в якому заявник просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 №0011969-5306-2222.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2019 №0011969-5306-2222.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним адміністративним позовом в адміністративній справі №320/25158/24.
Суд ухвалив перейти до розгляду справи №320/25158/24 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі №320/25158/24 на 09 жовтня 2024 року о 15:00, яке відбудеться в Київському окружному адміністративному суді за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26-а, 1 під'їзд, 4 поверх, зал №2.
Також, 27 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області разом із відзивом на зустрічний позов надійшла заява про залишення без розгляду зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 клопотання представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області про проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції задоволено, суд ухвалив проводити підготовче засідання у справі №320/25158/24, призначене на 09 жовтня 2024 року о 15:00 в режимі відеоконференції з наданням можливості представнику Головного управління ДПС у Хмельницькій області використовувати власні технічні засоби з використанням Системи відеоконференцзв'язку «EasyCon».
Підготовче судове засідання, призначене на 09 жовтня 2024 року, у справі №320/25158/24 відкладено на 27 листопада 2024 року о 13 годині 00 хвилині.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року клопотання представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області про проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції задоволено, суд ухвалив проводити підготовче засідання у справі №320/25158/24, призначене на 27 листопада 2024 року о 13:00 в режимі відеоконференції з наданням можливості представнику Головного управління ДПС у Хмельницькій області використовувати власні технічні засоби з використанням Системи відеоконференцзв'язку “EasyCon».
26 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі.
27 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи подання всіма учасниками справи клопотань про розгляд справи без участі, фіксування підготовчого засідання, призначеного на 27 листопада 2024 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувалося, розгляд клопотання позивача про залишення позову без розгляду здійснюється у порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення позову без розгляду, матеріалами адміністративної справи, що розглядається, суд враховує наступне.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області зазначає, оскаржуване ППР №0011969-5306-2222 від 22.04.2019 року на суму 15644,05 було надіслано платнику одразу ж після підписання, тобто, враховуючи терміни доставки листів АТ «УКРПОШТОЮ», на адресу позивача ППР надійшло у квітні 2019 року.
У свою чергу, ОСОБА_1 стверджує, що не отримував жодних податкових повідомлень-рішень від контролюючого органу. Зазначає, що корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким направлялась податкова вимога від 28.08.2018 №34175-17, містить недостовірні відомості, оскільки ОСОБА_1 не міг 21.08.2018 отримати таку податкову вимогу, з огляду на перебування за кордоном, на свідчення чого надає копію закордонного паспорту, а про існування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2019 №0011969-5306-2222 дізнався тільки 14 червня 2024 року, коли надійшло повідомлення про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі №320/25158/24 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 15644,05 гр.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для залишення зустрічного позову без розгляду, визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.04.2019 №0011969-5306-2222, суд враховує наступне.
Згідно 42.2 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналізуючи зазначені норми КАС України суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Так, у поясненнях ОСОБА_1 , останній зазначає, що повідомлення-рішення у встановленому законом порядку не отримував, а відтак йому не було відомо про його існування чи про його зміст. Позивач наголошує, що про спірне рішення він дізнався після відкриття провадження у справі №320/25158/24, де податковий орган заявляє про стягнення боргу за податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2019 №0011969-5306-2222.
Представник ГУ ДПС у Хмельницькій області, у свою чергу, наголошує, що згідно з п.42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.5 ст.42 ПКУ),
Таким чином, на думку податкового органу, податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 №0011969-5306-2222 вважається врученими позивачу належним чином.
За вказаним суд формує наступні висновки.
В постанові Верховного Суду у складі колегії судді в Касацій ного адміністративного суду від 27 01.2022 у справі N 160/11673/20 (адміністративне провадження N К/9901/30170/21) судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, шо стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
З метою забезпечення єдиної правозастосовної практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, судова палата сформулювала такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини шостої статті 160 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що п.42.2 ст. 42 ПК України прямо не визначає у якості обставин, щодо яких застосовується вказане правове регулювання, таку підставу як «закінчення строку зберігання». У якості підстав визначено:
з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків;
їхньою відмовою прийняти документ:
незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків;
інші причини.
Сукупний аналіз таких обставин вказує на те, що законодавець у даній нормі уникнув формального ухилення платника податку від отримання податкових рішень, зокрема з підстав ненадання достовірної інформації щодо свого фактичного місцерозташування або обізнаності про наявність документу, але його категоричного неприйняття.
У випадку даної справи відсутні такі обставини. Не виключено та не доведено контролюючим органом протилежного, що позивач за зустрічним позовом міг бути у період тимчасового зберігання поштового відправлення відсутнім за вказаною ним адресою, а тому дійсно не знати про наявність такого.
Зазначення «за закінченням строку зберігання» не охоплює всі можливі обставини, які фактично не дали змогу отримати (вручити) поштове відправлення, а тому таку обставину неможливо ставити у провину платнику податків та безпідставно обтяжувати його через дію незалежних від нього обставин, що у результаті має вплив на право останнього здійснити судове оскарження акту.
Суд, уникаючи зайвого формалізму при розгляді питання щодо моменту, коли особа могла дізнатись про порушення своїх прав, у контексті описуваних обставин не вважає повернення поштового відправлення з підстав «закінчення строку зберігання» достатньою підставою для того, аби вважати строк звернення до суду пропущеним. Натомість, суд приймає доводи позивача за зустрічним позовом, що останній про спірне рішення дізнався у червня 2024 року у зв'язку із відкриттям провадження у справі №320/25158/24, а тому строк звернення до суду не порушено.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), також приділив увагу питанню пропуску строку звернення до суду.
Так, у справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» ЄСПЛ наголосив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року ЄСПЛ зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Відповідно до вимог, закріплених у статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Беручи до уваги доводи сторін та оцінюючи фактичні обставини щодо неотримання позивачем копії рішення податкового органу, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду порушено з поважних причин, відтак, такий строк підлягає поновленню, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Керуючись ст. 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 із зустрічним позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.04.2019 №0011969-5306-2222. Поновити строк звернення до суду із зустрічним адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2019 №0011969-5306-2222
2. У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Жукова Є.О.