26 листопада 2024 року м. Київ №320/40936/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши клопотання представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (ЄДРПОУ 22990368) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (ЄДРПОУ 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.
В обґрунтування вимог позову вказано, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо не виплати відповідачем індексації грошового забезпечення за час проходження служби з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року. Індексація доходів громадян, в тому числі грошового забезпечення є складовою частиною заробітку та підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 період з 05.04.2006 по 25.05.2024 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 25.05.2024 №82 був виключений зі списків особового складу частини 25.05.2024.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Судом встановлено, що позивачем дотримано тримісячний строк звернення до суду з цим позовом, який обчислюється з моменту проведення з позивачем повного розрахунку під час звільнення та невиплати в належному розмірі суми грошового забезпечення.
Отже, судом не встановлено пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 123, 169, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
В задоволенні клопотання представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Парненко В.С.