25 листопада 2023 року № 640/9387/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві, ідентифікаційний код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві від 05.04.2022 № 6098-3716Л/-02/8-2600/22 щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу основної державної пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 прямої дії ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 80%, тобто як добуток п'яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві провести перерахунок та виплату позивачу основної державної пенсії на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (без застосування формули) виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 80 %, тобто як добуток п'яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, починаючи з 25.04.2019, з урахуванням зміни мінімальної заробітної плати, без обмежень та з урахуванням фактично здійснених виплат заборгованості з 26.11.2021 у зв'язку з втратою ступеня професійної працездатності 80% на підставі довідки МСЕК серії АГ-№ 0027044 від 30.11.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю 2 групи із встановленим раніше ступенем непрацездатності 60%, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796-ХІІ). У зв'язку зі збільшенням ступеню непрацездатності до 80% позивач зазначає, що він був впевнений у тому, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії. Проте, за результатами розгляду звернення позивача про здійснення перерахунку пенсії відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/9387/22 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/9387/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що позивач не звертався до ГУ ПФУ із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, а тому рішення з цього приводу не приймалося. Також відповідач зазначив про відсутність підстав для внесення змін до пенсійної справи позивача на підставі довідки серії АГ №0027044 від 30.11.2021 про результати визначення позивачу ступеня втрати професійної працездатності 80% з 26.11.2021, оскільки серія та номер довідки не співпадає із серією та номером виписки із акту огляду МСЕК про встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка знаходиться в пенсійній справі позивача.
Відповідач наголошує, що на виконання судового рішення у справі №640/12547/20 позивачу з 25.04.2019 було проведено розрахунок розміру пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно з частиною третьою статті 59 Закону №796-ХІІ та абзацу 1 пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, дослідивши яку, суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою-другою статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 цього Кодексу.
Частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відзив повинен містити: 1) найменування (ім'я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Дослідивши відповідь на відзив на позовну заяву, судом встановлено, що вказаний документ не підписаний позивачем, що суперечить положенням частини десятої статті 44 КАС України, якою закріплено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Суд зазначає, що відсутність підпису позивача у відповіді на відзив перешкоджає можливості надати оцінку вказаному процесуальному документу через відсутність підтвердження дійсного волевиявлення позивача, що позбавляє цей документ будь-якої юридичної сили.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання щодо наслідків подання позивачем відповіді на відзив на позовну заяву, не скріпленої власноручним підписом, внаслідок чого така законодавча прогалина має бути усунена шляхом застосування аналогії закону.
Так, згідно з частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до частини другої статті 159 КАС України відповідь на відзив є різновидом заяви по суті справи, так само, як і позовна заява.
При цьому, пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Така сама процесуальна дія (повернення заяви) застосовується і щодо непідписаної заяви з процесуальних питань, оскільки відповідно до пункту 7 частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом (у тому числі власноручний підпис - ч.10 ст.44 КАС України), а частина друга цієї статті визначає, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне застосувати аналогію закону та повернути позивачу відповідь на відзив на позовну заяву з додатками, які не скріплені власноручним підписом позивача.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, розраховану відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 29.06.2021 №1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та абзацу першого пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. З листа ГУ ПФУ в м. Києві від 05.04.2022 №6098-3716/Л-02/8-2600/22 вбачається, що пенсія позивача була обчислена, виходячи із встановленого ступеня втрати професійної працездатності 60% як особі з інвалідністю ІІ групи відповідно до наявної у матеріалах пенсійної справи виписки з акта огляду МСЕК серії Ка-2 №14468.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках серії АГ №0027044 від 30.11.2021 позивач встановлено 80% ступінь втрати працездатності довічно.
Заявою від 01.01.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві про перерахунок та виплату йому пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ без застосування формули, яка обчислена пунктом 9-1 Порядку №1210, з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» без обмеження її максимальним розміром, врахувавши раніше виплачені суми.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 05.04.2022 №6098-3716/Л-02/8-2600/22 позивача повідомлено про відсутність підстав для внесення змін до пенсійної справи та проведення відповідного перерахунку на підставі довідки серії АГ №0027044 від 30.11.2021, оскільки серія та номер довідки не співпадає із серією та номером виписки з акта огляду МСЕК Ка-2 №14468 про встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка знаходиться у пенсійній справі позивача.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятої відповідачем відмови, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у положеннями статті 59 Закону №796-ХІІ, за приписами якої (у редакції, чинній до 01.10.2017) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону, у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом» та іншими законодавчими актами.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 Справа № 3-14/2019(402/19, 1737/19) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019 року.
З огляду на це чинними з 25.04.2019 є положення частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частиною третьою статті 59 Зaкoну №796-ХІІ з 25.04.2019.
Відповідно до частини третьою статті 54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 постанову від 23.11.2011 № 1210 доповнено п. 9-1 наступного змісту:
« 9-1. За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:
П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:Кзс=Зп(мін)*5/Зс1
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року № 543 абзац перший п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, викладено у такій редакції:
« 9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%
де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
Кзс=Зп(мін)*5/Зс1
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №640/12547/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу здійснити перерахунок пенсії виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити позивачу перерахунок і виплату щомісячної основної державної пенсії по інвалідності у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, як особі з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи II групи, відповідно до вимог статей 50, 54, 67 Закону №796-ХІІ, з урахуванням частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 25.04.2019 року на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ та пункту 9-1 Порядку №1210 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії з 25.04.2019, з урахуванням проведених виплат, на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ та пункту 9-1 Порядку №1210 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №640/12547/20 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 скасовано в частині: «Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячної основної державної пенсії по Інвалідності у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, як особі з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи II групи, відповідно до вимог статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням проведених виплат» та прийнято нове в цій частині, яким залишено позовну заяву без розгляду.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 залишено без змін.
На виконання означених рішення та постанови відповідачем було проведено з 25.04.2019 перерахунок пенсії, розмір якої склав 8087,52 грн, з яких: 7059,12 грн - основний розмір пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок ЧК (11765,21 грн - п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати х 60%); 379,601 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 598,80 грн - підвищення інвалідам ІІ групи (1 кат.) (40% х 1497 грн); 50 грн - цільова допомога інвалідам війни. Розрахунок пенсії за рішенням суду з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 01.09.2019 становив 8211,00 грн, із них: 705912 грн - основний розмір пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок ЧК (11765,21 грн - п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати х 60%); 379,601 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 625,60 грн - підвищення інвалідам війни ІІ групи (1 кат.); (40% х 1564 грн); 50 грн - цільова допомога інвалідам війни; 96,68 грн - державна адресна допомога інваліду ІІ групи (525% від 1564 грн).
Тобто, з матеріалів справи вбачається про здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року відповідно до норми частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ, на виконання судового рішення. Водночас, суд зауважує, що позивач в межах спірних відносин просить здійснити такий перерахунок у зв'язку із збільшенням ступеня втрати працездатності з 60 до 80% з 25.04.2019, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до довідки МОЗ України про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серія КБ-2 №000932 від 05.08.2009, позивачу встановлено ступінь професійної втрати працездатності 60%.
Згідно довідки МОЗ України про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серія АГ №0027044 від 30.12.2021, позивачу встановлено ступінь професійної втрати працездатності 80%.
Означені обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для застосування при обрахунку розміру пенсії з 25.04.2019 відсотка втрати працездатності 80% з огляду на встановлення такого лише з 30.12.2021.
В свою чергу, відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до пенсійної справи та проведення відповідного перерахунку, виходячи зі збільшеного відсотку втрати працездатності листом від 05.04.2022 у відповідь на звернення позивача від 04.02.2022, одне з яких було направлено позивачем засобами поштового зв'язку 01.02.2022 відповідно до наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку від 01.02.2022.
Суд вважає за необхідне зазначити, що видана позивачу Міністерством охорони здоров'я України довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках ніким не оскаржена, не визнана недійсною, наслідком чого є відсутність підстав для неприйняття її до уваги.
Відповідно до пункту 16 Порядку №3-1 орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Водночас відповідачем не поставлено під сумнів надану йому позивачем нову довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, як і не ініційовано проведення перевірки обґрунтованості її видачі, що дає підстави суду стверджувати про відсутність у відповідача будь-яких сумнівів з цього приводу. При цьому, суд наголошує на тому, що на позивача не може бути покладена відповідальність за заповнення означеної довідки, а визначальним у межах спірних відносин є встановлення відсоткового розміру втрати працездатності, а не правильність заповнення органами медико-соціальної експертизи довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Враховуючи зміну (збільшення) позивачу відсотку втрати працездатності з 60 до 80% та звернення останнього до ГУ ПФУ в м. Києві із відповідною заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням збільшення відсотку втрати працездатності, підтвердженого органом медико-соціальної експертизи, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови позивачу у здійсненні такого перерахунку.
При цьому, щодо доводів позивача про відсутність підстав для застосування формули, визначеної Порядком №1210, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 (справа № 520/12609/19), яка залишена без змін поставою Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021, Суд дійшов таких правових висновків:
«Положення частини третьої статті 59 Закону Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» поширюються на осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Перерахунок пенсії здійснюється за заявою особи та з урахуванням формули, передбаченої п. 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210».
Надалі такий висновок підтриманий Верховним Судом також у постановах від 30.08.2022 у справі № 520/5433/19, від 07.09.2022 у справі № 520/9760/19 та від 06.12.2023 у справі №520/5078/2020.
Таким чином, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у вище вказаній постанові, пенсія по інвалідності розраховується саме у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Суд зазначає, що нова (остання) редакція ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII лише розширила перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а також змінила величину (розрахунковий покажчик) для обчислення пенсії, але не запровадила (не встановила) новий розмір пенсії
До внесення змін до Закону № 796-XII і викладу ч.3 ст.59 цього Закону в новій редакції, а також до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019, № 1-р(ІІ)/2019, які в загальному підсумку розширили перелік осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і включили до кола цих осіб військовозобов'язаних, призваних на військові збори, чи осіб начальницького і рядового складу інших військових формувань, обрахування і призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, приміром для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, провадилися відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, але не встановленої законом на 1 січня відповідного року, а з мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Для такого обчислення і призначення пенсії застосовувався Порядок № 1210.
Розширення кола осіб, які мають права на призначення пенсії по інвалідності з тієї самої кратності і бази обчислення, але зміненої величини (розміру мінімальної заробітної плати) обчислення, без зміни умов та порядку обчислення на підставі закону не дає жодних підстав вважати, що законодавець наче запровадив розмір пенсії по інвалідності в твердих (абсолютних) числах й водночас відмовився й скасував розрахунок пенсії за формулою, передбаченою Порядком № 1210.
Суд зазначає, що формула, що передбачена пунктом 9-1 Порядку № 1210 (зі змінами), і положення зазначеного Порядку не скасовані та є чинними.
Крім того, суд зазначає, що п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, це лише вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках)), а тому застосування формули, наведеної у пункті 9-1 Порядку № 1210, дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням його особливостей. Незастосування ж вказаної формули при обчисленні пенсії призведе до встановлення єдиного розміру пенсії для всіх пенсіонерів безвідносно до особливостей кожного, що в свою чергу не сприятимете належному та справедливому пенсійному забезпеченню окремо взятого пенсіонера.
Отже, пенсія позивача, що призначена на підставі статті 54 Закону № 796-XII, має розраховуватись саме з урахуванням встановленої пунктом 9-1 Порядку № 1210 формули.
Судом встановлено, що пенсія по інвалідності позивачу нараховується з урахуванням формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.
Таким чином, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2024 року, відповідно до положень ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, як норми прямої дії, без застосування формули, зазначеної в Постанові № 1210.
Враховуючи викладене, оскільки, звертаючись до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії, позивачем було подано необхідні документи для підтвердження зміни (збільшення) відсотку втрати працездатності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ з урахуванням відсотку втрати працездатності 80%, встановленого довідкою МОЗ України від 30.11.2021 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ з урахуванням відсотку втрати працездатності 80%, встановленого довідкою МОЗ України від 30.11.2021, з дати звернення, тобто з 01.02.2022, з урахуванням виплачених сум.
Щодо вимоги адміністративного позову про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії «без обмежень», суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у відповідь на заяву позивача про перерахунок пенсії вказав на відсутність правових підстав для такого перерахунку. Відтак, спору щодо обмеження пенсії у цій справі, не існує.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасної.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням відсотку втрати працездатності 80%, встановленого довідкою МОЗ України від 30.11.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням відсотку втрати працездатності 80%, встановленого довідкою МОЗ України від 30.11.2021, з дати звернення, тобто з 01.02.2022, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
рішення виготовлене та підписане 25.11.2024
Суддя Панченко Н.Д.