Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 листопада 2024 року Справа№200/7693/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми індексації,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у якій просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 без застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078;
стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 у розмірі 175 162,90 грн.
Позов мотивовано таким.
ОСОБА_1 з 19.02.2015 по 10.10.2024 проходив військову службу на посадах Управління військових сполучень на Донецькій залізниці та перебував на грошовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 . У період проходження військової служби позивачу не у повному обсязі виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Адвокат позивача 24.10.2024 звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації про виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.
Відповідач у відповідь на вказаний адвокатський запит листом від 28.102024 09/02/1060 повідомив, що індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Позивач, вважаючи такі дії протиправними, звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 05.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де викладено заперечення проти доводів позивача та прохання у позові відмовити.
У відзиві відповідачем наведено положення чинного законодавства, посилання на постанови Верховного Суду.
Водночас суд, уважно проаналізувавши, доводи вказаного відзиву, не встановив посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 на фактичні обставини справи, які дали б змогу суду встановити відповідність посилань відповідача на положення законодавства України та релевантність постанов Верховного Суду.
У відзиві не міститься доводів, із посиланням на конкретні докази, які б спростовували твердження позивача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення у повному розмірі, зокрема й з урахуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078.
Наведене є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 162 КАС України.
У зв'язку із вичерпанням строку на надання заяв по суті справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення серія НОМЕР_3 від 03.06.2015.
Відомості витягу з послужного списку особової справи підполковника ОСОБА_1 свідчать, що протягом періоду з 19.02.2015 по 10.10.2024 позивач перебував на військовій службі та займав посади в Управлінні військових сполучень на Донецькій залізниці.
10 жовтня 2024 року наказом № 197 звільнений у відставку за пп. «б» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з виключенням з військового обліку.
24 жовтня 2024 року адвокат Берестень В. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся із адвокатським запитом № 10/2024-40 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за змістом якого просив повідомити чи проводилась у період з 01.03.2018 по 31.12.2022 розрахунок та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абз. 4-6 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 № 1078, та у якому розмірі.
Також 24 жовтня 2024 року адвокат Берестень В. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся із адвокатським запитом № 10/2024-41 до начальника Управління військових сполучень на Донецькій залізниці за змістом якого просив повідомити чи проводилась у період з 01.03.2018 по 31.12.2022 розрахунок та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абз. 4-6 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 № 1078, та у якому розмірі.
Листом від 28.10.2024 № 09/02/1060 у відповідь на адвокатський запит № 10/2024-40 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив таке.
Поточна індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 нарахована з грудня 2018 року.
Нарахування індексації припинено 01.01.2023 у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ.
Щодо індексації-різниці.
ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад до 01.03.2018 у розмірі 1 310,00 грн., а з 01.03.2018 - 6 770,00 грн.
Грошове забезпечення до березня 2018 року складало 4 815,50 грн., а з 01.03.2018 - 15 189,5 грн. Сума підвищення грошового забезпечення склала 10 374,00 грн., що перевищує суму індексації у березні 2018 року по базовому місяцю січень 2008 року - 4 463,15 грн.
З наявної у матеріалах справи архівної відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення судом установлено таке (з урахуванням того, що військовослужбовцям грошове забезпечення виплачується за минулий місяць у поточному, та, ураховуючи виключно постійні складові грошового забезпечення).
Березень 2018 року:
посадовий оклад - 1 310,00 грн.;
оклад за військовим званням - 130,00 грн.;
надбавка за вислугу років - 576,00 грн.;
таємність - 196,50 грн.;
премія - 5 371,00 грн.;
винагорода за АТО - 4 500,00 грн.
надбавка за особливості проходження служби (10 %) 1 008,00 грн.;
щомісячна додаткова винагорода (60 %) 5 154,90 грн.
Разом - 18 246,4 грн.
Квітень 2018 року:
посадовий оклад - 6 770,00 грн.;
оклад за військовим званням - 1410,00 грн.;
надбавка за вислугу років - 4090,00 грн.;
таємність - 1015,50 грн.;
премія - 677,00 грн.;
винагорода за АТО - 4 500,00 грн.
надбавка за особливості проходження служби (10 %) 1 227,00 грн.
Разом - 19 689,50 грн.
Правова оцінка суду.
Суд враховує, що Верховний Суд наразі сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, викладений у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 19.04.2023 у справі № 380/10594/21 та від 05.02.2024 справа № 360/383/23.
Відповідна практика Верховного Суду є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, релевантні до обставин цієї справи, а саме у постанові від 05.02.2024 справа № 360/383/23, суд касаційної інстанції виснував про таке.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Верховний Суд також наголосив, що ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Застосовуючи вказаний підхід, Верховного Суду та ураховуючи, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Поряд з цим з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 12.04.2023 року у справі № 420/6982/21.
При цьому, варто зауважити, що вищевказана позиція Верховного Суду не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 09 червня 2022 року в справі №600/524/21-а, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку № 1078 (в редакції, чинній після 15 грудня 2015 року) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер.
На підставі наведених настанов Верховного Суду для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, у цій справі потрібно установити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Також суд у цій справі бере до увагу, що згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Також суд, визначаючи постійні складові грошового забезпечення позивача врахував щомісячну додаткову винагороду (60 %) у розмірі 5 154,90 грн., з огляду на ч. 5 ст. 242 КАС України.
Так, у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020, від 21.11.2019 у справі №640/14402/16-а вказано, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Щодо винагороди за участь в АТО, то в абзаці 5 п. 5 Порядку № 1078 мовиться про те, що у разі підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До складу грошового забезпечення позивача належать: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. (п. 2 розд. 1 Порядку № 260)
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
Позивач винагороду за участь в АТО отримував постійно з 2016 року та станом на березень 2018 року, отже вважати її складовою грошового доходу разового характеру підстав не має.
Позаяк, суд також констатує, що оскільки позивач отримував вказану винагороду в однаковій сумі за обидва місяці, що беруться для розрахунку індексації-різниці, то впливу на остаточний розрахунок індексації винагорода за участь в АТО не спричиняє.
Отже, судом установлено, що грошове забезпечення за березень 2018 року - 18 246,4 грн., за квітень 2018 року: - 19 689,50 грн.
Розмір підвищення доходу: 19 689,50 - 18 246,4 = 1443,10 грн.
Сума можливої індексації у березні 1762 * 253,30 : 100 % = 4 463,15
Розрахунок індексації-різниці: 4 463,15 - 1443,10 = 3 020,05
Ураховуючи усе викладене, позовні вимоги за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 належить задовольнити, визначивши суму «індексації-різниці», що належить до сплати позивачу 3 020,05 щомісячно та у загальній сумі 175 162,90 грн. (3 020,05 * 58 міс.)
Також суд погоджується із доводами позивача, що обраний спосіб захисту відповідає порушеному праву, є ефективним та забезпечує принцип процесуальної економії.
Вимоги про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, про яку мовиться за текстом позову, суд не розглядає, оскільки відповідні вимоги не заявлено у прохальній частині позову.
Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 241, 242, 243, 244, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; адреса перебування та листування: АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 у розмірі 175 162 (сто сімдесят п'ять тисяч сто шістдесят дві) грн,90 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі - 27.11.2024.
Суддя І.В. Буряк