Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 листопада 2024 року Справа№200/6549/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача Військової частини НОМЕР_1
третя особа Військова частина НОМЕР_2
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа Військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо невидання наказів про включення ОСОБА_1 до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 № 160 та виключення його зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 1307536,98 грн; зобов'язання винести накази, якими включити ОСОБА_1 до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 №160 та виключити зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я; зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період перебування на посаді юрисконсульта після поновлення на посаді та до звільнення у відставку за станом здоров'я, але не менше ніж за 1 (один) день; зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 1307536,98 грн.; допустити до негайного виконання рішення суду в частині включення до списків особового складу та виключення з нього; зобов'язання подати звіт про виконання рішення.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач після отримання наказу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 29.11.2023 № 160 повинен був не пізніше ніж через місяць після його отримання включити позивача до списків особового складу і виключити з нього після здавання посади.
Зазначає, що позивачу, як військовослужбовцю, з яким укладено контракт про проходження військової служби, при звільненні з військової служби за станом здоров'я, повинна виплачуватись одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що оскільки наказом ГА ДССТ (по особовому складу) від 25.10.2023 №144 позивач звільнений з військової служби, а наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 17.11.2023 №321 з 17.11.2023 виключений зі списків ВЧ, а грошове забезпечення перераховано з окладу за посадою юрисконсульта юридичної служби та виплачена різниця між грошовим забезпеченням за весь час виконання військового обов'язку на посаді командира взводу охорони, то правові підстави для видання наказів про включення позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період перебування на посаді юрисконсульта після поновлення на посаді та до звільнення у відставку за станом здоров'я, але не менше ніж за 1 (один) день - відсутні.
Вважає, що позивач проходив військову службу з 01.03.2022 по 17.11.2023, що склало 1 рік 8 місяців 16 днів, та місячне грошове забезпечення позивача як юрисконсульта юридичної служби складає 27423,00 грн..
Таким чином вказує, що розмір одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби становить 13711,50 грн. (27423 грн. * 50% * 1 рік), що і нараховано та виплачено позивачу відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 віл 26.03.2024 №86 про внесення змін до наказу від 17.11.2023 №321.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_6 , з 01.03.2022 по 15.06.2022 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 на посаді санітарного інструктора у званні солдат, а з 01.06.2022 у званні - молодший сержант.
Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 09.06.2022 № 50 ОСОБА_1 призначений на посаду юрисконсульта юридичної служби військової частини НОМЕР_1 та присвоєно звання «молодший лейтенант юстиції» та укладено контракт про проходження військової служби до оголошення демобілізації, з 04.07.2023 - присвоєно звання «лейтенант юстиції».
Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 12.07.2023 № 97 ОСОБА_1 звільнений з посади юрисконсульта військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду командиру взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2023 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу на підставі наказу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 12.07.2023 № 97.
З 08.08.2023 по 17.11.2023 ОСОБА_1 проходив службу на посаді командира 1 взводу охорони 2 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 .
Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 25.10.2023 № 144 ОСОБА_1 звільнений з військової служби за станом здоров'я (у відставку) з виключенням з військового обліку.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.11.2023 № 321 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/20950/23 наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 № 160 ОСОБА_1 поновлений на посаді юрисконсульта військової частини НОМЕР_1 та звільнений у відставку з військової служби.
29.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 виключений з військового обліку.
26.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 про надання витягів про включення до особового складу після поновлення на посаді та виключення з нього після звільнення у відставку і надання мені інформації про виплату нарахованого та належного грошового забезпечення і одноразової грошової допомоги при звільненні.
Листом військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2024 № 3997 ОСОБА_1 повідомлений про відсутність наказів про включення до особового складу після поновлення на посаді та виключення з нього після звільнення у відставку і невиплату належної мені одноразової грошової допомоги.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про Державну спеціальну службу транспорту» передбачено, що правовими засадами діяльності Державної спеціальної служби транспорту є Конституція України, цей та інші закони України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, накази та директиви Міністра оборони України, спільні накази Міністерства оборони України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, а також накази та директиви начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, що регулюють відносини щодо планування застосування сил оборони та організації підготовки військ.
Проходження військової служби регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
Пунктом 12 Положення № 1153 визначено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставівідповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Право видавати накази по особовому складу надається командирам,командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Пунктом 82 Положення № 1153/2008 передбачено, що призначення на рівнозначну посаду відбувається у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв'язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Як встановлено судом, наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 № 160 внесені зміни до наказів Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 12.07.2023 № 97 та від 25.10.2023 № 144, а саме позивача поновлено на посаді юрисконсульта військової частини НОМЕР_1 та звільнено з неї у відставку.
Пунктом 109 Положення № 1153/2008 передбачено, що виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.
Пунктом 13 Розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 (далі - Інструкція № 280), визначено, що зарахування особового складу до списків військової частини і виключення із списків (у тому числі продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, увипадках, визначених законодавством, продовження військової служби та дії контракту військовослужбовцям понад встановлені строки, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання у визначених Положенням №1153/2008, випадках, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, продовження військової служби та дії контракту, зарахування до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, періодів проходження військової служби, у тому числі які зараховуються на пільгових умовах, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання військовослужбовцям, військову службу яким було призупинено та стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження), а також внесення в облікові документи змін, які відбулися в персональних даних особового складу, за виключенням освіти, змін у сімейному стані (шлюб, народження дітей), здійснюються тільки на підставі наказів по стройовій частині.
З аналізу наведених норм вбачається, що відповідач після отримання наказу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 29.11.2023 № 160 повинен був не пізніше ніж через місяць після його отримання включити позивача до списків особового складу і виключити з нього після здавання посади.
Таким чином, суд вказує, що оскільки вищезазначеним наказом позивача поновлено на посаді юрисконсульта військової частини НОМЕР_1 , то на виконання наказу вищого командування командир військової частини НОМЕР_1 повинен був видати відповідні накази - про включення до особового складу та виключення з нього із зазначенням виплати усіх видів грошового забезпечення (включно з виплатами при звільненні з військової служби) за період перебування на цій посаді після поновлення на ній та звільнення з неї, але не менше ніж за 1 (один) день.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо невидання наказів про включення позивача до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 № 160 та виключення його зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про ненарахування та невиплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини першої статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини третьої статі 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», де зазначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, при звільненні виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 1) 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби: за станом здоров'я.
Таким чином, суд вважає, що позивачу, як військовослужбовцю, з яким укладений контракт про проходження військової служби, при звільненні з військової служби за станом здоров'я, повинна виплачуватись одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Середньомісячне грошове забезпечення обраховується відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Абзацом першим пункту 2 Розділу ІІ Порядку № 100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.
Тобто, для обчислення середньої заробітної плати для оплати матеріальної (грошової) допомоги при звільненні у листопаді 2023 року необхідно обчислювати за період з 01 листопада 2022 року по 31 жовтня 2023 року.
Згідно довідки про суми грошового забезпечення від 29.07.2024 № 3815 та довідки про доходи від 08.01.2024 № 329/10 сума нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з 01.11.2022 по 31.10.2023 становить 442963,46 грн.
Середньомісячне грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги становить: 442963,46 грн./12 місяців = 36 913,62 грн.
Тобто, сума одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, яку належало виплатити позивачу за 6 років вислуги військової служби, передбачена абзацом 2 п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», складає 36913,62 грн. (середня заробітна плата)* 50% * 12 місяців *6 років= 1328890,32 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.11.2023 № 321 календарна вислуга становить 06 років 11 місяців 07 днів та на момент виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 21353,34 грн.
Таким чином, суд вважає, що при звільненні у відставку з посади юрисконсульта військової частини НОМЕР_1 відповідач повинен виплатити одноразову грошову допомогу як контрактнику в розмірі: 1328890,32 (сума одноразової грошової допомоги, яка підлягала виплаті) - 21353,34 грн. (сума одноразової грошової допомоги, що виплачена) = 1307536,98 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині негайного виконання рішення суду в частині включення до списків особового складу та виключення з нього такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до норм частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного суду України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто, зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності бездіяльності щодо невидання наказів про включення позивача до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 № 160 та виключення його зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я у спірних взаємовідносинах в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності щодо невидання наказів про включення до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 № 160 та виключення його зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я, з зобов'язанням відповідача винести накази, якими включити позивача до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 №160 та виключити зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я; зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період перебування на посаді юрисконсульта після поновлення на посаді та до звільнення у відставку за станом здоров'я, але не менше ніж за 1 (один) день; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 1307536,98 грн. зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 1307536,98 грн.; допустити до негайного виконання рішення суду в частині включення до списків особового складу та виключення з нього.
В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа Військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо невидання наказів про включення ОСОБА_1 до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 № 160 та виключення його зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 1307536,98 грн; зобов'язання винести накази, якими включити ОСОБА_1 до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 №160 та виключити зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я; зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період перебування на посаді юрисконсульта після поновлення на посаді та до звільнення у відставку за станом здоров'я, але не менше ніж за 1 (один) день; зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 1307536,98 грн.; допустити до негайного виконання рішення суду в частині включення до списків особового складу та виключення з нього; зобов'язання подати звіт про виконання рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидання наказів про включення ОСОБА_1 до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 № 160 та виключення його зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 винести накази, якими включити ОСОБА_1 до списків особового складу на виконання наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 29.11.2023 №160 та виключити зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням у відставку за станом здоров'я.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період перебування на посаді юрисконсульта після поновлення на посаді та до звільнення у відставку за станом здоров'я, але не менше ніж за 1 (один) день.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 1307536,98 грн.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 1307536,98 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині включення ОСОБА_1 до списків особового складу та виключення з нього.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко