Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 листопада 2024 року Справа №200/6946/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Україна, 08500, Київська область, м.Фастів, вул.Саєнка Андрія, буд.10, код ЄДРПОУ 22933548) про
визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
зобов'язання перерахувати та виплатити з 01.07.2021 без обмеження максимальним розміром та виходячи з розміру 90% грошового забезпечення щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №320/11208/22 від 22.04.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване введенням на території України воєнного стану. Вказав, що після надання Верховним Судом до юридичної практики правових висновків щодо виплати щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» у позивача виникла об'єктивна можливість звернутись до суду.
Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 02.04.2024 року, які викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду; позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 02.04.2024 року з вказанням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Обставинами, які слугували причиною пропуску строку звернення з адміністративним позовом позивач вказує військову агресію російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента, в зв'язку з чим він пропустив строки звернення до суду щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в нарахуванні доплати у розмірі 2000 гривень згідно Постанови № 713.
З посиланням на висновки Верховного Суду, зокрема у справі №500/1912/22, де зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, позивач вважає, що суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також щодо причини пропуску строку звернення до суду позивач посилався на висновки Першого апеляційного адміністративного суду у постанові від 18 лютого 2024 року по справі №200/3926/23.
Ознайомившись із такими аргументами позивача, вказаними в обґрунтуванні поважності причин пропуску звернення до адміністративного суду, суд, вирішуючи питання про поновлення цього строку, виходить з такого.
Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що доплата до пенсії є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі особі стало відомо про перерахунок пенсії. Отже, така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено припинення доплати до пенсії.
Таким чином, з дня перерахунку пенсії особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після перерахунку пенсійної виплати звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй інформації про підстави припинення виплати пенсії. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Як із листа відповідача від 20.05.2024 доплата надбавки проводилась з 01.07.2021 року по 31.01.2024 року.
Відповідно до положень частини першої статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, позивач мав дізнатись по порушені, на його думку, права не пізніше 29.02.2024 року.
Позовну заяву подано до суду 03 жовтня 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя статті 51 Закону № 2262-ХІІ).
Таким чином, частина третя статті 51 Закону №2262-ХІІ поширює свою дію виключно на випадки здійснення перерахунку пенсій внаслідок підвищення грошового забезпечення особам, на які поширює свою дію вказаний закон. При цьому, такий перерахунок має бути протиправно непроведений пенсійним органом на підставі відповідних довідок, виданих уповноваженими органами.
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 01 серпня 2024 року у справі № 620/10981/23.
Вказана виплата не є складовою грошового забезпечення, тому до спірних правовідносин положення частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ не застосовуються.
Отже, оскільки спірні 2000 грн. є щомісячною доплатою до пенсії, встановленою постановою № 713, яка не є ані складовою грошового забезпечення, ані додатковим видом грошового забезпечення, це виключає застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Спірна доплата має щомісячний характер, про припинення її виплати, зміну її розміру у бік зменшення позивачу мало бути відомо не пізніше дня виплати щомісячної пенсії у межах спірного періоду, а тому на вказані правовідносини поширюються строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС України.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 05.03.2024 у справі №300/5476/22 та від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 08.05.2024 у справі №400/11403/23, від 03.07.2024 у справі №400/14847/23.
Викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду посилання позивача на висновки Першого апеляційного адміністративного суду у справі №200/3926/23 суд до уваги не приймає, оскільки вони протирічать висновкам Верховного Суду у постанові від 01 серпня 2024 року у справі № 620/10981/23.
Посилання позивача на введення в Україні воєнного стану, суд до уваги не приймає, оскільки стороною позивача не надано жодного доказу на підтвердження неможливості вчасно звернутись до суду з даним позовом з наведених підстав.
В зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що позивачем не виконані вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом не можна визнати поважними.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті за період з 01.07.2021 по 02.04.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язання перерахувати та виплатити за період з 01.07.2021 по 02.04.2024 без обмеження максимальним розміром та виходячи з розміру 90% грошового забезпечення щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №320/11208/22 від 22.04.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неповажність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що зазначені позивачем у відповідній заяві.
Частиною 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті за період з 01.07.2021 по 02.04.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язання перерахувати та виплатити за період з 01.07.2021 по 02.04.2024 без обмеження максимальним розміром та виходячи з розміру 90% грошового забезпечення щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №320/11208/22 від 22.04.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Україна, 08500, Київська область, м.Фастів, вул.Саєнка Андрія, буд.10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язання перерахувати та виплатити з 01.07.2021 без обмеження максимальним розміром та виходячи з розміру 90% грошового забезпечення щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №320/11208/22 від 22.04.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум - в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті за період з 01.07.2021 по 02.04.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язання перерахувати та виплатити за період з 01.07.2021 по 02.04.2024 без обмеження максимальним розміром та виходячи з розміру 90% грошового забезпечення щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №320/11208/22 від 22.04.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Аканов