Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 листопада 2024 року Справа №200/1363/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну способу та порядку виконання рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення в березні 2022 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 із обмеженням пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки від 02.07.2021 № 33/25-1598, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Донецькій області". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.03.2022 перерахунок та виплату позивачу пенсії, без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки від 02.07.2021 № 33/25-1598, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Донецькій області" з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 02 листопада 2023 року.
З метою виконання вказаного рішення суду 08.12.2023 судом видано виконавчий лист по даній справі.
Вказаний виконавчий лист був пред'явлений позивачем до примусового виконання.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 липня 2024 року відкрито виконавче провадження № 75447570 на підставі виконавчого листа від 08.12.2023.
В рамках даного виконавчого провадження боржником здійснено донарахування пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.03.2022 по 30.06.2022 у розмірі 1 195, 72 грн., яка на час розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду ще не сплачена.
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування поданої заяви представник органу примусового виконання зазначає, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 200/1363/23, а саме про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.03.2022 перерахунок та виплату позивачу пенсії, без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки від 02.07.2021 № 33/25-1598, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Донецькій області" з урахуванням раніше виплачених сум. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було проведено донарахування в частині виконання рішення про виплату пенсії, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 195, 72 грн, яка не була виплачена на користь позивача. Тому заявник просить суд замінити спосіб і порядок виконання рішення суду з зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити недоплачену суму пенсії у повному обсязі на стягнення з пенсійного органу вказаної заборгованості.
Суд зазначає, що позивач та представник відповідача заперечують проти задоволення вказаної заяви.
Розглянувши заяву представника органу примусового виконання про заміну способу та порядку виконання рішення, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 370 КАС України).
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені ст. 378 КАС України.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Неможливість виконання рішень зобов'язального характеру, боржником за яким є державний орган, відповідно до встановленого Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" порядку безспірного списання відповідних коштів із рахунків такого державного органу фактично призводить до неможливості їх виконання в цілому. Така обставина є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Спосіб виконання судового рішення є способом реалізації захисту порушених прав позивача, який визначений самим рішенням та повинен відповідати вимогам закону. Під зміною ж способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації прийнятого рішення. Ці заходи мають забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Згідно зі ст. 2 Закону України № 4901-VI від 05.06.2012 "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган, державні підприємство, установа, організація.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення в березні 2022 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 із обмеженням пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки від 02.07.2021 № 33/25-1598, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Донецькій області". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.03.2022 перерахунок та виплату позивачу пенсії, без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки від 02.07.2021 № 33/25-1598, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Донецькій області" з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, за результатами розгляду справи та вирішення спору між сторонами, суд постановив рішення, яким зобов'язав суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії задля захисту порушених прав позивача.
Натомість у поданій заяві представник заявника просить суд змінити спосіб і порядок виконання вищевказаного рішення шляхом стягнення з пенсійного органу заборгованості у розмірі 1 195, 72 грн.
Обраний заявником спосіб відновлення порушених прав позивача фактично свідчить про зміну резолютивної частини рішення суду, із зобов'язального характеру у спосіб стягнення конкретної суми, що суперечить усталеній позиції Верховного Суду (постанова від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18).
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2023 у справі № 340/6875/21.
Крім того, суд зазначає, що позивач взагалі не згоден з розрахунком заборгованості, який було надано на вимогу суду.
Відтак, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум на списання конкретної суми, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Оскільки зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до ст. 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Суд вказує, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто це рішення не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому суд, який прийняв рішення, може лише внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Аналізуючи положення ст. 378 КАС України у системному зв'язку з нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими у даному випадку обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Суд звертає увагу, що розрахунок суми пенсійних виплат за наслідками перерахунку пенсії позивача судом при ухваленні рішення по суті позовних вимог не здійснювався, тому зміна способу виконання такого рішення з зобов'язання на стягнення конкретної суми потягне за собою зміну рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи.
Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум пенсійних виплат не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, тому суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Відтак, заява представника органу примусового виконання про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 378 КАС України, суд, -
Заяву представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну способу та порядку виконання рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 26.11.2024.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Голуб