65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5187/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Літвінов С.В.,
розглянувши заяву (вх. № 4-100/24 від 04.07.2024) Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» про забезпечення позову до подання позовної заяви;
особи, які можуть отримати статус учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство “Одеський припортовий завод» (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00206539),
відповідач-1 - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600)
відповідач-2 - Акціонерне товариство “ДТЕК Одеські електромережі» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б", код ЄДРПОУ 00131713),
Акціонерне товариство “Одеський припортовий завод» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19480600) та Акціонерному товариству “ДТЕК Одеські Електромережі» (вул. Миколи Боровського, 28Б, м. Одеса, 65031, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131713) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 року та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1 від 27.11.2018р. до вирішення спору по суті.
Зазначає, що має намір звернутися в подальшому до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов'язання виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 року, укладеного із Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (надалі - ДПЗД “Укрінтеренерго», постачальник “останньої надії», відповідач) та про зобов'язання виконання умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного із Акціонерним товариством “Одесаобленерго» (найменування якого в подальшому було змінено на ДТЕК Одеські електромережі), до умов якого АТ “Одеський припортовий завод» приєднався в порядку, визначеному п.8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на наступні обставини.
22.10.2024 року між Акціонерним товариством “Одеський припортовий завод» (надалі - АТ “ОПЗ», споживач, позивач) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (надалі - ДПЗД “Укрінтеренерго», електропостачальник, відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» №10/24.
За умовами вказаного договору відповідач зобов'язався продавати електричну енергію споживачу, а позивач зобов'язався оплачувати вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Проте, 30.10.2024 року на адресу Акціонерного підприємства “Одеський припортовий завод» було надіслано попередження Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» про припинення постачання електричної енергії (Вих.№44/11-011458/П від 30.10.2024 року), яким споживача було повідомлено про припинення постачання електричної енергії 22.11.2024 року о 09:00.
Надалі, 31.10.2024 року на адресу Акціонерного підприємства “Одеський припортовий завод» було надіслано попередження Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі» про припинення (обмеження) споживання електричної енергії споживачу (вих.№101/47/03-7875 від 31.10.2024 року), яким споживача було повідомлено про припинення (обмеження) споживання електричної енергії відповідно до умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) та Кодексу систем розподілу (КСР) з 09:00 годин 22.11.2024 року.
Однак, як стверджує заявник, станом на сьогоднішній день не існує правових підстав для вчинення заходів щодо припинення, відключення та/або від'єднання точок комерційного обліку Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» від електричної мережі.
Вказує, що до моменту вирішення судом питання щодо наявності у Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» правових підстав для припинення виконання умов Договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії», існує ризик такої зміни поточного стану дійсності, за якої буде зведено нанівець результат розгляду судом спору про зобов'язання виконання умов договору про постачання електричної енергії: станом на сьогоднішній день постачальник електричної енергії може вільно та безперешкодно в зазначений ним період припинити виконувати взяті на себе зобов'язання за договором та протиправно від'єднати позивача від електропостачання. У такому разі, навіть при наявності позитивного рішення про зобов'язання ДПЗД “Укрінтеренерго» виконувати умови договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії», - право Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» на безперевне отримання попередньо обумовленого сторонами обсягу електричної енергії вже буде порушеним, а для відновлення стану, який існує наразі, доведеться докласти значних зусиль. Більше того, така зміна status quo, зумовить як порушення балансу інтересів сторін, так і зумовить несприятливі наслідки для всього Одеського регіону.
На переконання заявника, припинення електроживлення Акціонерним товариством “ДТЕК Одеські електромережі» є протиправним обмеженням Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» в його праві на отримання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії», договором про постачання електричної енергії споживачу та договором про розподіл електричної енергії.
Так, мотивом подання заяви про забезпечення позову, як зазначає заявник, є забезпечення справедливого та ефективного захисту порушених прав заявника та одночасно убезпечення від істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушених прав, за захистом яких він планує звернутись до суду.
Заявник зазначає, що основним видом діяльності АТ “Одеський припортовий завод» є виробництво аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції. Станом на сьогоднішній день технологічні процеси виготовлення зазначених речовин є призупиненим, з метою збереження життя і здоров'я працівників АТ “Одеський припортовий завод» під час дії на території України правового режиму воєнного стану, оскільки продовження виробничої діяльності у цей період стало небезпечним для життя і здоров'я працівників АТ “Одеський припортовий завод». Внаслідок чого, з 31.03.2022 року працівникам АТ “Одеський припортовий завод» призупинено дію трудових договорів, за виключенням працівників, що забезпечують технічну підтримку щодо утримання в робочому та безпечному стані обладнання, що перебуває на балансі АТ “Одеський припортовий завод». Тобто, станом на сьогоднішній день Акціонерним товариством “Одеський припортовий завод» припинено виробництво аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції, з метою отримання прибутку.
В той же час, заявник стверджує, що незважаючи на зупинення технологічного процесу виробництва зазначеної .продукції; повне знеструмлення підприємства підприємства призведе до техногенної катастрофи, оскільки АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД» є вибухонебезпечним об'єктом , об'єктом підвищеної небезпеки 1 класу хімічної небезпеки та відноситься до особливоважливої категорії об'єктів цивільного захисту.
На АТ “ОПЗ» в ізотермічних сховищах знаходиться близько 1,0 тис. тонн аміаку. Стабільне забезпечення електроенергією АТ «ОПЗ» дозволяє організувати безпечне зберігання цього продукту, завдяки роботі циклу зберігання за проектною схемою.
Також, заявник зауважує, що повне припинення електроживлення призведе до неконтрольованого процесу повної зупинки та втрати обладнання унікального технологічного комплексу, що належить Державі, виробничих підрозділів заводу з тяжкими наслідками техногенного і екологічного характеру та соціальними негативними наслідками для значної частини густонаселеного району Одеської області.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» про забезпечення позову до подання позовної заяви, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За ч.4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Відповідно до ч.ч.1, 3-5, 8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
При цьому господарський суд зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як зазначає заявник, предметом майбутнього позову є вимоги немайнового характеру про зобов'язання виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 року, укладеного із Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» та про зобов'язання виконання умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного із Акціонерним товариством “Одесаобленерго» (найменування якого в подальшому було змінено на ДТЕК Одеські електромережі), до умов якого АТ “Одеський припортовий завод» приєднався в порядку, визначеному п. 8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Відповідно до ч.5 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» та Акціонерному товариству “ДТЕК Одеські Електромережі» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 року та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1 від 27.11.2018р. до вирішення спору по суті.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник посилається на обставини та докази, зокрема, попередження Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» про припинення постачання електричної енергії (Вих.№44/11-011458/П від 30.10.2024 року), яким споживача було повідомлено про припинення постачання електричної енергії 22.11.2024 року о 09:00, а також попередження Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі» про припинення (обмеження) споживання електричної енергії споживачу (вих.№101/47/03-7875 від 31.10.2024 року), яким споживача було повідомлено про припинення (обмеження) споживання електричної енергії відповідно до умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) та Кодексу систем розподілу (КСР) з 09:00 годин 22.11.2024 року.
Проаналізувавши наявні матеріали поданої заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19480600) та Акціонерному товариству “ДТЕК Одеські Електромережі» (вул. Миколи Боровського, 28Б, м. Одеса, 65031, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131713) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 року та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1 від 27.11.2018р. до вирішення спору по суті, оскільки на думку суду зазначені заходи є адекватними і співмірними із зазначеними заявником позовними вимогами, з якими він планує звернутись за захистом своїх прав та обставинами майбутнього спору, невжиття вказаних заходів забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав заявника, а також матеріалами справи доведено, зокрема, попередженнями про припинення електропостачання, достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутись до суду. При цьому господарський суд приймає до уваги обставини технологічного процесу виробництва на підприємстві заявника, можливі наслідки припинення електропостачання АТ “Одеський припортовий завод» для міста Одеси внаслідок впливу на технологічний процес виготовлення хімічної продукції та функціонування виробництва.
Слід також відзначити, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.
Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та необхідність її задоволення.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що відповідачі не позбавлені права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Відповідно до ч.3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 4-100/24 від 26.11.2024) Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
2. Заборонити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19480600) та Акціонерному товариству “ДТЕК Одеські Електромережі» (вул. Миколи Боровського, 28Б, м. Одеса, 65031, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131713) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» №10/24 від 22.10.2024р. та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1 від 27.11.2018р.
3. Строк, протягом якого Акціонерне товариство “Одеський припортовий завод» зобов'язане пред'явити позов та надати відповідне підтвердження суду становить десять днів з дня постановлення даної ухвали.
Стягувачем за даною ухвалою є: Акціонерне товариство “Одеський припортовий завод» (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00206539).
Боржником-1 за даною ухвалою є: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600).
Боржником-2 за даною ухвалою є: Акціонерне товариство “ДТЕК Одеські електромережі» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б", код ЄДРПОУ 00131713).
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений Законом України “Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили 27 листопада 2024 р. та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Літвінов Сергій Володимирович