Справа № 609/1192/24
1-кп/609/109/2024
27 листопада 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211010000372 від 04 серпня 2024 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нововолодимирівка, Березнегуватського району, Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою-спеціальною освітою, громадянина України, неодруженого, військовослужбовця стрільця-санітара відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , не депутата, на утриманні нікого не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
13 вересня 2024 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211010000372 від 04 серпня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
З обвинувального акту вбачається, що 29.11.2023 постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, яка набрала законної сили, ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
В подальшому, ОСОБА_5 , будучи повідомленим про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 68 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.
Так, 04.08.2024 до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області через лінію 102 надійшло повідомлення від поліцейського РПП СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ОСОБА_6 про те, що екіпажем Елада-11 у складі працівників реагування патрульної поліції СПД (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у АДРЕСА_3 на території автозаправної станції «Авіас» зупинено транспортний засіб «Volkswagen» модель «New Beetle» р.н. НОМЕР_1 . Об 01:33 год., встановлено, що водієм даного транспортного засобу являється ОСОБА_5 , який керував даним транспортним засобом, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами.
Далі, екіпажем Елада-11 у складі працівників реагування патрульної поліції СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , виявлено та зафіксовано адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_5 та складено протокол серії ЕПР1 №107492 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
В судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового слідства, які підтверджують його вину згідно пред'явленого обвинувачення. У вчиненому розкаявся. Пояснив, що в м. Шумськ поїхав на зустріч із побратимом, який приїхав у відпустку.
Обвинувачений ОСОБА_5 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини події, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі, і обвинувачений ОСОБА_5 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ч.3 ст.349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини події у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Прокурор звернув увагу, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою, а винність обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами. Зазначив, що обвинуваченому доцільно призначити покарання у межах санкції за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в дохід держави.
За таких обставин, суд, вислухавши думку ОСОБА_5 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке на підставі ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, доведено, і дії обвинуваченого вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до нетяжкого злочину, об'єктивні обставини кримінального провадження, особу винуватого, який раніше не судимий, позитивну характеристику по місцю проходження служби, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, повне визнання вини. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, при призначенні покарання обвинуваченому судом не встановлено.
При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у межах санкцій статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З матеріалів справи вбачається, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
У кримінальному провадженні збитки не завдано.
В ході досудового розслідування цивільний позов не заявлявся.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 374-376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Вирок суду першої інстанції може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_8