Справа № 645/5273/24
Провадження № 2/645/2334/24
19 листопада 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Феленко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Базака А.А.,
представника позивача - адвоката Зябкіна В.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Бондаренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -
Позивач через свого представника -адвоката Зябкіна В.В., звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача, ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 255448,61 грн. та судові витрати пропорційно задоволених вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 08.03.2023 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «КІА RIO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Краснодарська та проспекту Л. Ландау у м. Харків, порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем «CHEVROLET VOLT» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим заподіяв матеріальну шкоду вищевказаному автомобілю. Власником вказаного транспортного засобу відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_2 .Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Вказана постанова набрала законної сили.На момент вчинення адміністративного правопорушення цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована у жодній страховій компанії. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV Моторне (Транспортне) Страхове Бюро України (далі -МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність».У зв'язку з тим, що у ДТП визнано винним відповідача позивач письмово звернувся до МТСБУ з повідомленням про дану подію та надав копії документів, для отримання належного страхового відшкодування за збиток спричинений у наслідок ДТП та надав пошкоджений автомобіль для огляду.МТСБУ відповідно до вимог Закону №1961-IV розглянуло надані документи, прийняло рішення та сплатило частину спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 160 000,00 грн., що підтверджується відповідним листом за № 91155.Для оцінки вартості матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю, позивач звернувся, сплативши послуги за власний рахунок, до незалежного судового експерта - суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 , який згідно діючого законодавства склав висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 19В від 06.06.2023 р., згідно якого вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля складає 415 448,61 грн.З урахуванням наведеного ОСОБА_1 несе відповідальність по відношенню до матеріальної шкоди у розмірі:415 448,61 грн. - 160 000,00 грн.= 255 448,61 грн., де: 415448,61 грн. - вартість матеріальної шкоди згідно висновку; 160 000,00 грн. - частина фактично сплаченого МТСБУ страхового відшкодування (матеріальної шкоди).
02.10.2024 представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву, згідно якого адвокат Бондаренко Т.О. зазначає наступне. Позовні вимоги ОСОБА_2 базуються на висновку експерта № 19В за результатами транспортної товарознавчої експертизи від 06.06.2023, відповідно до якого сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки CHEVROLET VOLT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 415 448,61 гривень. Також з висновку експерта вбачається, що сума матеріальних збитків визначається відповідно до п. 8.3 Методики як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин КТЗ і величини ВТВ (величини втрати товарної вартості) за формулою: У=Ср+См+Сс*(1-Ез)+ВТВ=:12100,0+20513,27+363880,34*(1-0)+18955,00=415448,61грн. Однак, згідно з висновком експерта коефіцієнт фізичного зносу складових частин дорівнює 0, що з огляду на 2016 рік виготовлення автомобіля та показання одометра на момент ДТП 112466 км є неможливим, через що експертний висновок є необґрунтованим. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовують витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, що вбачається з ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також відповідно до п.8.6.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 24.11.2-3№142/5/5092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159 величина втрати товарної вартості не нараховується, якщо КТЗ раніше був аварійно пошкоджений. Однак, у висновку експерта зазначено, що наявних пошкоджень, які мали місце до цього ДТП або не відносяться до даної ДТП, не виявлено. При цьому з товщини лакофарбового покриття саме вбачаються можливі пошкодження лакофарбового покриття з наступним його відновленням. У висновку не зазначені відомості з приводу того, чи був КТЗ раніше в ДТП. Позов не містить інформації, чи проведено відновлювальний ремонт транспортного засобу, доказів у підтвердження розміру можливих витрат за фактичний ремонт транспортного засобу представником позивача не надано. Отже, розмір шкоди, зазначений в експертному висновку, не може бути стягнутий з відповідача, оскільки такий є припущенням експерта і не підтверджує розмір витрат, які могли бути понесені за фактичний ремонт транспортного засобу, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.10.2024 справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином. Зі слів представника позивача ОСОБА_2 є військовослужбовцем, тому не може бути присутнім в судових засіданнях.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовільнити. Надав пояснення, що повністю відповідають змісту позову. Крім того, на питання представника відповідача додатково пояснив, що дійсно автомобіль «CHEVROLET VOLT» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 був придбаний на аукціоні в США, вказаний автомобіль був куплений цілим, раніше в ДТП не був. Ціну, за яку був придбаний автомобіль, він не пам'ятає. Відновлення автомобіля позивач розпочав тільки після отримання коштів у розмірі 160 000 грн. від МТСБУ. На даний час автомобіль відновлений частково, транспортний засіб на ходу. Позивач ремонтував автомобіль на станціях техобслуговування, однак не звертався до офіційного дилера з приводу ремонту автомобіля, оскільки такий ремонт коштує значно дорожче, а сума, отримана від МТСБУ не дозволяла це зробити. Щодо пошкодження ЛФП на автомобілі пояснив, що представник МТСБУ зафіксував незначне пошкодження лакофарбового покриття, що також підтвердив експерт ОСОБА_3 . Однак вказаний факт жодним чином не вплинув на звіт №237/23 МТСБУ та висновок експерта ОСОБА_3 №198, коефіцієнт зносу автомобіля дорівнює «0», автомобіль раніше в ДТП не був.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував. Зазначив, що на його думку, автомобіль CHEVROLET VOLT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , раніше був в ДТП. Це вбачається з висновку МТСБУ №237/23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, а саме наявне пошкодження лакофарбового покриття. При цьому відновлювальний ремонт був здійснений не дуже якісно. Експертом Шаповаловим В.І. під час проведення експертизи взагалі був проігнорований факт пошкодження ЛФП. В іншому підтримав пояснення свого представника.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала. Крім обставин, викладених у відзиві, пояснила, що згідно звіту №237/23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, спеціаліст МТСБУ, що виїжджав оглядати пошкоджений автомобіль, встановив, що лакофарбове покриття різної товщини. Вказаний факт вказує на те, що автомобіль раніше вже перебував в ДТП. Тому, експерт ОСОБА_3 при проведенні експертизи мав перевірити відомості в реєстрах пошкоджених автомобілів. Також зазначила, що зі слів представника позивача, на даний час автомобіль відновлено, він на ходу. Однак будь-яких доказів щодо реальних витрат на ремонт автомобіля та вартості використаних матеріалів стороною позивача не надано. При цьому, ремонт проводився на різних станціях техобслуговування, але у висновку експерта ціни за ремонт вказані як на офіційних станціях технічного обслуговування «Chevrolet».
В судовому засіданні 04.11.2024 експерт Шаповалов В.І. на питання відповідача та його представника пояснив, що при огляді автомобіля CHEVROLET VOLT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , він здійснював вимір товщини лакофарбового покриття по кожній складовій деталі, слідів ремонту на автомобілі не було. Також при складенні експертного висновку він перевірив в американських базах по він коду відомості щодо автомобіля і не знайшов жодної інформації, що вказаний автомобіль раніше був у ДТП. Крім того перед перевіркою власник автомобіля на питання експерта щодо ДТП, зазначав, що купував цей автомобіль цілим. Експерт зазначив, що на капоті автомобіля зліва був незначний скол лакофарбового покриття в зоні аварійного пошкодження, розміром 1см х 0,5 см. без руйнування пігменту, був тільки подряпаний лак. Однак ця обставина не тягне за собою застосування зносу. Це пошкодження в своїх рахунках він не врахував, тому що воно знаходиться в зоні аварійних пошкоджень. На думку експерта воно утворилось саме під час ДТП. При цьому зазначив, що у випадку, якщо би це пошкодження було утворено до ДТП, то воно би не вплинуло на знос автомобіля. Крім того, експерт вказував, що не було різниці у товщині лакофарбового покриття різних частин вищевказаного автомобіля, яке могло би свідчити про його відновлювальний ремонт. Є певні допуски відхилення у кожної деталі, коли її фарбують на заводі. Те, що відповідач вказує, що в фототаблиці до звіту МТСБУ №237/23 від 11.04.2023, зафіксована різна товщина лакофарбового покриття різних частин автомобіля, не може говорити про те, що автомобіль раніше був у ДТП. З приводу спрацювання подушок безпеки експерт зазначив, що робота подушок безпеки це дуже складний механізм, який складають близько 10 датчиків, є центральний блок управління, є спеціальні прибори, які виміряють присутність чи відсутність пасажира, рівень сповільнення при ДТП, і цей механізм на свій розсуд, так як закладено заводом - виробником відпрацьовує згідно протоколу безпеки. Що саме закладено в цей механізм заводом «Chevrolet» він знати не може. Тому пояснити, чому спрацювала чи не спрацювала подушка безпеки водія та пасажира, він не може. Як експерт він не дає оцінку припущенням. У даному випадку є пошкоджені ремені, є спрацьована подушка безпеки водія. Також пояснив, що в таблиці 4 експертного висновку зазначені деталі, які необхідно замінити на нові. Однак, саме власник автомобіля на свій розсуд вирішує, які деталі використовувати - вживані чи нові. Крім того, на питання представника відповідача загального характеру експерт пояснив, що та обставина, що автомобіль раніше був у ДТП, впливає на суму матеріального збитку (складається з вартості ремонту, вартості матеріалів та вартості складових частин, які підлягають заміні з урахування зносу та втрата товарної вартості) згідно формули. На відновлювальний ремонт автомобіля вказана обставина не впливає, оскільки відновлювальний ремонт згідно Методики складається з нових складових частин, які потрібно замінити, вартості робіт та вартості матеріалів.
Вислухавши пояснення сторін, пояснення експерта, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
08.03.2023 приблизно о 12.год. 50 хв. на перехресті пр-ту Льва Ландау та вул. Краснодарської у м. Харкові, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «КІА RIO», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та «Chevrolet Volt», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Власником автомобіля «Chevrolet Volt», державний номерний знак НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 5).
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.04.2023 по справі №645/1128/23, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення. Постанова набрала законної сили (а.с. 6-9).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , який був за кермом автомобіля «КІА RIO», державний номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП застрахована не була, що не заперечувалося відповідачем. У зв'язку з цим на місце вчинення події був викликаний представник МТСБУ. Відповідно до звіту №237/23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 11.04.2023, складеному представником МТСБУ, за вищевказаних умов, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Chevrolet Volt», реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 446534,81 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини, виключаючи ПДВ на матеріали фарбування» (а.с.69-114)
Після визнання винним відповідача у ДТП позивач звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. Листом за номером справи 91155 МТСБУ повідомило позивача, що відповідно до п. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_2 відшкодування шкоди в розмірі 160 000 грн. Зі слів представника позивача вказана сума страхового відшкодування була виплачена МТСБУ на користь ОСОБА_2 . Представник позивача наголосив, що здійснене МТСБУ страхове відшкодування не компенсує вартість ремонту автомобіля після ДТП.
Відтак, для оцінки вартості матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю, позивач звернувся до незалежного судового експерта ОСОБА_3 (свідоцтво №409 від 31.05.2013, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) з заявою про проведення транспортної товарознавчої експертизи.
Відповідно до висновку експерта ОСОБА_3 №19В від 06.06.2023 сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Chevrolet Volt», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (VIN) НОМЕР_3 , 2016 року виготовлення, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 08.03.2023 складає 415448,61 грн.(а.с.18-48).
Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи містять також звіт №237/23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 11.04.2023, складений представником МТСБУ, і вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Chevrolet Volt» реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно даного висновку, становить 446534,81 грн., що є більшою сумою, ніж встановлено висновком експерта ОСОБА_3 №198 - 415448,61 грн.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 с. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди. Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник).
Статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено заборону експлуатації транспортного засобу на території України без чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Цим Законом передбачені випадки виплати відшкодування шкоди потерпілим у разі використання транспортного засобу власником, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 41 цього Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених цим Законом випадках МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за цим Законом не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17.
Відповідно до ст. 1194 ЦПК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд доходить наступних висновків.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_1 як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням.
Аналогічні по суті висновки викладено Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).
Встановлено, що ліміт відповідальності МТСБУ за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 160000,00 грн., які були відшкодовані позивачу.
Таким чином, беручи до уваги встановлену постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова винуватість ОСОБА_1 у скоєнні ДТП за участю потерпілого ОСОБА_2 , враховуючи наявність причинного зв'язку між шкодою заподіяною внаслідок ДТП та діями ОСОБА_1 , що спричинили ДТП, в результаті якого транспортний засіб «Chevrolet Volt», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , зазнав значних технічних ушкоджень, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 255 448,61 грн. (415448,61 - 160000,00 грн. =255448,61 грн., де 415448,61 - вартість матеріальної шкоди згідно висновку експертизи, 160000,00 грн. - частина фактично сплаченого МТСБУ страхового відшкодування (матеріальної шкоди).
Суд вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача та його представника відносно товщини лакофарбового покриття на різних складових автомобіля та той факт, що автомобіль раніше був у ДТП, є лише припущенням сторони відповідача. Так, вказані доводи не були підтверджені належними та допустимими доказами та були спростовані в судовому засіданні поясненнями експерта.
Щодо суми матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля «Chevrolet Volt», та врахування фізичного зносу складових частин автомобіля, суд зазначає таке. Як вже було зазначено вище, матеріали справи містять висновок експерта №198 за результатами транспортної товарознавчої експертизи, згідно з яким сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Chevrolet Volt», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,складає 415 448,61 грн. Відповідно до вказаного висновку коефіцієнт фізичного зносу складових частин дорівнює нулю. Суд звертає увагу, що вказаний висновок відповідає також звіту МТСБУ №237/23, в якому вартість збитків є навіть більшою - 446 534,81 грн. Фактично відповідачем та його представником не було спростовано висновок експерта щодо суми матеріального збитку та неврахування ним ступеню зносу складових частин. Сторона відповідача своїм правом подати клопотання про призначення повторної експертизи, доручивши її проведення іншому експерту або експертній установі, не скористалась, іншого висновку експертизи у підтвердження своєї правової позиції не надала. З огляду на пояснення експерта, вказані обставини спростовані не були.
Стосовно реальних витрат позивача на ремонт автомобіля та вартості використаних для цього матеріалів, суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей у підтвердження проведення ремонту автомобіля «Chevrolet Volt», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП. Зі слів представника позивача вказаний ремонт проведений частково. Суду невідомо, які саме кошти були витрачені на ремонт, на якій станції технічного обслуговування він відбувався. Будь-яких клопотань з цього приводу сторонами заявлено не було. Тому суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача з приводу того, що вартість ремонту є меншою за суму, що вказана в експертному висновку.
З приводу доводів сторони відповідача відносно ціни автомобіля «Chevrolet Volt», реєстраційний номер НОМЕР_2 , суд зазначає наступне. Так, в договорі купівлі-продажу № БК0805/05/20 від 08.05.2020, який був отриманий представником відповідача на адвокатський запит від 05.11.2024, ціна вищевказаного автомобіля при укладенні договору купівлі-продажу становить 129 000 грн. Представник відповідача, посилаючись на вказану обставину, вважає, що збитки, спричинені ДТП не можуть перевищувати суму вартості автомобіля. Однак, суд звертає увагу, що договірні правовідносини між позивачем та ТОВ «Буревій Карго Логістик», у якого він придбав вказаний автомобіль, не є предметом спору, у даному випадку. Крім того, ціна автомобіля, що вказана у договорі купівлі-продажу, може не відображати реальну вартість автомобіля, зважаючи на те, що договір купівлі-продажу був укладений в результаті договірних правовідносин між сторонами, і вони могли зазначити ціну автомобіля на власний розсуд з урахуванням певних обставин справи.
Що стосується доводів представника відповідача щодо невідповідності номерного знаку автомобіля «Chevrolet Volt», що вказаний в договорі купівлі-продажу №БК0805/05/20 від 08.05.2020 як « НОМЕР_4 », а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 як « НОМЕР_2 », суд зазначає наступне. Реєстраційний номер автомобіля не є унікальним, та в процесі експлуатації автомобіля може неодноразово змінюватися. Індивідуалізує транспортний засіб саме унікальний номер - VIN-код. В даному випадку VIN-код « НОМЕР_3 » автомобіля «CHEVROLET VOLT» ідентичний в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та в договорі купівлі-продажу/поставки автомобіля. Не виключено, що відмінність в реєстраційному номері у вищевказаних документах, могла бути звичайною опискою.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4,12-13,81-82,141,247,263-265,273,354 ЦПК України, статтями 22, 1166, 1187-1188, 1194 ЦК України, статями 21-22, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 255 448,61 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 2554,49 грн.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
представник позивача - адвокат Зябкін Вадим Володимирович, РНОКПП НОМЕР_7 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1764 від 25.07.2012, діє на підставі ордеру АХ №1121071, адреса для листування: а/с 926, м.Харків, 61082.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ;
представник відповідача - адвокат Бондаренко Тетяна Володимирівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №576 від 19.05.1995, діє на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги № 2786/2024-3602638 від 16.09.2024.
Повний текст рішення складений 27.11.2024.
Суддя