Суддя Бугера О. В.
Справа № 644/4738/24
Провадження № 2/644/2596/24
26.11.2024
26 листопада 2024 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді Бугери О.В.,
За участю секретаря судового засідання Радченко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №1 Орджонікідзевського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, 3-я особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,-
Позивачем, 17.06.2024 року, до суду подано відповідний позов. Позивач просить суд позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначив, що вони з відповідачкою є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , в шлюбі не перебувають. З 24.08.2022 року перебуває на військовій службі. Мати дитини, після його від'їзду з м. Харкова, перестала займатися вихованням доньки. Відповідачка не працює, за місцем реєстрації не проживає, він надавав добровільно щомісячну допомогу на утримання доньки, але ці кошти відповідачка використовувала у власних потребах, а не на дитину. До нього почала доходити інформація, що дитина голодна, брудна та без догляду, а 18.03.2024 року донька самовільно залишила місце свого проживання з матір'ю та звернулась за допомогою до сторонніх осіб зі скаргами на мати, яка, нібито, направила її до дорослого чоловіка та він, нібито, вчинив щодо неї сексуальне насильство. Даний факт був зареєстрований в ЄРДР, почато досудове розслідування. На підставі акту органу досудового розслідування та закладу охорони здоров'я донька була вилучена та поміщена до мед закладу для проходження обстеження, в подальшому, служба у справах дітей Індустріального району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, прийняла рішення щодо недоцільності повернення дитини для спільного проживання із матір'ю. Донька була поміщена до КЗ соціального захисту для дітей «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» в м. Харкові. Вважав, що оскільки відповідачка з 18.03.2024 року не приймає участі у вихованні, лікуванні, утриманні доньки, її не цікавлять інтереси та здоров'я дитини, є підстави для позбавлення її батьківських прав та втрати особистих немайнових прав щодо дитини, щоб вона не мала будь яких вимог до дитини в майбутньому.
Позивачем подано до суду заяву про підтримання позовної заяви та проведення судового розгляду за його відсутності.
Відповідачка отримала копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву не подавала. Подала суду заяву про визнання позову та проведення розгляду за її відсутності.
Представником Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради подано до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та відповідне рішення щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачки.
Суд, з урахуванням позиції сторін, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України «Про охорону дитинства». За змістом статей 11, 18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
У відповідності зі ст.12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в родині є першочерговим завданням розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання й розвиток. Дитина, що проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримку з ними регулярних особистих відносин і прямих контактів.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. У відповідності зі ст.151 СК України батьки мають право на переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини; мають право вибирати форми й методи виховання, за винятком тих, які суперечать закону, моральним принципам суспільства.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Підстави для позбавлення батьківських прав чітко передбачені нормами ст.164 СК України. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Сторони у справі в шлюбі не перебували. Є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про народження.
За довідкою КЗ «Харківська гімназія №71 Харківської міської ради» від 04.06.2024 року №01-26/80, ОСОБА_3 , є ученицею 5-А класу відповідного закладу, в 2022-2024 роках дитина проживала з матерію ОСОБА_2 , яка отримувала інформацію щодо навчання ОСОБА_4 . Мати дитини батьківські збори не відвідувала, на повідомлення та зауваження класного керівника реагувала не завжди. Батько ОСОБА_1 підтримував зв'язок із класним керівником у телефонному режимі.
Відповідно до копії Витягу з ЄРДР 18.03.2024 року було внесено відомості до реєстру за №12024221180000420 за попередньою кваліфікацією за ч.2 ст. 156 КК України, з коротким викладом обставин 18.03.2024 року о 09.43 години до ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від в.о. начальника відділу соціальної роботи Індустріального району до служби «102» про те, що 18.03.2024 року о 09.43 годині до них звернулася ОСОБА_5 , яка повідомила, що подруга її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 , повідомила про факт зґвалтування, який відбувся в приміщенні готелю «Гостинний двір» за адресою АДРЕСА_2 .
30.04.2024 року позивач звернувся до Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, повідомив, що є батьком ОСОБА_3 , має намір її виховувати, раніше перераховував кошти матері для утримання доньки, але дізнався про те, що мати дитини не доглядає за нею, дитина голодна, не охайна та щодо дитини вчинено злочин.
За даними наданими суду позивачем з 24.08.2022 року він є діючим військовослужбовцем, за час служби характеризується позитивно.
Відповідно до листа Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 05.06.2024 року, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була поставлена на облік як дитина, що опинилась у складних життєвих обставинах, з урахуванням отриманої інформації про обставини кримінального провадження. Повернення дитини на спільне проживання до матері визнано недоцільним. Батько дитини перебуває на службі в ЗСУ. Дитина була влаштована до комунального закладу соціального захисту для дітей «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» міста Харкова.
Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до наданого суду висновку Департаменту служб у справах дітей від 10.09.2024 року за №344, визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Суд дослідивши всі обставини у справі, погоджується із висновком Департаменту оскільки він є обґрунтованим та прийнятим після дослідження всіх обставин справи. У висновку зазначено, що у поле зору ССД по Індустріальному району родина дитини потрапила у червні 2023 року, у зв'язку із усним повідомленням сусідів про сім'ю ОСОБА_2 , оскільки жінка веде асоціальний спосіб життя, зловживає наркотичними речовинами та не займається вихованням малолітньої дитини. За результатами проведеної роботи та враховуючи обставини спричинені дією військового стану було встановлено, що ОСОБА_2 забезпечує базові потреби дитини, але родина потребує постійного нагляду та здійснення заходів щодо підвищення батьківського нагляду, родину взято під соціальний супровід. Однак ОСОБА_2 не усвідомила наслідків своєї поведінки у відношення доньки, її ставлення до виконання батьківських обов'язків, з часом тільки погіршувалось, у зв'язку із чим дитину було постановлено на облік служби з підстав інформації про вчинене кримінальне правопорушення щодо дитини. Дівчинка була негайно госпіталізована до КНП ХОР «Обласна клінічна дитяча лікарня», проведено огляд та консультації, а 20.03.2024 року дитина була переведена до педіатричного відділення КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16». В подальшому, дитину було переведено до Центру. З часу складання акту органом внутрішніх справ та госпіталізації до закладу охорони здоров'я мати дитини лише один раз, у супроводі престарілої родички, звернулась до служби з питання повернення доньки, отримала консультацію з цього питання, але в подальшому до служби не з'являлась, долею дитини не цікавилась. Питання про доцільність позбавлення її батьківських прав було предметом розгляду органу опіки, ОСОБА_2 запрошувалась на засідання, але звернень, заперечень, інформації з цього приводу не надавала, на засідання не прибула.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що враховуючи поведінку матері, наявність кримінального провадження, пасивну поведінку відповідачки під час розгляду справи, якою було отримано копію позовної заяви, але відзиву на позов не подавалось, подано заяву про визнання позову, дані служби у справах дітей, висновок органу опіки, вимоги позову підлягають задоволенню, таке рішення буде відповідати інтересам дітей.
Відповідач просив не стягувати судовий збір.
Керуючись ст.ст. 6, 19, 141, 150, 155, 157, 164, 165 СК України, ст.ст. 10, 12, 81, 95, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, 3-я особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повний текст рішення виготовлений 26.11.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Харківського апеляційного суду.
Головуючий: суддя О.В. Бугера