Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/2884/24
Провадження № 2/644/1992/24
26.11.2024
іменем України
21 листопада 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в особі головуючого судді Шевченка С.В., за участі: представника позивачки адвоката Романченка О.М., представників відповідача: керівника ЖК «Алмаз» Руденка В.О. та адвоката Шматько Т.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЖК «Алмаз» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У поданому до суду позові ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.06.2023 по 19.04.2024 року.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що на загальних зборах членів ЖК «Алмаз», які відбулись 21.04.2019 року, її було обрано головою правління кооперативу. 01.06.2023 року її було звільнено з займаної посади на підставі рішення ЖК «Алмаз». Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 року вказане вище рішення було визнане недійсним і скасовано в частині звільнення її з посади голови правління кооперативу, відтак період з 01.06.2023 по 19.04.2024 є часом вимушеного прогулу за який їй має бути виплачена відповідачем компенсація у розмірі середнього заробітку.
Представник позивачки адвокат Романченко О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував. У відзиві на позов та поясненнях своїх представників посилався на те, що, по-перше, ОСОБА_1 незаконно обіймала посаду голови правління ЖК «Алмаз», так як була обрана з порушеннями статуту кооперативу, а по-друге, ОСОБА_1 не зверталась із вимогами чи заявами про поновлення її на роботі і таке рішення судом не ухвалювалось, відтак відповідач вважає, що ОСОБА_1 не має права на компенсацію середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки сам факт такого прогулу відсутній.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено, що на загальних зборах членів ЖК «Алмаз», які відбулись 21.04.2019 року, ОСОБА_1 було обрано головою правління кооперативу.
31.05.2023 ОСОБА_1 склала заяву про звільнення її з посади голови ЖК «Алмаз» за власним бажанням. 01.06.2023 рішенням загальних зборів членів ЖК «Алмаз» ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади голови правління кооперативу за власним бажанням.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 року вказане вище рішення було визнане недійсним і скасовано в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління кооперативу.
Виходячи зі змісту частини першої статті 235 КЗпП України, оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу.
Системний аналіз та тлумачення положень статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції.
При цьому причиною виникнення вимушеного прогулу може стати звільнення без законної підстави, що перешкоджає виконанню працівником трудової функції, обумовленої трудовим договором, неправильне формулювання причини звільнення у трудовій книжці чи затримка видачі з вини роботодавця трудової книжки, що перешкоджає працівникові реалізувати своє право на працю в іншого роботодавця.
При вирішенні спору суд бере до уваги, що підставами для оскарження і задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів ЖК «Алмаз» від 01.06.2023 року в частині її звільнення, було порушення порядку скликання та проведення загальних зборів кооперативу, а не звільнення ОСОБА_1 без законної підстави.
Судом не встановлено таких обставин, як відкликання ОСОБА_1 заяви про звільнення з посади голови правління за власним бажанням, чи намагання приступити до продовження виконання обов'язків голови правління ЖК «Алмаз» після констатації судом недійсності процедури її звільнення.
Відтак суд доходить висновку про недоведеність позивачкою факту вимушеного прогулу саме через звільнення без законної підстави, що є обов'язковою умовою для стягнення на користь працівника середнього заробітку.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 2-13, 76, 81, 242-246, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складений 26.11.2024.
Суддя С.В. Шевченко