Справа № 643/7259/24
Провадження № 2/643/3625/24
(заочне)
27.11.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Замікули Б.С.
за участю секретаря судового засідання - Коваленко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Зміст позовних вимог.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ, позивач), від імені та в інтересах якого діє адвокат Лисенко М.П., звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути відшкодування шкоди в порядку регресу, що пов'язана з регламентною виплатою у розмірі 105 096, 89 грн, а також сплачені кошти за послуги експерта у розмірі 3 795, 43 грн.
Обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
16.10.2022 о 14 год 40 хв в м. Харкові по вул. Героїв Праці, 43а відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та транспортного засобу «Mercedes Benz E 320», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є ОСОБА_3 .
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 06.12.2022 у справі № 554/14044/22 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, у зв'язку з чим потерпіла сторона повідомила позивача про настання ДТП та надала документи, необхідні для відшкодування шкоди, спричиненої транспортному засобу внаслідок ДТП.
Позивач здійснив регламентну виплату потерпілій особі у розмірі 105096,89 грн. Крім того, позивач поніс витрати на оплату послуг експерта в розмірі у розмірі 3 795, 43 грн.
Загальний розмір витрат позивача становить 108892,32 грн, які відповідач не відшкодував, у зв'язку з чим позивач просить їх стягнути в судовому порядку.
Позиція та аргументи учасників справи.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Надав до суду відповідну заяву.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Про причини своєї неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.07.2024 прийнято позовну заяву МТСБУ до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті.
Відповідач у підготовчі судове засідання, призначене на 09 год. 30 хв. 29.07.2024, на 09 год 30 хв. 28.08.2024, не з'явився. Про дату, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач у судові засідання, призначені на 09 год. 30 хв. 30.09.2024, на 09 год 30 хв. 30.10.2024 та на 14 год 30 хв 27.11.2024 не з'явився. Про дату, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання.
Позивач наполягав на розгляді справи без його участі, про що неодноразово надав відповідні заяви.
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулися до суду без вручення із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, заяву представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, положення ч. 4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи на підставі наявних у ній даних та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом.
16.10.2022 о 14 год 40 хв в м. Харкові по вул. Героїв Праці, 43а відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mercedes Benz E 320», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 06.12.2022 у справі № 554/14044/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як зазначено у вказані постанові суду, ОСОБА_1 16.10.2022 о 14 год 40 хв керував транспортним засобом марки «RENAULT LOGAN», номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг пр. Тракторобудівників та вул. Героїв Праці рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу транспортному засобу марки «MERSEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Матеріали справи не містять даних про наявність на момент ДТП договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного власником транспортного засобу «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 .
Також матеріали справи не містять відомостей, що відповідач підпадає під дію п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
18.10.2022 водій транспортного засобу «Mercedes Benz E 320», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду, в якому, серед іншого, зазначив, що власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_3 .
Того ж дня, 18.10.2022 ОСОБА_3 звернулась до МТСБУ із заявою про виплату їй відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП відповідно до порядку, встановленому ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до Звіту № 269, складеного 28.11.2024 ФОП ОСОБА_4 за дорученням МТСБУ № 87210 від 27.10.2022, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля «Mercedes Benz E 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузову НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП 16.10.2022 року, складає 172763,02 грн з урахуванням ПДВ на складові частини, які підлягають заміні під час проведення ремонтних робіт.
Згідно довідки № 1 від 12.01.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 27.02.2021 року, підтверджений розмір шкоди складає 105096,89 грн.
Наказом МТСБУ (справа № 87210), підписаного заступником генерального директора 12.01.2023, прийнято рішення про відшкодування ОСОБА_3 шкоди, заподіяної в результаті ДТП, в сумі 105096,89 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив виплату на користь ОСОБА_3 в сумі 105096,89 грн згідно платіжної інструкції № 392092 від 16.01.2023.
Судом також встановлено, що позивачем понесені витрати з оплати послуг експерта для визначення розміру шкоди в сумі 1882,95 грн, що підтверджується: рахунком, виставленим ФОП ОСОБА_4 № 277 від 18.11.2022; актом виконаних робіт б/н від 18.11.2022; платіжною інструкцією № 328931 від 12.01.2023 про перерахування позивачем на користь ФОП ОСОБА_4 1882,95 грн.
Крім того, до матеріалів позовної заяви долучено платіжну інструкцію № 823355 від 21.02.2023 про перерахування позивачем на користь ТОВ «Аудатекс Україна» 1912,48 грн, однак позивачем не надано доказів в обґрунтування здійснення такої оплати.
Висновки суду.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).
Тобто в силу презумпції завдавача шкоди відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов'язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправність поведінки, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Як визначено ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки, серед іншого, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як встановлено судом, постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 06.12.2022 у справі № 554/14044/22 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним та регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Вказаним Законом встановлений обов'язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв.
Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Приписами п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, Моторне (транспортне) страхове бюро України в межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 450/4163/18 деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (ст. 599 ЦК України).
Первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Оскільки відповідач є винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, і, на момент вчинення якої, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу документально підтверджених витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування у розмірі 105096,89 грн.
Також, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат в сумі 1882,95 грн, пов'язаних із оплатою послуг експерта.
Згідно з п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Відповідно до п. 3 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23.02.2006 № 5417, залучення представника Моторного (транспортного) страхового бюро України для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з Моторним (транспортним) страховим бюро України.
Положенням п. 41.4 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.
Отже, обов'язково умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку. Виконання указаних робіт є платними та оплачуються замовником, що МТСБУ визначається як наслідок шкоди, завданої винною у ДТП особою.
Водночас суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача 1912,48 грн, які позивач сплатив на користь ТОВ «Аудатекс Україна» згідно платіжної інструкції № 823355 від 21.02.2023, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав таких витрат.
Зокрема, позивачем не доведено, що зазначені витрати безпосередньо пов'язані із відшкодуванням шкоди, заподіяної в результаті ДТП, матеріали позовної заяви не містять жодних документів на підтвердження вказаної обставини.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Указані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов упродовж встановленого строку. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку ч. 4 ст. 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк докази та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків.
Розподіл судових витрат.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно згідно вимог ст. 141 ЦПК України, якою визначено, що у разі часткового задоволення позову - витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, а відтак, відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2974,82 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 106979,84 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2974,82 грн.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, б-р Русанівський, буд. 8);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП-невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Б.С. Замікула