Справа № 643/14526/24
Провадження № 1-кс/643/2090/24
27 листопада 2024 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні за №12024221170003114 від 09.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нові Санжари, Полтавської області, українця, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, не судимого, працюючого інженером 2-ї категорії ТОВ "ЦКБ "Протон", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_6 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, про що останньому повідомлено підозру 27.11.2024.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України та строк дії якого було продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року №469/2023 строком на 90 діб з 12 серпня 2024 року, відповідно до п. 31, ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України.
Цього ж дня у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов'язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.
Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до п. 12 Положення територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в особі його керівника представляє інтереси Збройних сил України у відносинах, у тому числі з громадянами на відповідній території.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно п. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
На виконання вказаних вище норм, вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №921 від 07.12.2016 (до 05.01.2023) та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30.12.2022, Положення про ТЦК та СП, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №154 від 23.02.2022, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо призову військовозобов'язаних та резервістів під час мобілізації.
У той же час, ОСОБА_6 , якому було достовірно відомо про збройний напад російської федерації до України та проведення загальної мобілізації на території України представниками територіальних центрів комплектування та соціальної НОМЕР_1 , перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України в особливий період за наступних обставин.
Так, відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 05.02.2024 №50/2024, на виконання вимог наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.04.2024 №107 «Про організацію в ІНФОРМАЦІЯ_3 оповіщення на тиждень» призначено в ІНФОРМАЦІЯ_4 та оповіщення військовозобов'язаних запасу, уповноважених на впровадження заходів правового режиму воєнного стану, до якої входили, зокрема: солдати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
08.09.2024 року близько 09 год. 00 хв. солдати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є військовослужбовцями Збройних сил України і водночас представниками влади, здійснювали свої службові обов'язки на виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №107 від 05.04.2024 з метою мобілізаційних заходів в умовах воєнного стану, зокрема уточнення військово-облікових даних та вручення, при встановленні підстав, повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження військово лікарської комісії і вирішення питання про його придатність для проходження військової служби супроводили ОСОБА_6 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 та цього ж дня останній пройшов медичний огляд при ІНФОРМАЦІЯ_6 та за висновком військово-лікарської комісії на підставі статей 13-В, 67-В, 39-В, 10-В, 64-В, 23-В графи ІІ наказу МО України № 402 від 2008 року визнаний придатним до військової служби.
Після проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_6 близько 14:00 год. 08.09.2024 його було супроводжено до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 для визначення можливості призначення його в команду в навчальний центр та подальшої відправки, після чого ОСОБА_6 було повідомлено, що його о 19:00 год. цього ж дня буде направлено до учбового центру та подальшого проходження військової служби за мобілізацією.
В цей, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом нанесення тілесних ушкоджень військовослужбовцю.
Так, 08.09.2024 о 19:02 год. ОСОБА_6 знаходився у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , де згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.09.2024 № 251-НР для виконання завдань чергової служби роти охорони стратегічних об'єктів на території Салтівського району м. Харкова та своєчасного доведення до особового складу наказів, розпоряджень, команд, сигналів і контролю за їх виконанням знаходився помічник чергового - стрілець відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 сержант ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який згідно своїх функціональних обов'язків підійшов до ОСОБА_6 та повідомив про необхідність прослідувати до приміщення, де знаходились призовники, які готувались на відправлення цього дня, на що останній відмовився в категоричній формі.
ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та, розуміючи, що ОСОБА_9 є військовослужбовцем Збройних Сил України у форменому одязі встановленого зразка та виконує, покладені на нього обов'язки, відштовхнув його руками, який наблизився до нього з метою супроводження ОСОБА_6 до приміщення, де знаходились призовники, які готувались на відправлення до учбового центру.
ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, з метою ухилення від виконання визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» обов'язків, діючи умисно, реалізуючи власний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації проти України, загрози її національній безпеці, знаходячись у ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи що перед ним знаходиться військовослужбовець, який був одягнений у відповідний формений одяг, з розпізнавальними знаками, який виконує свої службові обов'язки відповідно до законодавства України і є представником влади, продовжив поводити себе агресивно, продовжуючи свої протиправні дії направлені на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, повторно штовхнув ОСОБА_9 обома руками в область грудної клітини, від чого останній зконтактував із столом, який стояв позаду, від чого втратив рівновагу та впав спиною на підлогу, після чого ОСОБА_6 наблизився до ОСОБА_9 та наніс один удар правою ногою в область грудної клітини та один удар кулаком лівої руки в область голови. В подальшому ОСОБА_6 взяв до рук стілець та кинув його у ОСОБА_9 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_6 , останній спричинив ОСОБА_9 наступні тілесні ушкодження: синці на тулубі та лівій руці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_6 , своїми діями створив перешкоди для успішної реалізації функцій військовослужбовцями Збройних Сил України, а саме проведення мобілізаційних заходів в умовах воєнного стану, спричинивши при цьому помічнику чергового - стрілецю відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 сержанту ОСОБА_9 тілесні ушкодження.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього певних обов'язків, посилаючись на ті обставини, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
Також, на цей час вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які визначені цією статтею.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, скоєного в умовах воєнного часу із застосуванням фізичної сили за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останній буде переховуватись від органів досудового розслідування, та, в подальшому, суду, з метою уникнення покарання;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти національної безпеки України, скоєного в умовах воєнного часу із застосуванням фізичної сили, може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на свідків, потерпілих, примусити останніх змінити показання на його користь, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності. Також, слід врахувати факт того, що підозрюваному вручені додатки із копіями матеріалів досудового розслідування, що свідчить про те, що йому відомо анкетні дані свідків та їх фактичне місце мешкання;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 , не з'явився за бойовою повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
З урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 вказаних кримінальних правопорушень, наведених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що останній може здійснити зазначені вище дії, свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При розгляді клопотання прокурор підтримав викладені в ньому обставини і наполягав на задоволенні клопотання, вказавши, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не дозволять уникнути ризиків, визначених у статті 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що підозра необґрунтована, вину не визнає, будь-яких протизаконних дій стосовно працівників ТЦК не вчиняв. Проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, зазначила, що ризики, зазначені стороною обвинувачення у клопотанні необґрунтовані, будуються на припущеннях, не доведені. Її підзахисний з'явився за першою вимогою для слідчого, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується, виконує всі зобов'язання, покладені на нього. До адміністративної відповідальності за порушення військового обліку не притягувався, перебуває на військовому обліку, заброньований. Не з'явився за бойовою повісткою, оскільки офіційно перебував і лікарні на лікуванні. Стороною обвинувачення не доведено будь-якого ризику, вказаного у клопотанні. Просила відмовити у обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Останній буде виконувати всі покладені на нього обов'язки, оскільки має на меті довести, що будь-яких протиправних дій проти працівників ТЦК не вчиняв.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, вислухавши пояснення учасників провадження встановив наступне.
Так, суд вважає, що підозра ОСОБА_6 на теперішній час є обґрунтованою та підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 08.09.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 10.09.2024; висновком СМЕ від 30.09.2024; протоколом проведення слідчого експерименту від 06.11.2024; висновком СМЕ від 08.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.11.2024; п протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.11.2024; протоколом огляду речей від 13.09.2024; листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.09.2024; листом ІНФОРМАЦІЯ_9 від 30.09.2024; листом КНП «ЦЕМД та МК» від 07.10.2024; листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.09.2024; листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 22.11.2024; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення тощо.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим доведено наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, а відтак обрання іншого, запобіжного заходу стосовно підозрюваного не дозволить забезпечити його належну процесуальну поведінку, уникнути визначених ст. 177 КПК України, ризиків.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 184, 193-194, 196, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 21:00 год до 06:00 год та покласти на нього такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала діє протягом 2-х місяців з моменту її постановлення, але не більше строку досудового розслідування і може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1