19.10.2010 Справа № 4/69
Розглянувши матеріали
За позовом Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород
До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Воловець
про стягнення 48843 грн. шкоди за порушення вимог природоохоронного законодавства
Суддя Л. С. Журавчак
За участі представників сторін:
від позивача - Смерека В.Ю.представник по дов. №2233/05 від 16.09.2010р.;
від відповідача - ОСОБА_2, підприємець;
Гриньо О.В. , помічника Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора.
Присутній в судовому засіданні прокурор і представник позивача підтримали позов у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Вказують на те, що в результаті проведеної державною екологічною інспекцією у Закарпатській області перевірки 25.03.2010р. виявлено, що приватний підприємець ОСОБА_2 здійснює діяльність по лісопильному виробництву в АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, без дозволу на ліміт на утворення та розміщення відходів деревини( тирси та стружки), твердих побутових відходів.
Перевіркою було зафіксовано на вказаній земельній ділянці 90 куб.м відходів деревини, за що підприємцю нараховано до відшкодування шкоду в розмірі 48843грн. на підставі ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 43 Закону України „Про відходи”, Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 року з №422/13869.
Відповідач проти позову заперечує. Вказує, що не є власником земельної ділянки, на якій орендує цех для переробки деревини. Зазначає, що приписи інспектора виконав, штрафи оплатив. Повідомляє, що на земельній ділянці, де орендує цех, знаходиться ще й столярний цех, до якого він жодного відношення не має.
25 березня 2010 року державною екологічною інспекцією в Закарпатській області проведена позапланова перевірка дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог природоохоронного законодавства при здійсненні ним підприємницької діяльності.
В акті зафіксовано, що
- основним видом діяльності вказаного підприємця є лісопильне та стругальне виробництво, яким він займається в смт. Воловець, вул. Карпатська, б/н.
- Договір оренди земельної ділянки та приміщень на час перевірки відсутні.
- Під час виробничої діяльності утворюються відходи деревини(тирса та стружка) і тверді побутові відходи.
- Дозвіл та ліміт на утворення і розміщення відходів відсутній.
- Договори на передачу відходів деревини та твердих побутових відходів відсутні.
- На земельній ділянці без твердого покриття зберігаються відходи деревини(тирса та стружка) в обсязі: ширина -40м, довжина -30м, висота -0,5м, тобто займають площу 0,1200га, об”єм -600куб.м.
За результатами перевірки підприємцю ОСОБА_2 вручено припис про усунення вказаних недоліків, зокрема, шляхом отримання дозволу та ліміту на утворення і розміщення відходів на 2010 рік, укладення договорів на передачу відходів деревини та відходів твердих побутових, договору земельної ділянки та приміщень, проведення очистки території від відходів деревини.
Повторною перевіркою, проведеною державною екологічною інспекцією в Закарпатській області 27.04.2010р., зафіксовано відсутність у відповідача дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів на 2010 рік, договору на вивезення твердих побутових відходів, договору оренди земельної ділянки.
Актом від 27.04.2010р. підтверджено, що відповідачем проведено очистку території, і засміченою залишається земельна ділянка площею 90кв.м(об”єм відходів -90куб.м). Інспектору було пред”явлено договір оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р., договір купівлі-продажу від 26.04.2010р. тирси та стружки.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачу було нараховано до відшкодування шкоду в розмірі 48843грн. відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 року за №422/13869.
Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора і оцінивши зібрані у справі письмові докази, суд прийшов до висновку про повну відмову в позові з таких підстав.
Відповідно до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації і громадяни зобов”язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 43 Закону України „Про відходи” встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов”язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
В даному випадку відповідачу нарахована шкода за засмічення земельної ділянки промисловими відходами, тобто за земельне правопорушення, передбачене п. „в” ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України.
Однак, земельна ділянка, на якій зафіксовано факт засмічення тирсою і стружкою деревини, належить на праві власності приватному підприємцю ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №444941 від 12.05.2008р. з цільовим призначенням: для підприємницької діяльності(обслуговування виробничого комплексу).
Відповідач за договором від 05 січня 2010 року отримав в оренду тільки приміщення виробничого корпусу площею 470кв.м, земельну ділянку йому не було передано в оренду.
Статтями 91, 96 Земельного кодексу України чітко виписані обов”язки власників земельних ділянок та землекористувачів стосовно додержання ними вимог законодавства про охорону довкілля.
Відповідач не є ні власником, ні землекористувачем землі в розумінні ст. ст. 125, 126 вказаного кодексу.
З акту обстеження від 25.03.2010р.(схеми), державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.05.2008р. №444941, листа начальника відділу Держкомзему у Воловецькому районі від 13.04.2010р. №503, відзиву відповідача підтверджено наявність на земельній ділянці площею 0,8487га інших об”єктів нерухомості, що використовуються для підприємницької діяльності.
Таким чином, акт про допущене правопорушення складено на приватного підприємця ОСОБА_6, який не є ні власником, ні землекористувачем засміченої земельної ділянки, до того ж, акт разом з іншими матеріалами, однозначно не доводять вину відповідача у скоєному порушенні, тобто не виключається, що засмічення земельної ділянки допущено по вині інших осіб.
Наявний у справі лист начальника відділу Держкомзему у Воловецькому районі від 13.04.2010р. №503, адресований начальнику управління Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, свідчить про те, що за засмічення земельної ділянки в АДРЕСА_1 на приватного підприємця ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №70/0006 від 12.04.2010р. та видано припис про усунення порушення від 12.04.2010р., оскільки за таке порушення передбачено адміністративну відповідальність по ст. 211 п. ”в” Земельного кодексу України та ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 91, 96, 125, 126, п. „в” ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України
1. В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя Л. С. Журавчак