Справа № 2а-175/10/1770
27 квітня 2010 р. 10год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Боймиструка С.В. за участю секретаря судового засідання Бодряшкіної Ю.К. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від: прокурор: Алєшко І.В.;
позивача: Микулін І.М.;
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЗаступник прокурора м. Рівне в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
доПриватне підприємство "Промпослуга"
простягнення адміністративно-господарських санкцій,
Заступник прокурора м.Рівне звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом, відповідно до якого та з урахуванням уточнень просить стягнути з відповідача -Приватне підприємство "Промпослуга" заборгованість по адміністративно-господарській санкції в сумі < Текст > грн. < Текст >
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять позов задовольнити. При цьому подав < Текст >.
Відповідач < Текст > позов не визнав, подав заперечення на позов, в яких вказує, що ним робоче місце для інваліда у 2008 році було створене, про що відповідач подавав відповідному центру зайнятості дані для працевлаштування інваліда (звіт форми № 3-ПН), а також інформував населення про наявність вакансії для інваліда через засоби масової інформації. Просить в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Термін сплати санкції встановлено до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма N10-ПІ) (копія - а.с. 4) середньоблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2008 році склала 14 чоловік. На виконання статті 19 Закону підприємство зобов'язане створити 1 робочих місць для працевлаштування інвалідів, проте у 2008 році відповідачем не було створено жодного робочго місця < Текст >. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 7750,00 грн.
Таким чином, сума штрафної санкції, яка підлягає сплаті відповідачем і яка самостійно ним визначена, відповідно до ст.20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів” (далі -Закон) складає 7750 грн.
Адміністративно-господарські санкції відповідач мав сплатити до 15 квітня 2009 року (ч.4 ст. 20 Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону).
Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Нарахування та обчислення пені здійснюється органом контролю відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
За період з 16 квітня 2009 року (термін сплати санкцій) до 15 січня 2010 року позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 365,02 грн., що підтверджується розрахунком пені, викладеним в позовній заяві. < Список >
Заперечення відповідача не заслуговує на увагу суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 18 Закону № 875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.1995 року № 314, робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації (далі - підприємство) незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда. Робочим місцем інваліда може бути: звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування; спеціалізоване робоче місце інваліда - робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань інваліда. Це робоче місце може бути створено як на виробництві, так і вдома (п. 2 Положення).
Пунктом 3 цього Положення передбачено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідач не надав доказів створення на підприємстві спеціальної комісії за участю МСЕК та органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, атестації цього робочого місця даною комісією, а отже і відповідності робочих місць встановленим нормам для робочого місця інваліда згідно з вищевказаними вимогами закону. Відповідно таке робоче місце не вважається створеним.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст.94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача-Приватного підприємства "Промпослуга" на користь позивача-Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію в розмірі 3875,00 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році та пені в сумі 365,02 грн., а всього 4240,02 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя < Список > Боймиструк С.В.
Постанова складена в повному обсязі "05" травня 2010 р.
< Список >
< Список >
< Список >