Справа № 206/2579/24
Провадження №2/190/484/24
(заочне)
11 листопада 2024 року м.П»ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.
з участю секретаря судового засідання Пронської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
Позивач - ТОВ«ФК «ЕЙС»» в особі представника позивача- Тараненка А.І. звернувся до суду через систему «Електронний суд» із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №00-7418741 від 02.04.2023 року в розмірі 19752,83 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказують, що 02.04.2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-7418741 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» - https://kachay.com.ua та ознайомився з актуальною редакцією правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Відмова клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з клієнтом та відмову від надання йому кредиту. Таким чином, ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладення договору, перевірило не лише особисті дані відповідача ОСОБА_1 , з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме : приналежність платіжної картки позичальнику ОСОБА_1 .. Згідно з правилами, до укладення договору про споживчий кредит, відповідачу для ознайомлення в особистий кабінет було направлено паспорт споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомився та підписав шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 8765F відправлено 02.04.2023 об 19:54:49 на номер телефону відповідача ОСОБА_1 , - НОМЕР_1 та введено ним 02.04.2023 об 19:57:34. Введення відповідачем одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно дост. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, прийняття відповідних умов надання кредиту, а також повідомлення кредитодавцем у встановленій законом формі всіх умов, які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України. За умовами договору кредитодавець надав відповідачу кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 7700,00 грн на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кошти кредиту надавалися у безготівковій формі шляхом їх зарахування через компанію ТОВ «ФК'САН-РАЙЗ ФІНАНС» на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 . За надання кредиту, ОСОБА_1 , зобов'язувався сплатити кредитодавцю комісію, що складає 385,00 грн.. Відповідач доручив кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягала перерахуванню йому згідно договору. Тобто, ОСОБА_1 , було перераховано суму кредиту 7700, 00 грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту. Отже, відразу після вчинених ОСОБА_1 , дій, 02.04.2023 року ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-7418741 від 02.04.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ФК «САН-РАЙЗ ФІНАНС»» на платіжну картку № НОМЕР_2 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ». Строк дії кредитної лінії 120 днів. ОСОБА_1 , зобов'язався повернути кредит 31.07.2023 року або достроково. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. Всупереч умовам кредитного договору № 00-7418741 від 02.04.2023 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість в сумі 19752,83 грн., яка складається з: 6437,50 грн. заборгованості за тілом кредиту; 13 315,33 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
30.10.2023 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЕЙС»» було укладено договір факторингу №30102023, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-7418741 від 02.04.2023. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС»» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19752,83грн. ТОВ «ФК «ЕЙС»» не здійснювало нарахувань за кредитним договором. Позивач вказував, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена, у зв'язку із чим, посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості, ТОВ «ФК «ЕЙС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою судді від 09.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві позивач просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив; заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав, своїм правом надання відзиву та заперечень на позовну заяву, не скористався.
Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 02.04.2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 , було укладено договір кредитної лінії № 00-7418741 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.(а.с.10-12)
Зокрема, відповідач, за допомогою мережі інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику.
Після цього добровільно без примусу чи тиску відповідачка заявила про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Пунктом 4.3.4 договору передбачено, що позичальник при реєстрації на сайті кредитодавця зобов'язується вказувати повні, точні та достовірні відомості, включаючи свої персональні дані.
Відмова клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з клієнтом та відмову від надання йому кредиту.
Первісним кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений діючим законодавством та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації клієнта.
Таким чином, ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме, приналежність платіжної картки позичальнику.
Згідно з правилами, до укладення договору про споживчий кредит, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надається паспорт споживчого кредиту.
Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. (а.с.14-15)
Згідно з п. 7.11 кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку позичальника та аналог власноручного підпису кредитодавця, відповідно до правил таЗакону України «Про електронну комерцію»,що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 8765F відправлено 02.04.2023 об 19:54:49 на номер телефону відповідача ОСОБА_1 , - НОМЕР_1 та введено ним 02.04.2023 об 19:57:34. Введення відповідачем одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно дост. 12 Закону України «Про електронну комерцію». (а.с.16)
Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно дост. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Введенням ідентифікатору позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а отже належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
При цьому, приймаючи умови договору, відповідач підтвердив, що йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, він ознайомлений з правилами повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/ (Розділ 7 кредитного договору).
Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 8085,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 2.3. Розділу 2 кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України.
Пунктом 2.2.1. кредитного договору встановлено, що за надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 385,00 грн.
Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягає перерахуванню позичальнику згідно договору.
Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 7700,00 грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту.
Відповідно до п. 1.3. Договору строк дії кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов'язаний був повернути кредит кредитодавцю 15.10.2023 року або достроково.
Пунктом 1.3.1 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний був оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 22.04.2023 року протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Відповідно до п. 1.4.1 Сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Знижена процентна ставка становить 1,00% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п. 1.3.1 даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно (п. 1.4.1).
Стандартна процентна ставка складає 2,50% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього Договору, після 20 дня користування Кредитом, починаючи з 21 дня користування Кредитом, по день повернення кредиту (п. 1.4.2).
Отже, відразу після вчинених дій відповідачем, 02.04.2023 року ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» ініціювало переказ коштів згідно договору №00-7418741 від 02.04.2023 року безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ФК «Сан-Райз Фінанс на платіжну картку -№4149-хххх хххх 8248, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ».
Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 15.01.2024 року з відміткою ТОВ « ФК «Сан-Райз Фінанс» та додатком до нього.(а.с.17-18,22)
Всупереч умов Договору № 00-7418741 від 02.04.2023 року відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі - 19752,00 грн., яка складається з: 6437,50 грн. - заборгованість по кредиту; 13315,33 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.(а.с.21,26)
30.10.2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №30102023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. (зворот. бік а.с.58-60)
Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №30102023 від 30.10.2023 року від ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , на загальну суму 19752,83 грн. (а.с.62,64)
З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №30102023 від 30.10.2023 року слідує, що ОСОБА_1 , (порядковий номер 524) є боржницею за кредитним договором № 00-7418741, сума заборгованості становить 19752,83 грн., яка складається з: 6437,50 грн. залишку заборгованості по тілу кредиту; 13315,33грн. залишку заборгованості по відсоткам.
(а.с.27)
Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання за вищевказаним кредитним договором та кредит не повернув.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост. 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно дост. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування'та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»,за умовивикористання засобуелектронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»,договір проспоживчий кредит-вид кредитногодоговору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України,кредитор узобов'язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідокпередання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1ст.1047 ЦК України).
Частиною 1статті 1048 ЦК Українипередбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитними договорами та договором відступлення права вимоги.
За змістом ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1084 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги)одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
З наведено вище слід прийти до висновку про те, що до ТОВ«Фінансова компанія «ЕЙС» перейшли всі права кредитора за договором кредитної лінії №00-7418741 від 02.04.2023 року.
Про відступлення права вимоги відповідач був повідомлений належним чином.(а.с.29)
Згідно ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживає, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.
Відповідачем не оспорюється факт укладення кредитного договору та його умов, таким чином, позовні вимоги про стягнення коштів за кредитними договорами підлягають задоволенню.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.
Судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача, який суд вважає вірним. Відповідач не виконав узяті на себе зобов'язання щодо повернення використаних кредитних коштів, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що заборгованість в сумі 19752,83 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «ЕЙС».
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції №2737 від 17.05.2024 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2 422,00 грн.. (а.с.69) Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422, 00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04)
Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24 січня 2019 року у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4ст. 263 ЦПК Українимає ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогуце гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Метою впровадження цього принципу пропорційності є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво абонадати іншівиди правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четвертастатті 137 ЦПК України).
Судом встановлено, що 03.04.2024 року між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», в особі керуючого бюро -адвоката Тараненко А.І., було укладено договір про надання правничої допомоги №03/04/24.
Обсяг виконаних робіт визначений договором 03/04/24 від 03.04.2024 року про надання правничої допомоги від 03.04.2024 року, в Додатковій Угоді № 1 до договору про надання правової допомоги та Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору №03/04/24 від 03.04.2024 року, протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №03/04/24 від 03.04.2024 року згідно з яким, ТОВ «ФК «ЕЙС» надано правничу (правову) допомогу на загальну суму 5 000, 00 грн..
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).
Так як матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні, суд вважає, що витрати за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.12, 13, 81, 141 ч. 1, 247ч.2, 530, 259, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, ст.524, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-7418741 від 02 квітня 2023 року у розмірі 19752 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривні 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати у справі сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 (п'ять тисяч)гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .
Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева