Справа № 185/12556/24
Провадження № 2-з/185/112/24
27 листопада 2024 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову -
25 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову до ОСОБА_2 про встановлення батьківства до суду, в якій просить суд:
-заборонити відповідачці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто або через третіх осіб вивозити за межі України малолітню дитину - ОСОБА_3 , 2018 р.н. до закінчення розгляду справи про визнання батьківства.
-Заборонити відповідачці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінювати місце проживання малолітньої дитини до закінчення розгляду справи.
-Встановити наступний обов'язок відповідачки в реалізації прав батька (позивача) на спілкування зі своєю малолітньою дочкою шляхом спілкування батька та дочки за допомогою телефону та/або програм інтернет - телефонії (Vibег, Sкуре) у режимах аудіо- та/або відео - зв'язку конференції щодня тривалістю до двох годин, з урахуванням режиму та можливості дитини.
В обґрунтування заяви зазначив, що 11 листопада 2011 року він зареєстрував шлюб з відповідачем. Шлюб зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 636. На даний час від даного шлюбу мають неповнолітніх дітей-доньку ОСОБА_4 , 2012 року народження, та доньку ОСОБА_5 , 2018 року народження.
Спільне життя з відповідачем не склалося. Подружні відносини припинені з вересня 2016 року через різні погляди на сімейне життя. Спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають. Спору про розділ майна, що є сумісною власністю не виникало. В зв'язку з чим рішенням суду від 20.06.2017 року шлюб розірвано. На момент розлучення в них була одна донька ОСОБА_4 . Після офіційного розлучення вони примирилися з відповідачкою та знову почали проживати разом і в них народилася сумісна донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, батько дитини записаний у відділі РАЦС зі слів матері, оскільки вони не перебували у зареєстрованому шлюбі. Хоча він біологічним батьком дитини я та в графі батько дитини - значуться його анкетні дані.
Він ставив неодноразово питання щодо визнання свого батьківства відносно ОСОБА_5 . Однак відповідач йому навіть не дає бачитися з донькою, не дає спілкуватися з нею вільно. В свою чергу, старша донька увесь час проживала та проживає з ним, а не з матір'ю. Тому, він хоче офіційно визнати себе батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та мати на неї батьківські права та виконувати, як батько свої батьківські обов'язки.
Останнім часом відповідач погрожує йому тим, що взагалі вивезе дитину за кордон і він не зможе її бачити та спілкуватися. Він дуже сильно любить своїх дітей і тому не хоче розлучатися з ними, окрім того, хоче офіційно бути батьком ОСОБА_5 .
Заявник планує звернутись до суду з позовом про визнання батьківства відносно малолітньої дитини.
Заявник просить заборонити відповідачці ОСОБА_2 вивозити дитину за кордон без його згоди до розгляду справи про визнання батьківства по суті, оскільки зробити ДНК потрібно буде та провести експертизу.
У разі задоволення позовних вимог, він буде визнаний офіційно батьком дитини та хоче встановити місце проживання дитини зі ним в подальшому, оскільки відповідач зовсім не піклується про дітей. Цей захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного вчинку з боку відповідачки, затягуванню судового процесу, сприянню проведення експертизи та можливо заборони бачитися йому з рідною дитиною, оскільки він зараз юридично на неї не має ніяких прав, а його колишня дружина цим маніпулює дуже сильно.
Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявників від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпеченняпозову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України, одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії та встановлення обов'язку вчинити певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь які дії, встановлення обов'язку вчинити певні дії, позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Встановлено, що предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, є встановлення його батьківства відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні бути реалізовані лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у своїй заяві заявником не доведена необхідність забезпечення позову, шляхом заборонити відповідачці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто або через третіх осіб вивозити за межі України малолітню дитину - ОСОБА_3 , 2018 р.н., до закінчення розгляду справи про визнання батьківства, заборони відповідачці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінювати місце проживання малолітньої дитини до закінчення розгляду справи, встановлення наступного обов'язку відповідачки в реалізації прав батька (позивача) на спілкування зі своєю малолітньою дочкою шляхом спілкування батька та дочки за допомогою телефону та/або програм інтернет - телефонії (Vibег, Sкуре) у режимах аудіо- та/або відео - зв'язку конференції щодня тривалістю до двох годин, з урахуванням режиму та можливості дитини, та не доведено, що невжиття саме таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він майбутньому має звернутись до суду.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 149-154, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст.. 354 ЦПК України.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Cуддя: В. О. Головін