83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.11.10 р. Справа № 2/56пд
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі Красноарміського регіонального виробничого управління, м.Красноарміськ
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Аеліта”, м.Новогродівка
про зобов'язання укласти договір про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних житлових будинків від 27.01.2010р. № 10-27.
За участю
представників сторін:
від позивача: Чапек Т.В. - за довір.
від відповідача: Бєліченко Л.В.-по дов., Чельмак О.В.-по дов.
Позивач, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк в особі Красноарміського регіонального виробничого управління, м. Красноарміськ, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Аеліта”, м. Новогродівка, про спонукання відповідача укласти договір „Про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних житлових будинків” від 27.01.2010р. №10-27.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на направлення на адресу відповідача проекту договору про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних житлових будинків від 27.01.2010р. № 10-27 та не підписання та неповернення зазначеного проекту договору відповідачем. Як на правові підстави позову позивач посилається на ст.. 179 Господарського кодексу України, Закон України „Про житлово-комунальні послуги”, Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 30.03.2010р., де проти задоволення позову заперечує, посилаючись на ті обставини, що він не є виконавцем у сфері житлово-комунальних послуг.
Ухвалою господарського суду До6нецької області від 30.03.2010р. провадження у справі було зупинено.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.10.2010р. провадження у справі було поновлено.
Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд В С Т А Н О В И В:
Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності з ч.2 ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.
04.02.2010р. позивач листом № 435 від 01.02.2010р. на адресу відповідача було направлено два примірники проекту договору „Про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних житлових будинків”.
Факт отримання відповідачем спірного проекту договору 06.02.2010р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що додано до матеріалів справи.
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У зв'язку з тим, що відповідач проект договору не підписав та не направив протоколу розбіжностей, позивач звернувся до суду з вимогою про спонукання відповідача укласти договір „Про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних житлових будинків” від 27.01.2010р. №10-27.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до п.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Послуги з надання водопостачання та водовідведення за змістом ч.1 п.1 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” є одним з видів комунальних послуг.
Статтею 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
З огляду на викладене за висновками суду укладання договору на водопостачання та водовідведення є обов'язковим в силу закону.
Статтею 187 Господарського кодексу України визначено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Судом встановлено, що позивачем було дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів. Проте, відповідач проти укладання спірного договору заперечує, посилаючись на ті обставини, що він не є виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Як вказувалось вище, водопостачання та водовідведення за змістом ст.1, п.1 ч.1 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” є одним з видів комунальних послуг.
Згідно ст.19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до п. 1.1 статуту Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” останнє створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004р. №4/24-557, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому постачанню „Укрпромводчормет”. Метою діяльності підприємства згідно п.3.1 статуту є забезпечення технічною та питною водою населення, підприємств, міст, інших населених пунктів та споживачів води, надання послуг водовідведення.
Виходячи з викладеного та враховуючи зміст статуту позивача, останній є виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд -це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального та поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Одночасно, відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробником є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; внутрішньобудинковими системами є мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.
Статтею 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг.
З матеріалів справи видно, що рішенням виконавчого комітету Новогродівської міської ради від 21.01.2010р. №15 виконавцем у сфері житлово-комунальних послуг в житловому фонді територіальної громади м. Новогродівка з централізованого постачання холодної води та водовідведення визначено позивача.
Проте, постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 02.06.2010р. по справі №2-а-833/2010 визнано нечинним п.1.2.2 рішення виконавчого комітету Новогродівської міської ради від 20.01.2010р. №15 “Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м.Новогродівка”.
З огляду на викладене посилання відповідача на ті обставини, що виконавцем послуг з водовідведення та водопостачання у м.Новогродівка є позивач, не відповідають дійсності.
Наказом Держкомунгоспу України від 25.04.2005р. №60 затверджено „Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді”.
Відповідно до Порядку органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці таких житлово-комунальних послуг: з управління будинком, спорудою або групою будинків; з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; з ремонту приміщень, будинків, споруд; з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення.
За приписом п.1.3 Порядку виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у п.1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно п.4.1 Порядку виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення (далі - комунальні послуги) може бути виробник зазначених послуг, виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг, та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку.
Частиною 2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено наступні обов'язки виконавця:
1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
5) своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
7) утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
9) вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
10) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Рішенням Новогродівської міської ради №5/20-3 від 04.09.2007р. було надано згоду на передачу житлових будинків з балансу комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” на баланс наново створених товариств співвласників багатоквартирних будинків, у тому числі й Товариству співвласників багатоквартирного будинку “Аеліта”, розташовані за адресою: м.Новогродівка, вул. Тургенева, 8, згідно до списку.
При цьому, житловий фонд було прийнято Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків “Аеліта”, що підтверджується актом приймання-передачі житлового фонду з балансу на баланс від 27.07.2007р., який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.
Статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Аеліта” встановлено, що останній має право здійснювати необхідну господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами (п.п.2.3, 6.1.7 статуту).
Пунктом 7.15 статуту ОСББ „Аеліта” передбачено, що для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
Згідно п.7.18.4 статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Аеліта” до компетенції правління об'єднання відноситься укладання договорів з суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, надають послуги, та здійснення контролю за їх виконанням.
Відповідно до п.3.4 статуту відповідача до майна Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Аеліта” відноситься, зокрема, частина житлового комплексу, яка складається з сходових клітин, вестибулів, перехідних шлюзів, позаквартирних коридорів, підвальних приміщень, інших технічних приміщень, конструктивних елементів будинку (зовнішні та несучі стіни, фундаменти, колони, балки та інші будівельні опори), технічне обладнання будинку: насоси, мотори, колодязі, каналізаційні труби та стояки, системи та пристрої освітлення, електроводопостачання, якщо вони призначені для спільного користування і забезпечення належного функціонування житлового комплексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а також типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно п.2.2 Типового договору точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку з постачання холодної та гарячої води є водозабірні крани (душова сітка).
Тобто, за висновками суду, позивач здійснює постачання води до зовнішнього зрізу будинків житлового фонду (до точки вводу до першого колодязя) багатоквартирних будинків. Одночасно, як вказувалось вище, водопровідні вводи житлового будинку не знаходяться на балансі позивача. Як встановлено судом, позивач не має жодних правових підстав використовувати для здійснення своєї господарської діяльності майно, що знаходиться на балансі іншої юридичної особи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про неможливість забезпечення позивачем виконання обов'язків, передбачених ч.2 ст.21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.
Крім того, суд зазначає, щодо можливості укладання договору безпосередньо з громадянами (субабонентами), то договори укладаються між водопостачальником та споживачем (абонентом), установки якого безпосередньо приєднані до трас постачальника. Місцем передачі послуг є межа балансової належності мереж водопроводу і каналізації.
Тобто, позивач здійснює поставку води лише до будинку, а не до кожної окремої квартири і відводить стічні води від всього будинку, а не від окремих квартир. Подача води до квартир та відведення стічних вод від них здійснюється вже по внутрішньо будинковим системам водопроводу та каналізації, які не перебувають на балансі саме відповідача.
Відповідно до ст.24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено, що договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та баласоутримувачем. Виробник не укладає договори із власниками квартир, орендаторами, квартиронаймачами. На підставі п.1 ч.2 ст.22 Закону виробник зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.
Тобто з вказаних норм вбачається, що позивач є постачальником комунальних послуг, а відповідач надає житлово-комунальні послуги.
Дослідивши зміст спірного договору, судом встановлено, що останній містить всі істотні умови передбачені для договорів про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, які визначені ст.180 Господарського кодексу України та ст.20 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”.
З огляду на вказані обставини зміст спірного договору №10-27 від 27.01.2010р. викладено позивачем у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Відповідачем не доведено суду існування підстав, передбачених законами України, які б мали правовим наслідком можливість відмови Комунальному підприємству “Компанія “Вода Донбасу” в укладанні договору на умовах, запропонованих в його редакції.
За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про спонукання відповідача укласти договір „Про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних житлових будинків” від 27.01.2010р. №10-27 підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про питну воду та питне водоспоживання”, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі Красноарміського регіонального виробничого управління, м.Красноарміськ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Аеліта”, м.Новогродівка задовольнити повністю.
Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Аеліта”, м.Новогродівка укласти договір „Про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних житлових будинків” від 27.01.2010р. №10-27, в редакції, запропонованій Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі Красноарміського регіонального виробничого управління, м.Красноарміськ.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Аеліта” (85483, м. Новогродівка, вул. Тургенева, 8, ЄДРПОУ 35324172) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі Красноарміського регіонального виробничого управління (85307, м.Красноарміськ, вул. Дніпропетровська, 11, п/р 260004301626328 в філії відділення ПІБ, МФО 334497, ЄДРПОУ 34766905) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя