83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.11.10 р. Справа № 20/179
Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі Донець О.Є. (головуючий), Лейба М.О., Мальцев М.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", м.Київ, в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", м.Донецьк
до відповідача Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” в особі Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА”, м.Донецьк
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Легіон-Авто”, м.Макіївка
про стягнення 2992,11 грн.
За участю представників:
від позивача: Петрова Т.Ю. - дов.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Трубнікова К.В. - дов.
До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", м.Київ, в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", м.Донецьк, із позовом до Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” в особі Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА”, м.Донецьк, про стягнення 2992,11 грн. - суми матеріальної шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України "Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
У заяві від 29.07.10 р. позивач просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 2992,11 грн.
Дану заяву судом прийнято до розгляду як таку, що подано позивачем відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов від 12.08.10 р., в якому вважає, що позивачем не надано жодного підтвердження того, що ОСОБА_1 керував застрахованим транспортним засобом на законних підставах, не надано жодного документу, який би підтверджував право власності на цей транспортний засіб, а також, із наданих документів неможливо з'ясувати, яке відношення він має до Рахункової палати, яка за полісом є Страхувальником, на думку відповідача, у ВАТ НАСК „Оранта” відсутнє зобов'язання по виплаті страхового відшкодування особі, яка має на це право, до встановлення цих фактів.
У клопотанні від 12.08.10 р. відповідач просив суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ „Легіон-Авто”.
Ухвалою суду від 12.08.10 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ „Легіон-Авто”.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.08.10 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.10.10 р. змінено склад судової колегії для розгляду справи № 20/179.
У відзивах на позовну заяву від 21.10.10 р. та від 15.11.10 р. третя особа вважає, що оскільки у даному випадку цивільно-правова відповідальність ТОВ „Легіон-авто” застрахована у ВАТ НАСК „Оранта”, то і відшкодування повинно здійснити ВАТ НАСК „ОРАНТА”.
У судовому засіданні оголошена перерва з 29.07.10 р. до 12.08.10 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 09 липня 2008 року об 11.20 год. у м.Макіївка сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю автомобіля „ПАЗ 3205”, державний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ „Легіон-Авто”, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля „ЗАЗ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2.
Внаслідок ДТП автомобіль „ЗАЗ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження, а його власнику Дубовику А.В. було завдано матеріальної шкоди на суму 3226,18 грн., що підтверджується актом автотоварознавчого дослідження № 1419/07-08 від 24.07.08 р. та протоколом огляду транспортного засобу № 1419 від 17.07.08 р.
Відповідно до довідки про обставини ДТП № 892 від 10.07.08 р., яка видана ДАІ м.Макіївки УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, особою, винною у скоєнні ДТП, є водій ОСОБА_1
Згідно із постановою Кіровського районного суду м.Макіївки від 15 серпня 2008 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
10 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу - поліс № 19G-0072392 (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору, Страховик зобов'язався здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, яким є факт збитків, а саме - пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частини внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як свідчать матеріали справи, подія була визнана позивачем як страхова, у зв'язку із чим на підставі заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування від 10.07.08 р., страхового акту № 32738 від 22.09.08 р., листа вигодонабувача № 34-13-11/584 від 04.09.08 р., Страхувальнику було виплачену суму страхового відшкодування у розмірі 2603,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4507 від 06.10.08 р. Крім того, було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3541 від 07.08.08 р.
За умовами Договору, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза, тобто частина збитків, яка не відшкодовується Страховиком і складає 0,2% від страхової суми, тобто 85,20 грн.
Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 2992,11 грн. - суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події.
Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
договори та інші правочини;
створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
інші юридичні факти.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 2 ст. 1187 зазначеного кодексу передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 27 Закону України „Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи вимоги чинного законодавства, позивач, сплативши суму страхового відшкодування страхувальнику Дубовику А.В., отримав право зворотної вимоги (регресу) до винної особи ТОВ „Легіон-Авто” у розмірі виплаченого відшкодування та оскільки відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, несе відповідальність лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, то відповідальною особою в даному випадку є Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА” в особі Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА”.
Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме - довідкою ДАІ м.Макіївки УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 892 від 10.07.08 р., протоколом огляду транспортного засобу № 1419 від 17.07.08 р., постановою Кіровського районного суду м.Макіївки від 15.08.08 р., полісом добровільного страхування транспортного засобу від 10.09.07 р., полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 28.12.07 р., заявою Страхувальника про виплату страхового відшкодування від 10.07.08 р., страховим актом № 32738 від 22.09.08 р., платіжними дорученнями, листом Вигодонабувача № 34-13-11/584 від 04.09.08 р.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжного доручення № 4507 від 06.10.08 р. про перерахування позивачем громадянину ОСОБА_2 2603,28 грн. - суми страхового відшкодування, в графі призначення платежу зазначено: КАСКО згідно угоди 19-72392 від 10.09.07 р. за справою 32738 від 14.07.08 р. ОСОБА_2. Без ПДВ; платіжного доручення № 4511 від 06.10.08 р. про перерахування позивачем 88,83 грн. за послуги ДАІ, в графі призначення платежу зазначено: КАСКО згідно угоди 19-72392 від 10.09.07 р. за справою 32738 від 14.07.08 р. ОСОБА_2. Без ПДВ; а також платіжне доручення № 3541 від 07.08.08 р. про перерахування позивачем експерту ОСОБА_3 300,00 грн., в графі призначення платежу зазначено: за експертне дослідження автомобіля державний номер НОМЕР_3 відповідно до рахунку 1419/07-08 від 05.08.08 р. справа № 32738 від 14.07.08 р. Без ПДВ.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2603,28 грн. - суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 88,83 грн. - суми, яка перерахована позивачем за послуги ДАІ, та 300,00 грн. - суми, яка перерахована позивачем за експертне дослідження автомобіля державний номер НОМЕР_3, - слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 979, 993, 1172, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України „Про страхування”, суд
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", м.Київ, в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", м.Донецьк, до Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” в особі Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА”, м.Донецьк, - задовольнити частково.
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” в особі Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА” (83086, м.Донецьк, вул.Кобозева, № 12; р/р 26502150643241 ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 33546329) на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (01042, м.Київ, пров.Новопечерський, № 19/3) в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" (83086, м.Донецьк, вул.Челюскінців, № 55-в; р/р 2650601518338 у філії ВАТ "УкрЕксімБанку" м.Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 24812547) 2603,28 грн. - суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події, 88,74 грн. - суму витрат по сплаті державного мита, 205,33 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ у встановленому порядку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 15.11.2010 р.
Повне рішення складено 22.11.2010 р.
Головуючий суддя
Суддя Лейба М.О.
Суддя Мальцев М.Ю.