Справа №155/1350/24
Провадження №1-кп/155/197/24
27 листопада 2024 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024030600000154 від 27 травня 2024 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Холонів Горохівського району Волинської області, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні якого особи не перебувають, раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 26 травня 2024 року близько 08 години 10 хвилин, перебуваючи в АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, керуючись прямим умислом спрямованим на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що його дії не помічені сторонніми особами, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та подальшим його продовженням і який діяв на території України станом на 26 травня 2024 року, з корисливих мотивів, таємно викрав жіночу сумочку «Fashion», в якій знаходився гаманець світло-коричневого кольору із грошима в сумі 1100 (одна тисяча сто) гривень, банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк», мобільний телефон марки «Редмі Нот 11» у прозорому чохлі, в якому була одна сім картка «Київстар» № НОМЕР_1 , загальною вартістю 2990,00 гривень, із зарядним пристроєм білого кольору, ключі від автомобіля марки «Volkswagen Jetta», особисті документи, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4090 (чотири тисячі дев'яносто) гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу їх вчинення, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого йому обвинувачення показав, що він дійсно 26 травня 2024 року в місті Горохів, викрав належне ОСОБА_4 майно. Суму завданих збитків не заперечив. Щиро розкаявся у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила обставини вчинення злочину обвинуваченим, викладені в обвинувальному акті, вказала, що претензій морального характеру до обвинуваченого не має. Зазначила, що викрадені грошові кошти повернуті їй частково. Щодо міри покарання покладалася на думку суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
Правові наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз'яснено.
Відповідно до вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом потерпілого, обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, також положення ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
До обставин, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить щире каяття.
Обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд не вбачає.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вчинив тяжкий умисний злочин, матеріальну шкоду потерпілій відшкодував частково шляхом повернення викраденого майна, не має міцних соціальних зв'язків, не працює, однак вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання за яким характеризується посередньо, не одружений. Разом з цим судом ураховуються й фактичні обставини та характер вчиненого обвинуваченим злочинного діяння, вартість викраденого майна та відношення останнього до скоєного, зокрема те, що він свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, під час судового розгляду не оспорював фактичних обставин справи, а тому розгляд кримінального провадження відбувся в порядку ст. 349 КПК України. Судом також враховується думка потерпілої, яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не заявляла, підтримала думку прокурора щодо призначення обвинуваченому покарання з іспитовим строком. З урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції інкримінованої йому ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку і покладенням на нього додаткових обов'язків, передбачених ч. 3 ст. 76 КК України.
На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а контроль держави за поведінкою засудженого протягом іспитового строку буде дієвим стримуючим фактором від вчинення нових кримінальних правопорушень.
Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 03 червня 2024 року слід скасувати відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
У відповідності до ст. 124 КПК України суд приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення експертизи, які слід стягнути з обвинуваченого в повному обсязі.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 03 червня 2024 року скасувати відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Речові докази, а саме:
жіноча сумка «Fashion», гаманець, грошові кошти в сумі 690 (шістсот дев'яносто) гривень, зарядний пристрій до мобільного телефону, банківська картка НОМЕР_2 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області - повернути ОСОБА_4 ;
мобільний телефон марки «Редмі», в якому була одна сім картка «Київстар» № НОМЕР_1 , який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити останній;
паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити останній.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1