Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3480/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича, м.Харків
до Фізичної особи-підприємця Кочан Іванни Іванівни, смт. Великий Березний, Закарпатська обл.
про повернення майна та стягнення
представники не з'явилися
Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович (надалі - Позивач) звернувся 01 жовтня 2024 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про:
- зобов'язання Фізичної особи - підприємця Кочан Іванну Іванівну (надалі - Відповідач) повернути Позивачу майно, яке було передане на відповідальне зберігання за Договором відповідального зберігання №3050ТерХВ від 14.11.2018р., на загальну суму 213 782,90 грн. (відподно до переліку, який зазначений у позові);
- стягнення з Відповідача на користь Позивача грошові кошти в розмірі 57 721,38 грн. - неустойка у розмірі 1% від вартості майна за кожний день затримки.
Ухвалою суду від 03.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3480/24, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначенням підготовчого засідання на 24.10.2024 о 11:10. Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року у справі №922/3480/24 суд зазначив, що клопотання (вх. №25784 від 14.10.2024) про розгляд справи за відсутністю позивача прийнято та долучено д о матеріалів справи, а підготовче засідання у справі відбудеться 21 листопада 2024 року о(б) 11:00 год.
Позивач у підготовче засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, надав до суду клопотання (вх. №29198 від 20.11.2024) про відкладення розгляду справи у зв'язку зі зверненням до нього Відповідача з пропозицією врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідач у підготовче засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, про причини своєї неявки та неявки представника суд не повідомив. Про день та час засідання суду повідомлений належним чином.
Враховуючи наявні докази в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, встановлено, що кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями «proprio motu», щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Приписами п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Отже, з метою повного та об'єктивного розгляду справи для встановлення фактичних обставин справи, керуючись ч. 3 ст. 177 ГПК України, суд вважає, що в даному випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті строк підготовчого провадження може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, з метою повного і усестороннього з'ясування обставин спору, які мають значення для розгляду даної справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку розгляду підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.
Суд нагадує, про підстави викладені в ч. 1 ст. 195 ГПК України, що з дня відкриття провадження у справі суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Отже, оскільки строк підготовчого провадження відраховується з дня відкриття провадження (ст. 177 цього Кодексу), а ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею, то строк перебігу підготовчого провадження починається відраховуватись, по даній справі, з дати підписання ухвали - 01.10.2024.
З метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності визнати явку учасників справи (уповноважених представників) обов'язковою у підготовче провадження для можливості встановлення обставин, які є необхідними для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Керуючись статтями 177, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання (вх. №29198 від 20.11.2024) про відкладення розгляду справи - задовольнити.
Продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до "01" січня 2025 р..
Відкласти підготовче засідання на 05.12.2024 о 11:45.
Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв'язку.
З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено та підписано 26.11.2024.
Суддя І.П. Жигалкін