Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25.11.2024 Справа № 922/3420/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412)
до фізичної особи-підприємця Подуса Едуарда Валентиновича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 173741,62 грн та зобов'язання звільнити приміщення
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Подуса Едуарда Валентиновича (далі відповідач), в якій просить суд:
1) стягнути з фізичної особи - підприємця Подуса Едуарда Валентиновича на свою користь 173741,62 грн за договором оренди № 694 від 17.06.2009, з яких: 114883,29 грн орендної плати за період 21.11.2021 - 15.07.2024 та 58858,33 грн пені за період 21.11.2021 - 15.07.2024;
2) зобов'язати фізичну особу - підприємця Подуса Едуарда Валентиновича звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 206,2 кв.м. в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Академіка Філіппова, буд. 56, літ. “А-2», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 694 від 17.06.2009 щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 21.10.2024; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 відкладено проведення підготовчого засідання на 11.11.2024.
В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду Харківської від 27.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2024.
У судове засідання 25.11.2024 сторони своїх уповноважених представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.
Позивач надав суду заяву (вх. № 29527 від 25.11.2024) про розгляд справи за відсутності його представника.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Зокрема, судом направлено на його адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань копії ухвал від 27.09.2024, від 21.10.2024 та від 11.11.2024 проте, зазначені вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти “адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 49-52, 55-58, 69-72).
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Оскільки неявка на судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 17.06.2009 між позивачем, орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 694 (далі за текстом - договір; а. с. 8-10), до якого в подальшому сторонами вносилися певні зміни. Предметом зазначеного договору є оренда майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, а саме, нежитлових приміщень.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) б/н від 17.06.2009 передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, визначені умовами договору (а. с. 11).
На підставі додаткової угоди № 10 від 12.04.2018 (а. с. 23-26) даний договір викладено в новій редакції.
За умовами договору в редакції названої додаткової угоди позивач, як орендодавець передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 6, 7, 10, 12-:-22, 20а загальною площею 206,2 кв. м. у житловому будинку (технічний паспорт від 07.10.2008, інвентаризаційна справа № 58438), далі - “майно», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. вул. Академіка Філіппова, буд. 56, літ. “А-2» та знаходиться на балансі КП “Жилкомсервіс» (п. 1.1 договору).
На підставі п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою використання: розміщення торгівельного об'єкту з продажу промислових товарів, що були використані - 9,3 кв. м. буфету, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - 20,6 кв. м. буфету, який не здійснює продаж товарі підакцизної групи, 130,7 кв. м. торговельного об'єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів - 10,0 кв. м., суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (перукарня) - 35,6 кв. м.
Згідно з п. 3.1 договору, вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 496600 грн (чотириста дев'яносто шість тисяч шістсот гривень) без врахування ПДВ станом на 22.05.2015.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Харкова та пропорції її розподілу.
Базова орендна плата становить 3699,37 грн без ПДВ за березень 2018.
Ставка орендної плати з 30.05.2018 становить 7% (сім), 18% (вісімнадцять), 6% (шість), 8% (вісім) та 5% (п'ять) за рік (п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 11 від 20.06.2018).
Згідно з п. 3.3 договору, орендар сплачує орендну плату до бюджету Харківської міської територіальної громади, відповідно до пункту 15 умов, щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди.
Відповідно до п. 3.6 договору передбачено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктом 12.7.1. Договору передбачено, що Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Відповідно до п. 12.8 Договору про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього Договору, Орендодавець повідомляє Орендареві листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк п?яти робочих днів (якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати).
Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення Орендодавець приймає відповідне рішення та надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
Договір вважається припиненим на п?ятий робочий день після надіслання Орендодавцем Орендарю листа про дострокове припинення договору
На підставі п. 12.1 договору цей договір діє до 17 лютого 2026 року.
Як вже зазначалося вище, актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) б/н від 17.06.2009 позивач передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, визначені умовами договору.
Однак, відповідач протягом дії договору не повністю сплачував орендні платежі, визначені умовами укладеного між сторонами договору, зокрема за період з 21.11.2021 по 15.07.2024 у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 114883,29 грн.
Також у зв'язку з прострочення відповідачем виконання зобов'язань зі сплати орендної плати, позивачем нараховано йому пеню в сумі 58858,33 грн за загальний період прострочення щомісячних платежів з 21.11.2021 по 15.07.2024.
З огляду на вказані обставини позивач надіслав до відповідача лист № 4559 від 01.07.2024 (а. с. 34), в якому вимагав погашення існуючої заборгованості за договором.
Однак, відповідач залишив зазначений лист без відповіді, а викладені у ньому вимоги - без задоволення.
З огляду на викладене, листом № 4681 від 08.07.2024 (а. с. 35) позивач повідомив відповідача про те, що на підставі п. 12.7.1 ним було прийнято рішення дострокове припинення умов договору оренди № 694 від 17.06.2009 з огляду на порушення відповідачем його істотних умов та повідомив про обов'язок звільнення займаних приміщень.
Разом з листом від 19.07.2024 № 4957 позивач направив відповідачу два акти повернення з оренди орендованого майна на підпис та повернення позивачу одного примірника.
Однак, відповідач зазначені акти не підписав, орендовані приміщення позивачу не повернув.
Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі. У заявленому позові відповідач просить суд стягнути з відповідача існуючу заборгованість, пеню та зобов'язати відповідача звільнити орендовані приміщення.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У даному випадку, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати за договором
в сумі 114883,29 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Строк виконання відповідачем зобов'язань з її оплати є таким, що настав. Відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення зазначеної заборгованості з відповідача на користь позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає.
Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції можуть застосовуються у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3.6 договору передбачено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
Факт прострочення відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів в передбачений договором строк підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування пені за таке прострочення.
Згідно з наданим позивачем розрахунком (а. с. 39-40) останнім нараховано до стягнення з відповідача 58858,33 грн пені за прострочення оплати кожного з щомісячних орендних платежів за загальний період прострочення з 21.11.2021 по 15.07.2024.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд констатує його арифметичну вірність. Перевірка розрахунку пені судом здійснювалась за допомогою інструменту “Юридичний калькулятор» (https://calc.sitebuy.pro/).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в даній частині вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 58858,33 грн пені.
Щодо вимог позивача зобов'язання звільнити приміщення, суд зазначає.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
У даному випадку, як вже зазначалось, договір достроково припинений на вимогу позивача у порядку, передбаченому п. п. 12.7.1.,12.8. договору, в зв'язку з несплатою орендної плати у строк більше ніж трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати становить суму більшу ніж плата за три місяці.
Крім того, як зазначалось п. 4.1. договору у разі припинення договору орендар зобов'язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, то разом із такими поліпшенням/капітальним ремонтом.
Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 785 ЦК України та п. 4.1 договору у разі розірвання договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачу орендовані приміщення. Тим більше, після такого розірвання у відповідача взагалі відсутні правові підстави займати нежитлові приміщення, які він орендував відповідно до умов договору оренди.
За таких обставин, позов в частині зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення № 6, 7, 10, 12-:-22, 20а загальною площею 206,2 кв. м у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Академіка Філіппова, буд. 56, літ. “А-2», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили також підлягає задоволенню.
З урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4844,80 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Подуса Едуарда Валентиновича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412)
114883,29 грн - заборгованості за договором оренди № 694 від 17.06.2009;
58858,33 грн - пені;
4844,80 грн. - витрат по сплаті судового збору;
Зобов'язати фізичну особу-підприємця Подуса Едуарда Валентиновича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення № 6, 7, 10, 12-:-22, 20а загальною площею 206,2 кв. м. у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Академіка Філіппова, буд. 56, літ. “А-2», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "26" листопада 2024 р.
Суддя О.І. Байбак