83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.11.10 р. Справа № 28/153
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Закритого акціонерного товариства “Світлотехніка”, м. Запоріжжя
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ
про стягнення 209 783,76 грн.
Представники:
Від позивача: Пікалова І.В.
Від відповідача: не з'явився.
Закрите акціонерне товариство “Світлотехніка”, м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, про стягнення 189676грн. 12 коп., в тому числі заборгованість в сумі 153 669,24 грн., пеня в розмірі 13 099,03 грн., інфляційні витрати в сумі 19 490,80 грн., 3% річних в сумі 3 417,05 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 15/976 від 11.06.2008р., накладні № 03/07-2302/1 від 03.07.2008р., № 25/07-2366/1 від 25.07.2008р., №02/10-2563/1 від 02.10.2008р., довіреності на отримання ТМЦ, виписки з банку.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 19.06.2009р. порушив провадження по справі № 28/153.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.
08.04.2010року через канцелярію суду надійшла заява позивача за вих.№ 0143 від 30.03.2010р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 153 669,24 грн., пеня в розмірі 13 099,03 грн., інфляційні витрати в сумі 35 607,25 грн., 3% річних в сумі 7 408,24 грн. В матеріалах справи наявні докази надіслання заяви відповідачу 30.03.2010р. Суд розглядає збільшені позовні вимоги.
16.11.2010року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладання розгляду справи за вих. № 17/1281 від 15.11.2010р. та про продовження розгляду справи на 15 днів, для надання додаткових доказів. При цьому відповідач посилається на те, що представник відповідача відряджений до Вищого адміністративного суду України. Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання на підставі наступного.
За приписом ст.28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів від імені підприємства, організації іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю.
Відповідачем не надано доказів, що представник відповідача, знаходиться у відрядженні, і що на підприємстві не має більш працівників, які могли би бути направлені до судового засідання.
Суд приймає до уваги, що розгляд справи згідно ухвал суду неодноразово відкладався та триває з 17.06.2009р. Представник відповідача був присутній в судовому засіданні тільки 05.08.2009р., відзиву та пояснень по суті спору не надав.
Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, клопотання відповідача судом залишено без задоволення.
Ст. 69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд у виняткових випадках за клопотанням сторони може продовжити строк розгляду справи на строк не більш як 15 днів. Суд відмовляє в задоволенні клопотання про продовження розгляду справи, оскільки суду не доведено факту винятковості обставин.
Клопотання позивача про витребування доказів було задоволено ухвалами суду.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, зупинявся та поновлювався на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України, продовжувався відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
11 червня 2008 року між Позивачем (постачальником) та Відповідачем (покупецем) був укладений Договір поставки № 15/976, відповідно до п.1.2 якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк продукцію у власність Покупця, а Покупець зобов'язується згідно з умовами даного договору прийняти та оплатити цю продукцію. Згідно з п.1.3 вказаного договору найменування, номенклатура, кількість, якість та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови постачання вказуються у специфікаціях.
Загальна кількість товару, що поставляється за даним Договором, складається з кількості товару, що поставляється по всіх специфікаціях, оформлени до даного Договору (п.1.4 Договору).
Ціна продукції вказується в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п.2.1. Договору).
Орієнтована сума договору на момент висновку складає 1 000 000 грн. Загальна сума договору є величиною перемінної і складається із суми всіх специфікацій, оформлених до даного договору (п.2.2 Договору).
Терміни й умови постачання товару вказуються в специфікаціях (п.5.1 Договору).
Сторони дають згоду на застосування в процесі приймання продукції правил, що поставляється, передбаченими Інструкціями Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (П-6) і про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості (П-7) (п.8.2. Договору).
Умови оплати вказані у специфікаціях (п.9.3 Договору).
Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.09р. (п. 13.2. Договору).
Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно специфікації № 1 від 11.06.2008 року до договору позивачем відповідачу була поставлена продукція - світильники в асортименті на загальну суму 84 353,08 грн., що підтверджується накладною № 03/07-2302/1 від 03.07.2008р., виписаною на підставі рахунка № 03/07-2302 від 03.07.2008р., продукцію отримала уповноважена особа відповідача - Кравченко Я.Л. за довіреністю серії НБЙ № 909480/340 від 02.07.2008 року. Умови поставки: поставка протягом 5-10 днів після підписання договору. СРТ м.Краматорськ (Інкотермс 2000). Умови оплати: оплата по факту поставки протягом 10-20 банківських днів.
Згідно специфікації № 2 від 27.06.2008 року до договору позивачем відповідачу була поставлена продукція - світильники НСП 20Ех-200-221 на загальну суму 23 174,42 грн., що підтверджується накладною № 25/07-2366/1 від 25.07.2008р. на суму 23 174,42 грн., виписаною на підставі рахунка № 25/07-2366 від 25.07.2008р., продукцію отримала уповноважена особа відповідача - Кравченко Я.Л. за довіреністю серії НБЙ № 909684/544 від 23.07.2008 року. Умови поставки: поставка протягом 3-4 тижнів після підписання договору. СРТ м.Краматорськ (Інкотермс 2000). Умови оплати: оплата по факту поставки протягом 20 банківських днів.
Згідно специфікації № 3 від 04.09.2008 року до договору позивачем відповідачу була поставлена продукція - світильники та прожектори в асортименті на загальну суму 58031,74 грн., що підтверджується накладною № 02/10-2563/1 від 02.10.2008р., виписаною на підставі рахунка № 02/10-2563 від 02.10.2008р., на накладній є підпис представника відповідача в графі „Получил”. Умови поставки: поставка протягом 10 банківських днів після підписання специфікації. СРТ м.Краматорськ (Інкотермс 2000). Умови оплати: оплата по факту поставки протягом 20 банківських днів.
Тобто, в даних специфікаціях сторонами були узгоджені обсяги поставки, вартість продукції, порядок та умови оплати. Специфікації скріплені підписами сторін та печатками підприємств.
Факт отримання продукції відповідачем не заперечується.
Суду також надані відповідні податкові накладні від 03.07.2008р., 25.07.2008р., 02.10.2008р., де умовою поставки є договір №15/976 від 11.06.2008р. та відповідні специфікації.
Відповідно до п.7.2.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань.
Згідно з п.7.3.1 ст. 7 вказаного закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів.
Відповідач була здійснена часткова оплата за поставлену продукцію в розмірі 11890,00грн., що підтверджується банківськими виписками.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, на момент подачі позовної заяви строк оплати за накладними є таким, що настав.
Позивач направляв відповідачу претензію № 127 від 06.03.2009р. з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором поставки № 15/976 від 11.06.2008р. відповідачем виконані не в повному обсязі, тому вимоги позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 153 669,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім цього, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 13099,03 грн. за період з 01.08.2008р. по 30.04.2009р. (з урахуванням періоду кожної окремої накладної).
При несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,04 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ (п. 10.5. Договору).
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, виходячи з того, що договором постачання № 15/976 від 11.06.2008р. не встановлено іншого порядку припинення нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним договором, до даного спору застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто період нарахування пені за накладною № 03/07-2302/1 від 03.07.2008р. з 01.08.2008р. по 29.01.2009р.
Судом самостійно здійснений перерахунок пені, в зв'язку з чим, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 11 946,87 грн. за період з 01.08.2007р. по 30.04.2009р. (з урахуванням періоду кожної окремої накладної).
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7 408,24 грн. за період з 01.08.2007р. по 12.04.2010р. та інфляційні витрати в сумі 35 607,25 грн. за період з серпня 2008р. по лютий 2010р.
За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних за період з 01.08.2008р. по 12.04.2010р. підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 404,07 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 35 607,25 грн. за період з серпня 2008р. по лютий 2010р. підлягають задоволенню в повному обсязі.
В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 69, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Закритого акціонерного товариства “Світлотехніка”, м. Запоріжжя, позивач, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, р/р 26005301510738 в філії „Відділення ПІБ м.Краматорськ Донецької області”, МФО 334141, р/р26000301746277 в філії „Головне управління ПІБ в Донецькій області”, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Закритого акціонерного товариства “Світлотехніка” (69008, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, 74 б, р/р2600131512007 в Донецькій обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 02970085) суму основного боргу в розмірі 153669,24 грн., пеню в розмірі 11946,87 грн., 3% річних в розмірі 7404,07 грн., інфляційні витрати в розмірі 35 607,25 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2086,27грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 310,78грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
У судовому засіданні 17.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 19.11.2010р.
Суддя