83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.09.10 р. Справа № 39/205
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донімпекс”, м. Макіївка
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м. Донецьк
про стягнення 21069,76грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Яковлєв С.Л. - директор;
від відповідача: Арутюнова А.О. - за довіреністю;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донімпекс”, м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 21069,76грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 757 від 08.01.2010 р., додаткову угоду від 01.02.2010 р. до договору № 757 від 08.01.2010 р., додатки від 21.06.2010 р., від 26.05.2010 р., від 19.04.2010 р., від 06.04.200р., від 23.03.2010 р., від 25.02.2010 р., від 25.02.2010 р., від 22.02.2010 р., від 22.02.2010 р., від 08.02.2010р. до договору № 757 від 08.01.2010 р., накладні № 18 від 10.02.2010 р., № 20 від 24.02.2010 р., № 21 від 24.02.2010 р., № 23 від 26.02.2010 р., № 23/1 від 26.02.2010 р., № 30 від 25.03.2010 р., № 32 від 06.04.2010 р., № 37 від 19.04.2010 р., № 54 від 27.05.2010 р., № 69 від 21.06.2010 р., банківські виписки, акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2010 р.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, згідно якого повідомив, що між сторонами було підписано акт звіряння розрахунків, у відповідності з яким ВАТ “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод” підтвердив заборгованість перед позивачем в сумі 21069,76грн., проте, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем Товариство не змогло вчасно виконати своє грошове зобов'язання. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донімпекс” вважав правомірними, заборгованість перед позивачем в сумі 21069,76грн. - визнав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд встановив.
08.01.2010 р., між позивачем, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донімпекс”, м. Макіївка (Продавець), та відповідачем, Відкритого акціонерного товариства “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м. Донецьк (Покупець), укладено договір № 757, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Додатковою угодою від 01.02.2010 р. сторонами внесено зміни до статті 10 Договору “Юридичні адреси сторін та реквізити”, згідно якої найменування продавця викладено в наступній редакції (мовою оригіналу) “ООО “ДОНИМПЭКС”.
Згідно даного Договору Продавець продає, а Покупець купує металопрокат в асортименті, надалі іменований Товар. Найменування, кількість, ціна Товару зазначаються в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємними частинами.
Поставка товару, у відповідності з п. 3.2 Договору, здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2000) (склад “Покупця”, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, 104).
Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим.
У відповідності зі ст. А4 терміну СРТ Продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.3, а за наявності декількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.
На виконання умов Договору та у відповідності з додатками від 21.06.2010 р., від 26.05.2010 р., від 19.04.2010 р., від 06.04.200р., від 23.03.2010 р., від 25.02.2010 р., від 25.02.2010 р., від 22.02.2010 р., від 22.02.2010 р., від 08.02.2010р. до нього позивач передав, а відповідач на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 000349 від 23.02.2010 р., № 000230 від 08.02.2010 р., № 000605 від 24.03.2010 р., № 00817 від 19.04.2010 р., № 000670 від 01.04.2010 р., № 001017 від 27.05.2010 р., № 001313 від 21.06.2010 р., прийняв Товар на загальну суму 340196,89грн.
У відповідності з п. 4.1 Договору Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної.
Товар згідно представлених видаткових накладних відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому ст.ст. 688, 690 ЦК України порядку на відповідальне зберігання, суду не представлено.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 340196,89грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов цього Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з положеннями п. 3.1 Договору оплата здійснюється Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виробника, на умовах, зазначених в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємними частинами.
Згідно укладених сторонами додатків від 21.06.2010 р., від 26.05.2010 р., від 19.04.2010 р., від 06.04.200р., від 23.03.2010 р., від 25.02.2010 р., від 25.02.2010 р., від 22.02.2010 р., від 22.02.2010 р., від 08.02.2010р. до договору № 757 від 08.01.2010 р. товар поставляється Продавцю на умовах відстрочення платежу терміном на 10 банківських днів.
Виходячи з представленого позивачем розрахунку позовних вимог та банківських виписок, вартість отриманого відповідачем товару сплачена ним частково в сумі 319127,13грн. Таким чином, залишок неоплаченої відповідачем вартості товару складає 21069,76грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2010 р., підписаного та скріпленого печатками з боку обох сторін без зауважень та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 21069,76грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині визнав в повному обсязі.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 21069,76грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт прострочення відповідачем виконання грошового обов'язку з оплати вартості поставленого товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не заперечується.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, та відповідачем не спростована, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донімпекс”, м. Макіївка суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст. 525, 526, 614 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донімпекс”, м. Макіївка - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донімпекс”, м. Макіївка основний борг в сумі 21069,76грн., витрати за державним митом в сумі 210,70грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя