вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" листопада 2024 р. Справа№ 917/707/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Станіка С.Р.
Гончарова С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.07.2024
по справі №917/707/24 (суддя Вдовенко Д.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка»
про стягнення 135 600,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 по справі №917/707/24 зупинено провадження у справі № 917/707/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 920/578/24.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з об'єктивної неможливості розгляду справи №917/707/24 до набрання законної сили рішенням зі справи № 920/578/24.
Вказаних висновків суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що:
- позов заявлено про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати, нарахованої за період з лютого по квітень 2024 року, відповідно до укладеного між сторонами договору оренди № 2191 від 28.04.2023;
- заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що договір оренди №2191 від 28.04.2023 є розірваним з 01.02.2024;
- у провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа № 920/578/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка» до Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича про розірвання з 01.02.2024 договору оренди № 2191 від 28.04.2023;
- оскільки предметом спору у справі № 917/707/24 є стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди № 2191 від 28.04.2023 за період з лютого до квітня 2024 року, а у справі № 920/578/24 предметом спору є розірвання цього договору з 01.02.2024, провадження у справі № 917/707/24 слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 920/578/24, що є пов'язаною.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Одринченко Віталій Олексійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 по справі №917/707/24 скасувати, а справу передати до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, винесеною помилково, з порушенням норм процесуального права, суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ч. 5 ст. 195 ГПК України та помилково застосував закон, який не підлягає застосуванню, а саме п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки положення ГПК України забороняють зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, за змістом положень ч. 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, враховуючи, що Господарським судом Сумської області справу № 917/707/24 було прийнято до свого провадження ухвалою від 11.06.2024, 19.07.2024 вказана справа знаходилась на стадії розгляду її по суті;
- необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку;
- рішення у справі № 920/578/24 не може вплинути на зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати за приміщення, яке знаходиться у його користування та на даний час не повернуто, оскільки відповідно до п. 2.3 спірного договору датою закінчення нарахування орендної плати вважається дата приймання-передачі об'єкта оренди, якщо інше не погоджено сторонами. При цьому на даний час вказаний акт підписаний не був.
31.07.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи підприємця Одринченко Віталія Олексійовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 по справі №917/707/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №917/707/24 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв'язку з чим ухвалою від 01.08.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 по справі №917/707/24 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Сумської області надіслати матеріали справи №917/707/24 на адресу Північного апеляційного господарського суду.
08.08.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За змістом частини 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 по справі №917/707/24, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 суддю Північного апеляційного господарського суду Шапталу Є.Ю. звільнено у відставку, у зв'язку з чим розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-07/547/24 від 26.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 917/707/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Гончаров С.А..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 по справі №917/707/24 прийняти до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Станік С.Р., Гончаров С.А..
У період із 04.11.2024 по 07.11.2024 суддя Станік С.Р. перебував у відрядженні, а у періоди з 28.10 2024 по 01.11.2024 та з 08.11.2024 по 19.11.2024 - у відпустці.
Крім того, у період з 23.10.2024 по 25.10.2024 суддя Гончаров С.Р. перебував у відрядженні, а у період з 28.10.2024 по 22.11.2024 - у відпустці.
Станом на 25.11.2024 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
Предметом розгляду у справі № 917/707/24 є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати нарахованої за період з лютого по квітень 2024 року відповідно до укладеного між сторонами договору оренди № 2191 від 28.04.2023 (далі Договір).
Ухвалою від 06.05.2024 Господарський суд Полтавської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання.
У відзиві на позов відповідач проти його задоволення заперечив, пославшись на те, що він, користуючись наданим йому Договором правом, вчинив дії щодо повідомлення позивача про розірвання Договору, проте, оскільки позивач ігнорував такі повідомлення, відповідач звернувся до Господарського суду Сумської оплаті з позовом про розірвання Договору.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.05.2024 справу №917/707/24 передано за територіальною юрисдикцію (підсудністю) до Господарського суду Сумської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України.
07.06.2024 матеріали справи надійшли до Господарського суду Сумської області.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.06.2024 справу № 917/707/24 прийнято до провадження.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 по справі №917/707/24 зупинено провадження у справі № 917/707/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 920/578/24.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин;
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Як встановлено вище, предметом розгляду у цій справі № 917/707/24 є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати нарахованої за період з лютого по квітень 2024 року відповідно до укладеного між сторонами Договору, а відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що Договір є розірваним з 01.02.2024.
При цьому наявними у матеріалах справи документами та відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень підтверджується, що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали у провадженні Господарського суду Сумської області перебувала справа № 920/578/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка» до Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича про розірвання Договору з 01.02.2024.
Колегія суддів зазначає про наступне.
Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди), до яких відноситься спірний Договір, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Частина 1 ст. 763 ЦК України встановлює, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19 формульовано наступну правову позицію:
- користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин;
- відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин;
- правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ;
- після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві;
- з урахуванням викладеного Суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України ;
- оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України («Плата за користування майном») і охоронна норма ч. 2 ст. 785 ЦК України («Обов'язки наймача у разі припинення договору найму») не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Отже, правовим наслідком розірвання Договору є припинення зобов'язань за таким Договором. В тому числі і зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати.
Вказаним спростовуються твердження апелянта про те, що рішення у справі № 920/578/24 не може вплинути на зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати за приміщення, яке знаходиться у його користування та на даний час не повернуто, оскільки відповідно до п. 2.3 Договору датою закінчення нарахування орендної плати вважається дата приймання-передачі об'єкта оренди, якщо інше не погоджено сторонами.
Колегія суддів зазначає про те, що у випадку розірвання Договору в судовому порядку з 01.02.2024, відповідач не матиме обов'язку сплачувати орендну плату за період з 01.02.2024, проте, в силу приписів ЦК України, у випадку фактичного користування орендованим майном після закінчення строку дії Договору, позивач буде мати право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час такого користування після закінчення строку дії Договору.
Враховуючи, що предметом розгляду у справі № 920/578/24 є позовні вимоги розірвання Договору з 01.02.2024, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що розгляд справи № 920/578/24 має істотне значення для вирішення справи № 917/707/24.
Колегія суддів зазначає про те, що задоволення позовних вимог у справі № 920/578/24, зокрема в частині розірвання Договору з 01.02.2024 буде мати наслідком відсутність підстав для стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.02.2024.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у даному випадку має місце не лише взаємопов'язаність справ, а і об'єктивна неможливість розгляду справи №917/707/24 до вирішення пов'язаної з нею справи № 920/578/24.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
До того ж, як було зазначено вище, під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду.
Колегія суддів зазначає про те, що, з огляду на предмет спору у цій справі, суд позбавлений можливості вирішити по суті спір сторін щодо наявності підстав для розірвання Договору в судовому порядку з 01.02.2024. При цьому суд позбавлений можливості і надати оцінку правомірності таких вимог, оскільки вказане виходить за предмет розгляду у цій справі, а суд обмежений імперативними приписами ст. 14 ГПК України.
Слід зауважити і на тому, що частина 2 ст. 237 ГПК України встановлює, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Щодо посилань позивача на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, так як положення ГПК України забороняють зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.
Позивач виходить з того, що за змістом положень ч. 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, а відтак, враховуючи, що Господарським судом Сумської області справу № 917/707/24 було прийнято до свого провадження ухвалою від 11.06.2024, 19.07.2024 вказана справа знаходилась на стадії розгляду її по суті.
Щодо вказаного колегія суддів зазначає про те, що, враховуючи, що розгляд цієї справи відбувається в період дії воєнного стану в Україні та враховуючи кількість повітряних тривог у м. Суми у період з 11.06.2024 по 19.07.2024, а саме 161 (https://air-alarms.in.ua/region/sumy?from=2024-06-11&to=2024-07-19#statistic), що безумовно впливає на можливість суду своєчасно вчиняти процесуальні дії, саме лише те, що оскаржувану ухвалу постановлено з незначним порушенням встановленого ГПК України строку, та враховуючи наявність підстав для її постановлення, не може бути підставою для її скасування.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 у справі №917/707/24, а отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Одринченко Віталія Олексійовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 у справі №917/707/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.07.2024 у справі №917/707/24 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №917/707/24.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді С.Р. Станік
С.А. Гончаров