про повернення апеляційної скарги
26 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/4454/24 пров. № А/857/26180/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шинкар Т. І.
суддів -Обрізка І. М.
Сеника Р. П.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 380/4454/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору у встановленому розмірі та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18 листопада 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми “Електронний суд», що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На адресу суду надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги яка мотивована тим, ГУ ДПС у Львівській області було сплачено судовий збір по справі №380/4454/24 за позовом ОСОБА_1 , однак через затримку проведення платежів Державною казначейської служби на адресу ГУ ДПС у Львівській області не надійшли платіжні інструкції.
Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції враховує, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Окрім того, скаржник, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на сплату судового збору, не повинна впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 18 січня 2021 року (справа № 200/11669/18-а), від 03 лютого 2021 року (справа № 160/8891/18), від 19 лютого 2021 року (справа № 160/12166/19).
Отже, обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не звільняють скаржника від обов'язку своєчасної його сплати.
До того ж, суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник мав достатньо часу для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Судом апеляційної інстанції забезпечено для учасників справи процесуальну можливість доступу до суду, в тому числі шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, пов'язаних з розглядом справи, як засобами поштового, так і електронного зв'язку, про що повідомлено на офіційному сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Разом з тим, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки скаржник мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених КАС України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги, а тому така підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 380/4454/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді І. М. Обрізко
Р. П. Сеник