20 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 344/18292/24 пров. № А/857/26253/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2024 року (суддя Татарінова О.А., ухвалене в м. Івано-Франківську о 11:47) у справі № 344/18292/24 за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області до громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,-
09 жовтня 2024 року Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом про продовження строку затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців. В обґрунтування позову зазначили, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2023 року по справі 344/23880/23 затримано громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Продовжено строк затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на два місяці.
Зазначене рішенням суду оскаржив відповідач- громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2024 року скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що під час вирішення позову про продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, обов'язковому дослідженню судом підлягає, зокрема, неможливість ідентифікації іноземця або особи без громадянства та/або неможливість забезпечення примусового видворення особи. При цьому, зазначає, що на позивача покладено обов'язок висвітлити, які дії або заходи вживалися для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, для забезпечення примусового видворення особи. Вважає, що позивач не вжив достатніх заходів для проведення якнайшвидшої ідентифікаиії особи іноземия та забезпечення примусового видворення. Також, зазначає, що запити щодо ідентифікаиії через Департамент консульської служби МЗС України повторно не надсилались. Зазанчає, що за 10 місяців тримання в Волинському пункті тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України позивач надіслав лише два листи одразу після затримання (в грудні 2023 року та січні 2024 року) до Посольства Республіки Туреччина з сприянням в ідентифікації та документуванні відповідача, а запит через Департамент консульської служби взагалі не направлявся. Після направлення цих запитів за період затримання іноземця в ПТПІ з січня по даний час жодних дій спрямованих на забезпечення примусове видворення вчинено не було. Також, зазначає, що він перебуває в шлюбі з громадянкою України та є батьком дітей, які народились на території України та є її громадянами.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє, оскільки доказів перебування представника позивача- ОСОБА_2 у відрядженні апеляційному суду не надано. Крім цього апелційний суд зазанчає, що будь-який інший представник позивача може взяти участь в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача,обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 18 грудня 2023 року складено протокол про адміністративне затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та протокол про адміністративне правопорушення. Також 18 грудня 2023 року УДМС в Івано-Франківській області прийнято рішення про примусове видворення за межі території України громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, 19.12.2023 року направлено лист до Посольства Турецької Республіки в Україні в якому повідомили, що 19.12.2023 року Івано-Франківським міським судом в Івано-Франківській області прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 місяців громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18.12.2023 працівниками УДМС в Івано-Франківській області поміщено громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Як вбачається з листа Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області адресованого Посольству Турецької Республіки в Україні вбачається, що Посольству направлено анкету та фото громадянина Туреччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний момент перебуває Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2023 року по справі 344/23880/23 затримано громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
Як вбачається із листа директора Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні від 11.06.2024 року адресованого Заступнику начальника УДМС в Івано-Франківській області на виконання листа УДМС в Івано-Франківській області від 11.06.2024 №2601.8/9130-24 «Про ОСОБА_3 » повідомили, що з громадянином Туреччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено додаткову бесіду щодо здійснення процедури ідентифікації та повернення до країни походження. Під час проведення даної бесіди вищевказаний іноземець заявив, що відмовляється залишати територію України, відмову мотивує тим, що в Україні має на утриманні неповнолітніх дітей.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.06.2024 року продовжено строк затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області 14.06.2024 року повторно направлено лист до Посольства Турецької Республіки в Україні з повідомленням про те, що у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на даний час перебуває громадянин Туреччини 14.06.2024 року. Щодо останнього, 18.12.2023 УДМС в Івано-Франківській області було прийнято рішення про примусове видворення з України. Рішенням Івано-Франківського міського суду останнього було поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, строком на шість місяців. На даний час в затриманого відсутній діючий паспорт, що не дає можливості повернути його в країну проживання. Разом з тим, іноземець надає копію паспортного документа виданого йому. Просили розглянути можливість оформлення документу на повернення до попереднього місця проживання громадянина 14.06.2024 року.
Як вбачається з листа начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 20.06.2024 року, станом на 20.06.2024, у відповідності до відомостей інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» та Єдиного реєстру судових рішень громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою відносно якого матеріали кримінального провадження № 12016090140000392 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.289, ч. 1 ст. 357 КК України направлені до розгляду в суді. Справу розглядає Галицький районний суд Івано-Франківської області (номер судового провадження: 1-кп/341/84/20, єдиний унікальний номер 341/1686/19). Відомості про результати розгляду справи судом, станом на 20.06.2024, у автоматизованих обліках відсутні. У відповідності до автоматизованих обліків ІКС «Інформаційний портал Національної поліції» громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 20.06.2024 у розшуку не перебуває.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2024 року у справі № 344/11193/24 змінено в частині продовження строку затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а зокрема продовжений строк його затримання «шість місяців» замінено на строк «чотири місяці». У решті рішення суду залишено без змін.
Документ, що посвідчує особу та дає право перетину державного кордону України у громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -відсутній.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що з метою ідентифікації затриманого, позивачем направлялися запити до Посольства Турецької Республіки (вих. №2601.5.2-7440/26.2-23 від 26 грудня 2023 року, вих. №2601.8-510/2601.2-24 від 23 січня 2024 року, від 14.06.2024 року), однак відповідей не отримано.
Окрім цього судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не належить до осіб, яким надано статус біженця, і не є особою, яка потребує додаткового захисту, та з відповідними заявами до органів Державної міграційної служби України не звертався.
Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність продовження строку затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на два місяці.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI), відповідно до частини 3 статті 9 якого, строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Положеннями пункту 14 статті 1 Закону № 3773-VI передбачено, що нелегальний мігрант це, зокрема, іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Як вбачається з матеріалів справи, громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які народились на території України та є її громадянами.
Проте, діючий документ, що посвідчує особу відповідача, який іменує себе як громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній.
З матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2023 року УДМС в Івано-Франківській області прийнято рішення про примусове видворення за межі території України громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане рішення про примусове видворення за межі території України на час розгляду справи є чинним та підлягає до виконання.
Положеннями частини 4 статті 30 Закону №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Частиною 1 статті 289 КАС України передбачено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Відповідно до частин 11-13 статті 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (частина дванадцята статті 289 КАС України). Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Слід зазанчити, що аналогічні положення визначено також пунктом 6 розділу ІІІ «Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 №353/271/150 (далі - Інструкція).
Як вбачається з матеріалів справи, Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області з метою ідентифікації відповідача направлялися запити до Посольства Турецької Республіки (вих. №2601.5.2-7440/26.2-23 від 26 грудня 2023 року до якого було додано сканкопію паспортного документу відповідача, вих. №2601.8-510/2601.2-24 від 23 січня 2024 року до якого було подано анкету в 1 примірнику та фотографію відповідача, а також лист від 14.06.2024 року).
Суд першої інстанції вірно вказав, що направлені Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області звернення щодо ідентифікації відповідача до Посольства Турецької Республіки відповідає порядку дій з ідентифікації та документування іноземців встановленого розділом VI Інструкції, а зокрема пункту 1, оскільки до них долучено сканкопію паспортного документу відповідача, анкету та фотографію відповідача.
Разом з тим, на вказані звернення позивача щодо ідентифікації відповідача відповіді від Посольства Турецької Республіки не отримано впродовж тривалого терміну.
Відтак, враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що має місце неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства та документів, необхідних для ідентифікації особи, що є підставою для прийняття судом рішення про продовження затримання такої особи.
Разом з тим суд першої інстанції вірно вказав, що листи Волинського ПТПІ від 23 квітня 2024 року №0777.5/221-24, від 11 червня 2024 року №0777.5/289-24, від 09.10.2024 року №№0777.5/530-24 не свідчать про відмову відповідача від співпраці щодо його ідентифікації, оскільки стосуються відмови залишати територію України. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують роз'яснення відповідачу необхідності подачі заяви про видачу паспортного документу або його відмови від вчинення таких дій.
Також суд першої інстанції вірно сказав, що позивачем відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції не було направлено запиту щодо ідентифікації особи відповідача через Департамент консульської служби МЗС України повторно, що вказує на не вжиття достатніх заходів для проведення якнайшвидшої ідентифікації особи іноземця та забезпечення його примусового видворення.
Відтак, за наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність продовження строку затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на два місяці.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 289, 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2024 року у справі № 344/18292/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 26.11.24