Справа № 560/284/22
Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
25 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
у грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкове повідомлення-рішення форми "С" №0141220711 від 16.12.2021, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 154900,29 грн є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує на протиправність проведеної перевірки. Крім того, не зазначено редакцію ст. 296 ПК України, яка в період перевірки мала декілька редакцій та дозволяла діяльність ФОП 2 групи, без застосування РРО.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове про задоволення позову. В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що перевірка проводилась у приміщенні податкового органу, а не за місцезнаходженням позивачки, як того вимагають норми податкового законодавства при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки.
Крім того позивачка додатково зазначено, що у перевіряємий період вона була платником єдиного податку 2 групи, тому відповідно до положень пункту 296.10. статті 296 Податкового кодексу України могла не використовувати реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 04.05.2017 по 31.07.2020.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області складено акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 04.05.2017 по 31.07.2020" від 24.11.2021 №8339/22-01-07-11/ НОМЕР_1 .
Копія наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області від 08.11.2021 за №3178-П вручено ОСОБА_1 .
Направлення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 08.11.2021 №3011, 3012 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в ньому пред'явлено ОСОБА_1 11.11.2021.
Перевірку проведено в приміщенні ГУ ДПС у Хмельницькій області.
У висновках акта перевірки від 24.11.2021 №8339/22-01-07-11/ НОМЕР_1 зафіксовано порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог:
- п. 63.3 ст. 63, п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України, п. 8.4 р. VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 за №503/2528, в результаті чого не своєчасно подано Повідомлення за формою №20-ОПП.
- пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49, п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не своєчасно подано податкову декларацію платника єдиного податку за 2018 рік.
- ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в результаті чого через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій не проведені розрахункові операції при продажу товарів в торгівлі на загальну суму 1549002,85 грн.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" №0141220711 від 16.12.2021, яким за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 154900,29 грн,
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0141220711 від 16.12.2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи вимоги п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", позивачка зареєструвавши 14.06.2018 реєстратор розрахункових операцій MINI-Т 400МЕ, зобов'язана була розрахункові операції з продажу в роздріб усіх товарів у магазині, проводити через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим РРО. Проте, всупереч вказаній нормі позивачка через РРО MINI-Т 400МЕ проводила лише реалізацію пива.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо:
- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11.18. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 09.12.2012 № 1588 (далі - Порядок №1588) підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою. Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 Порядку №1588).
Таким чином, положення Порядку № 1588 визначають, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 480/2004/19, яка підлягає врахуванню відповідно до частини третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем слугує підставою для здійснення контролюючим органом, з метою контролю за дотриманням зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, документальної позапланової перевірки.
Перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, вважається документальною виїзною (абзац п'ятий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (абзац шостий підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України).
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 08.11.2021 № 3178-П контролюючим органом призначено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка відповідно до абзацу п'ятого підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України повинна була проводитись за місцезнаходженням платника податків.
Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
На виконання вказаних вимог відповідач видав наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 08.11.2021 № 3178-П, відповідно до якого термін проведення перевірки - 5 робочих днів - з 11.11.2021.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Згідно із записами у направленнях на перевірку від 08.11.2021 № 3011, № 3012 службовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області 11.11.2021 вручено копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та пред'явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки ОСОБА_1 .
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
У разі відмови платника податків та / або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, згідно з пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та / або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта (абзац другий пункту 81.2 статті 81 ПК України).
Відповідно до абзацу третього пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та / або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та / або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У розділі І. Вступна частина Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 24.11.2021 № 8339/22-01-07-11/3545711124 зазначено, що перевірку проведено у приміщенні Головного управління ДПС у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд. 12).
Однак відмова платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення виїзної перевірки та / або створення перешкод у її проведенні, зокрема і шляхом ненадання відповідного приміщення для проведення перевірки, не тягне за собою зміну заходу податкового контролю з виїзної перевірки на невиїзну.
При цьому, Податковим кодексом України не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки в приміщенні податкового органу.
За наведеного є підстави вважати, що оскільки проведення позапланової виїзної перевірки у приміщенні контролюючого органу, без повідомлення платника податків про неї, не може вважатися правомірним заходом суб'єкта владних повноважень, то й висновки, зроблені в процесі її проведення на основі лише тих матеріалів, які були в розпорядженні контролюючого органу, не можуть бути покладені в основу прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми "С" № 0141220711 від 16.12.2021, у зв'язку із чим воно є протиправними та підлягає скасуванню.
Разом з тим, такі порушення відповідача обмежили позивачку у праві прийняти участь при проведенні перевірки, так як вона проводилась з порушенням норм Податкового кодексу України у приміщенні податкового органу, а не за місцезнаходженням позивачки, як того вимагають норми Податкового кодексу України при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 825/1747/17, від 14.12.2021 у справі № 280/708/19.
Крім того, судом першої інстанції вірно враховано правові висновки Верховного Суду, зокрема, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, підставами для скасування рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Верховний Суд, підсумовуючи вищенаведені правові позиції, у постанові від 28.10.2021 у справі № 810/3099/18 дійшов висновку, що платник податків, оскаржуючи прийняте за результатами перевірки рішення контролюючого органу, не позбавлений права посилатись на допущені суб'єктом владних повноважень процедурні порушення, допущені при призначенні та проведенні такої перевірки. У разі встановлення наявності таких порушень суд повинен надати оцінку тому, чи вплинули останні або об'єктивно могли вплинути на обґрунтованість та законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Якщо характер допущених контролюючим органом порушень сам по собі визнано судом достатнім для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, суд до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося. В протилежному випадку суд повинен надати правову оцінку і суті виявлених контролюючим органом в ході перевірки порушень.
У податковому повідомленні-рішенні від 16.12.2021 №0141220711 зазначено, що в порушення вимог п. 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ФОП ОСОБА_1 через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій не проведені розрахункові операції при продажу товарів в торгівлі на загальну суму 1549002,85 грн. за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: 14.06.2018-31.07.2020.
Згідно з абзацом 4 пункту 177.10. статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 266/95-ВР (далі - Закон № 266/95-ВР) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Позивачка використовувала РРО моделі MINI-T 400ME із серійним номером ПБ4101429949, дата реєстрації в ДПІ - 14.06.2018, дата скасування реєстрації РРО в ДПІ - 02.09.2020.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 266/95-ВР проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Разом із тим, у статті 9 Закону № 266/95-ВР наведено перелік випадків, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема відповідно до пункту 6, при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 296.10. статті 296 ПК України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що наведена норма у період з 14.06.2018 по 31.07.2020 викладалася у кількох редакціях.
Так, Законом України від 10.07.2018 № 2497-VIII в абзаці третьому пункту 296.10 статті 296 слова "другої і третьої груп" замінено словами "другої - четвертої груп"; Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII абзац четвертий пункту 296.10 статті 296 доповнено словами "а також лікарських засобів та виробів медичного призначення"; Законом України від 20.09.2019 № 129-IX, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.03.2020 № 533-IX, пункт 296.10 статті 296 викладено в такій редакції: "296.10. Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи" (набирала чинності з 01.08.2020).
Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 з 01.06.2017 є платником єдиного податку 2 групи.
Таким чином враховуючи, що позивачка була платником єдиного податку 2 групи, які у силу положень пункту 296.10. статті 296 Податкового кодексу України, не застосовують реєстратори розрахункових операцій, доводи відповідача про необхідність його використання позивачкою, є необґрунтованими.
Таким чином є необґрунтованими доводи податкового органу про необхідність використання позивачкою реєстратора розрахункових операцій у зв'язку із продажем нею товарів (продуктів харчування).
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0141220711 від 16.12.2021, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до матеріалів справи позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1549,00 грн. та судовий збір у розмірі 2323,50 грн. - за подання апеляційної скарги.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3872,50 грн.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи
З урахуванням вищезазначеного, висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0141220711 від 16.12.2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3872 (три тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 50 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.