Справа № 600/651/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
26 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
у лютому 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області за № 032385 від 25.07.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною, оскільки винесена без з'ясування всіх обставин. Позивач наголошує, що відповідач під час розгляду справи не врахував наявність сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки UA 1245383 та DE364148 від 30.06.2022 на транспортний засіб марки МАН державний номерний знак НОМЕР_1 та причіп марки SCHMITZ державний номерний знак НОМЕР_2 . Вказані сертифікати були чинними на момент проведення перевірки та їх копії надавалися водієм транспортного засобу посадовим особам відповідача під час рейдової перевірки 19.06.2023, однак не були взяті до уваги.
Позивач також стверджував, що під час прийняття спірного рішення належним чином завірені копії сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки на транспортний засіб та причіп були в наявності у посадових осіб відповідача, так як він на наступний день після проведення рейдової перевірки направив засобами поштового зв'язку (через Укрпошту) письмові пояснення та належним чином завірені копії сертифікатів цінним листом з описом вкладення.
На підставі викладеного, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 032385 від 25.07.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Зазначає про те, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих під час перевірки. Вказує, що посадовими особами Укртрансбезпеки в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку №1567, шляхом проведення рейдової перевірки, 19.06.2023 на автодорозі Н - 10 249 км. + 906 м. с. Магала перевірено транспортний засіб марки “MAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 та напівпричіп марки “SCHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_4 серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 , який використовує в своїй діяльності позивач. Під час перевірки виявлено порушення здійснення міжнародних перевезень вантажів за маршрутом Болгарія - Україна згідно СМР № 80108813 перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт», а саме: сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення автомобілем MAN д.н.з. НОМЕР_1 та причіп “SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_4 , якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, відповідальність за що передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт». Враховуючи наведене, відповідач вважає, що правомірно застосував до позивача штраф оскаржуваною постановою.
12 листопада 2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ФОП ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження. У поданій заяві позивач зазначає, що після ознайомлення з апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті він прийшов до висновку про те, що дана апеляційна скарга підписана особою, яка не має адміністративної дієздатності, та/або не має право підписувати таку апеляційну скаргу, а відтак таке апеляційне провадження має бути закрите у розумінні приписів п.2 ч.1 ст. 305 КАС України.
Щодо даних доводів, то колегія суддів апеляційна скарга подана представником Державної служби України з безпеки на транспорті Біловою Олександрою Валеріївною.
В той же час, у матеріалах наявна довіреність у порядку передоручення 20.09.2022 р. якою ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_6 ), на підставі Довіреності від 29.12.21 р., виданої Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ - 39816845), уповноважила, в порядку передоручення, ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_7 ) представляти інтереси Державної служби України з безпеки на транспорті в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Зазначені вище документи подані до суду шляхом їх підписання електронно цифровим підписом (ЕЦП).
Таким чином посилання апелянта спростовуються зазначеними вище доказами, наявними у матеріалах справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що на підставі направлення на рейдову перевірку від 16.06.2023 № 015552 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, 19.06.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснювалася рейдова перевірка (перевірка на дорозі) на автодорозі Н - 10 249 км. + 906 м. с. Магала, під час якої перевірено транспортний засіб марки “MAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 та напівпричіп марки “SCHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_4 серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 під керуванням водія - ОСОБА_2 , який використовує в своїй діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с. 29, 97, 98, 99).
В ході перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено факт порушення вимог ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт» водієм транспортного засобу марки “Мерседес Бенц» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 , що використовується ФОП ОСОБА_1 , а саме: відсутність у водія позивача на момент проведення рейдової перевірки сертифікату відповідності ТЗ вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки (причіп) вимогам країн, територією яких здійснюється перевезення, чим порушено вимоги ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт» (а.с. 29, 99).
Під час перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено порушення під час здійснення міжнародних перевезень вантажів за маршрутом Болгарія - Україна згідно СМR № 80108813 перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: сертифікатом відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, зокрема: автомобіль MAN д.н.з. НОМЕР_8 та причіп «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 , якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, відповідальність за які передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами проведення рейдової перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 031591 від 19.06.2023. З актом перевірки ознайомлено водія ОСОБА_2 , що підтверджується його підписом. Пояснення водія про причини порушень: “Забув на фірмі» (а.с. 29, 99).
20.06.2023 року позивач на електронну адресу відповідача подав письмові пояснення, яких зазначав, що під час рейдової перевірки водій транспортного засобу ОСОБА_2 пояснював інспектору Укртрансбезпеки, що має у розпорядженні копію сертифікату, а сам оригінал він забув на фірмі, так як зазвичай здійснює внутрішні перевезення у національному сполученні, де такий документ не є обов'язковим. Проте, інспектор не взяв дані доводи та пояснення водія до уваги та склав акт за відсутність такого документу і одночасно пояснив, що буде розгляд справи на якому автомобільний перевізник зможе надати підтверджуючий документ, який має однаку юридичну силу, як і під час перевірки. Після складання первинних матеріалів, водію було запропоновано дати свої пояснення, де він і зазначив, що “Забув на фірмі».
У зв'язку із цим, позивач долучив до письмових пояснень копії сертифікатів відповідності безпеці руху та екологічної безпеки UA 1245383 та DE364148 від 30.06.2022 на транспортний засіб марки МАН державний номерний знак НОМЕР_1 та причіп марки SCHMITZ державний номерний знак НОМЕР_2 , а також просив врахувати надані документальні докази під час розгляду справи (а.с. 35 - 37).
Крім того, вказане пояснення з копіями сертифікатів відповідності безпеці руху та екологічної безпеки UA 1245383 та DE364148 від 30.06.2022 20.06.2023 надіслано позивачем 20.06.2023 на адресу відповідача поштовим зв'язком, що підтверджується накладною № 5800801484995 від 20.06.2023 та описом вкладення до цінного листа з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 38, 39).
21.06.2023 року відповідач направив на адресу позивача повідомлення на розгляд справи на 25.07.2023 в приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 “У», 2 поверх кабінет № 1 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з 09.00 год по 12.00 год. (а.с. 105).
Проте рекомендоване поштового відправлення, повернулося відповідачу, згідно довідки Укрпошти, причини повернення “неправильно зазначена (відсутня) адреса» (106 - 108).
На підставі акту № 031591 від 19.06.2023, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача, 25.07.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області винесено постанову № 032385 про застосування адміністративно-господарський штрафу до ФОП ОСОБА_1 у сумі 34000,00 грн за порушення вимог ст. 54 Закону України “Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт» (а.с. 28, 109).
З матеріалів справи видно, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №032385 від 25.07.2023 направлена відповідачем на адресу позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 5800914370803, та у зв'язку із закінченням терміну зберігання повернулась до контролюючого органу (110-112).
У позові позивач стверджував, що оскаржувану постанову він отримав тільки 06.02.2024.
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Закон № 2344-III регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно зі ст. 2 Закону № 2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Положеннями п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення № 103).
Положеннями ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з ч. 17 - 20 ст. 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: 1) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; 2) додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; 3) додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); 4) відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; 5) оснащення таксі справним таксометром; 6) відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; 7) додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; 8) наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 9) додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; 10) виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); 11) виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу 4 п. 16 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
В абзаці 3 пункту 20 Порядку № 1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 031591 від 19.06.2023.
У акті перевірки № 031591 від 19.06.2023 зафіксовано, що посадовими особами Відділу Державної служби України з безпеки на транспорті шляхом проведення рейдової перевірки, 19.06.2023 року на автодорозі Н - 10 249 км. + 906 м. с. Магала перевірено транспортний засіб марки “MAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 та напівпричіп марки “SCHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_4 серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 , який використовує в своїй діяльності ФОП ОСОБА_1 . У вищевказаному акті перевірки також зазначено, що відповідальність за вчинене правопорушення передбачено абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт», оскільки перевезення здійснювалося за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт», а саме: сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення.
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято постанову № 032385 від 25.07.2023 про застосування адміністративно-господарський штрафу до ФОП ОСОБА_1 у сумі 34000,00 грн за порушення вимог ст. ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: 1) виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; 2) утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; 3) забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; 4) забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; 5) організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; 6) забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; 7) забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; 8) забезпечувати безпеку дорожнього руху; 9) забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно зі ст. 53 Закону № 2344-ІІІ організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж. У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена ст. 60 Закону № 2344-ІІІ. Так, абз. 6 ч. 1 ст. 60 цього Закону передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, з матеріалів справи встановлено, що підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 послужило відсутність сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення.
Як вбачається із матеріалів справи, у позивача наявні сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки UA 1245383 та DE364148 від 30.06.2022 на транспортний засіб марки МАН державний номерний знак НОМЕР_1 та причіп марки SCHMITZ державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 68, 69, 70, 71).
Як стверджує позивач у позові, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення були чинними на момент проведення перевірки та їх копії надавалися водієм посадовим особам відповідача під час рейдової перевірки 19.06.2023, однак не були взяті до уваги, так як це були копії, а не оригінали.
Разом з тим, 20.06.2023 позивачем надіслано на адресу відповідача письмові пояснення, до яких надано сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки UA 1245383 та DE364148 від 30.06.2022 на транспортний засіб марки МАН державний номерний знак НОМЕР_1 та причіп марки SCHMITZ державний номерний знак НОМЕР_2 , що свідчить про наявність у позивача зазначених сертифікатів.
Так, апелянтом не спростовано одержання письмових пояснень позивача із сертифікатами відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення. Разом з тим, такі пояснення не були взяті відповідачем до уваги під час розгляду справи у зв'язку з тим, що на місці зупинки, під час проведення рейдової перевірки, такі матеріали були відсутні, отже водій транспортного засобу ОСОБА_2 здійснював міжнародні вантажні перевезення без вказаних документів.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен був з'ясувати достовірні відомості та взяти до уваги додані до пояснень сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки UA 1245383 та DE364148 від 30.06.2022 на транспортний засіб марки МАН державний номерний знак НОМЕР_1 та причіп марки SCHMITZ державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідач не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що 16.06.2023 у позивача, як автомобільного перевірника, на час здійснення міжнародних перевезення вантажів за маршрутом Болгарія - Україна не було сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки, та не доведено факт непред'явлення водіям ОСОБА_2 копій вказаних сертифікатів, тому останній не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, без доведеної вини.
За встановлених обставин висновок відповідача щодо допущення порушень законодавства про автомобільний транспорт позивачем, як автомобільним перевізником, не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду належного доказу відсутності згаданих вище сертифікатів під час здійснення автомобільним перевізником (позивачем) міжнародних перевезення вантажів за маршрутом Болгарія - Україна.
Колегія суддів звертає увагу, що наказом Міністерства інфраструктури України № 590 від 09.08.2022, яких зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2022 за № 1053/38389, затверджено Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті.
Згідно з п. 5 розділу ІІ вищевказаного Порядку портативний відеореєстратор вмикається посадовою особою Укртрансбезпеки та повинен перебувати в режимі відеозйомки з аудіо супроводженням під час здійснення відповідних заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, крім випадків, пов'язаних з виникненням у посадової особи Укртрансбезпеки приватного становища (відвідування вбиральні, кімнати відпочинку, перерви для приймання їжі тощо). Посадова особа Укртрансбезпеки зобов'язана вмикати портативний відеореєстратор під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі): зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування порушень, спілкування з фізичними особами.
Під час розгляду справи по суті відповідачем не надано до суду відео файлів записаних відеореєстратором інспектора під час рейдової перевірки 19.06.2023 транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_2 , який використовує у своїй діяльності позивач, тому, з урахуванням наявності у позивача сертифікатів UA 1245383 від 30.06.2022 та DE364148 від 30.06.2022, акт перевірки не є належним доказом відсутності зазначених сертифікатів у позивача під час здійснення ним міжнародних перевезення вантажів за маршрутом Болгарія - Україна.
Колегія суддів зауважує, що приписи абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, які відповідач застосував під час прийняття оскаржуваної постанови, передбачають відповідальність автомобільних перевізників за виконання ними міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначених ст. 53 Закону № 2344-ІІІ, тобто за їх відсутності взагалі.
В той же час, здійснення таких перевезень за наявності документів, які визначені ст. 53 Закону №2344-ІІІ, однак непред'явлення їх оригіналів на момент проведення перевірки (пред'явлення копій вказаних документів, як у спірних правовідносинах) не становить склад правопорушення, передбаченого абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.
Апеляційний суд констатує, що відповідальність автомобільних перевізників за відсутності на момент проведення перевірки документів настає у разі здійснення ними перевезень пасажирів та/або вантажів без документів, які визначені ст. 39, 48 Закону № 2344-ІІІ, яка встановлено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, яка не поширюється на спірні правовідносини у даній справі.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач неправильно кваліфікував відсутність сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, як порушення позивачем вимог ст. ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт», оскільки позивачем надано сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки під час розгляду справи.
Таким чином, враховуючи, що оскаржувана постанова винесена лише з підстав того, що відсутні на час перевірки сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, то у такому випадку суд не вбачає порушення позивачем вимог ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт». Відтак, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем без урахуванням всіх обставин, що мають значення для її прийняття, а тому враховуючи, що відповідач незаконно стягнув з позивача штраф, тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягають скасуванню.
Решта доводів апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до частин 1-3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року відповідає.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.