Провадження № 2/742/1489/24
Єдиний унікальний № 742/4931/24
26 листопада 2024 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідька В.М., за участю секретаря Лісафіної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
встановив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
У серпні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 20237,51 грн. з яких: сума виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 15752,00 грн.; інфляційні втрати в розмірі 868,67 грн.; пеня в розмірі 3.275,80 грн.; 3 % річних в розмірі 341,04 грн.; а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300,00 грн.; судовий збір 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач вчинив ДТП, його цивільна-правова відповідальність була застрахована у позивача. Проте під час оформлення страхового полюсу не правильно застосований коефіцієнт, що дає право позивачу стягнути з відповідача 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Суд своєю ухвалою від 28.08.2024 відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання.
ІІІ. Позиції сторін.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви вказує, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та заочного розгляду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
08.07.2022 р. в селі Квітневе Броварського району Київської області на вулиці Гоголівській сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу марки "ГАЗ" н.з. НОМЕР_1 під керуванням Відповідача, та транспортного засобу марки “Skoda» н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.
Відповідно до Постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року у справі № 361/3277/22 Відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "ГАЗ" н.з. НОМЕР_1 (Відповідача) станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-209644371.
Відповідно до Ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту транспортного засобу “ Skoda » н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням зносу та без урахування ПДВ, складає 35888,89 грн.
Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 31.08.2022 р. між потерпілою особою та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 31504,00 грн.
Також вищевказаною заявою погоджено наступне: - здійснення Страховиком виплати страхового відшкодування згідно цієї Заяви в зазначеному в ній розмірі є повним виконанням Страховиком своїх зобов'язань перед Заявником щодо означеного страхового випадку та підтверджує, що страховий випадок вважається повністю врегульованим та Заявник не матиме жодних претензій до Страховика стосовно означеного страхового випадку; - розмір (сума) страхового відшкодування Страховиком та Заявником взаємно погоджено; - Страховик і Заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи.
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 31.08.2022 р., а також, враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 31504,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 30.09.2022 р.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу
з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Закону України «Про страхування»: Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 108 Закону України «Про страхування»: Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Закону України «Про страхування» страхувальник перед укладенням договору страхування зобов'язаний поінформувати страховика або страхового посередника про відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (визначення ймовірності та вірогідності настання страхового випадку і розміру можливих збитків), та/або надати йому іншу інформацію, що має істотне значення для прийняття страховиком рішення про укладення договору страхування, у тому числі про наявність страхового інтересу, та/або про розмір страхової премії за договором страхування.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону.
Відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг № 3631 від 31.08.2017 “Про затвердження змін до Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з 07.02.2018 року наявна можливість укладати договір обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності в електронному вигляді.
Як вбачається з матеріалів справи, страхувальник самостійно, без участі представників ТДВ “СГ “ОБЕРІГ» уклав електронний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-209644371 щодо транспортного засобу "ГАЗ" н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 9 липня 2010 року № 566 Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09 квітня 2019 року № 538) (надалі - Розпорядження) - страховики повинні застосовувати базовий страховий платіж та коригуючі коефіцієнти (крім коригуючого коефіцієнта бонус-малус) в розмірах, затверджених цим розпорядженням.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ. Розпорядження під час розрахунку страхового платежу положення пункту 13.2 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) застосовуються лише за наявності відповідних підтвердних документів.
Відповідно до полісу ЕР-209644371 до транспортного засобу "ГАЗ" н.з. НОМЕР_1 , було невірно зазначено тип транспортного засобу (К1) та застосовано коригуючий коефіцієнт лише - К1=1.18.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ таблиці “Коригуючі коефіцієнти та їх розмірипід час укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Розпорядження встановлено, що розмір корируючого коефіцієнта 1.18 встановлюється для легкового автомобіля (2001-3000 (включно) кубічних сантиметрів). який використовується фізичною особою.
Відповідно до відповіді Головного сервісного центру МВС транспортний засіб "ГАЗ" н.з. НОМЕР_1 відноситься до типу “Спеціалізований вантажний фургон рефрижератор-В», та має повну масу 3500 кг (3.5 т). а масу без навантаження 1900 кг (1.9 т) та має вантажопідйомність 1600 кг (1.6 т).
Відповідно до пп. 1 п. 4. розділу І таблиці “Коригуючі коефіцієнти та їх розмірипід час укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Розпорядження вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 2 тонн (включно) мають коригуючий коефіцієнт - К1=2.00.
Таким чином можна дійти висновку, що полісом ЕР-209644371 щодо транспортного засобу "ГАЗ" н.з. НОМЕР_1 застосовано коригуючий коефіцієнт К1=1.18. замість К1=2.00. тобто значно менший, ніж передбачено чинними нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.38-1 Закону передбачено, що відповідальність за порушення умов страхування, зокрема, п. 38-1.1. у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Встановлено, що відповідач є винуватцем у настанні ДТП, враховуючи наведене вище, керуючись положеннями п. 38-1.1 ст.38-1 Закону, суд вважає, що у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» виникло право на отримання від відповідача компенсації 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі: 31504,00 грн. / 50% = 15752,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Поза тим, відповідно до ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач добровільно на вимогу позивача не сплатив компенсацію, суд вважає належним наведений розрахунок штрафних санкцій за період з 11.11.2023 р. по 31.07.2024 року: інфляційна втрати - 868,67 грн, пеня - 3275,80 грн, три відсотка річних 341,04 грн.
Дослідивши матеріали справи, докази надані позивачем на підтвердження його позовних вимог, суд вважає, що такі є обґрунтованими та такими що необхідно задовольнити.
VІ. Розподіл судових витрат.
У відповідності зі ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст.137 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічні висновки викладено в постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду копії договору про надання професійної правничої допомоги від 23.07.2024, свідоцтва, довіреності, акту прийому-передачі від 01.08.2024 на суму 7300,00 грн.
Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрат, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
За таких обставин підтверджені витрати позивача щодо сплати судового збору - 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (код за ЄДРПОУ 39433769) грошові кошти в розмірі 20237 (двадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 51 коп., з яких: - сума виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 15752,00 грн.;- інфляційні втрати в розмірі 868,67 грн.; - пеня в розмірі 3275,80 грн.; - 3 % річних в розмірі 341,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (код за ЄДРПОУ 39433769) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300 (сім тисяч триста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (код за ЄДРПОУ 39433769) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО