15 листопада 2010 р. № 8/194
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р. (доповідач)
Демидової А.М.
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Трест "КИЇВМІСЬКБУД-1" імені М.П. Загороднього
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р.
у справі№ 8/194
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОБУД"
доПублічного акціонерного товариства Трест "КИЇВМІСЬКБУД-1" імені М.П. Загороднього
простягнення 158 843,34 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачаРудь В.М., Литвиненко М.В.
- відповідачане з'явились
У березні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАГОБУД" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Трест "КИЇВМІСЬКБУД-1" імені М.П. Загороднього про стягнення з відповідача 122 557,82 грн. заборгованості за договором субпідряду №0707/04-08 від 07.07.2008р., 31 007,13 грн. збитків від інфляції та 5 278,39 грн. трьох відсотків річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2010р. (суддя Катрич В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справі № 8/194 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " БЛАГОБУД" 122 557 грн. 82 коп. основного боргу, 29 291 грн. 32 коп. збитків від інфляції, 5 278грн. 39 коп. трьох відсотків річних, 1 571 грн. 28 коп. державного мита, 233 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, який оскаржується.
Відповідач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 11.11.2010р. змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів Шевчук С.Р., Демидової А.М. для розгляду касаційної скарги у справі № 8/194 господарського суду міста Києва.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 07.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Трест "КИЇВМІСЬКБУД-1" імені М.П. Загороднього (генпідрядник; відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛАГОБУД" (субпідрядник; позивач) був укладений договір субпідряду № 0707/04-08 (надалі - договір), згідно п.1.1 якого "субпідрядник" прийняв на себе виконання якісно і у встановлені строки комплексу робіт по внутрішньому оздобленню приміщень на об'єкті за адресою: Гонти буд.7 м. Київ (5 поверхів).
Згідно з п.1.2 договору, договірна вартість, що доручається "субпідряднику" орієнтовно склала 343 486,40 грн., у т.ч. ПДВ, з них: на виконання штукатурних робіт склала 342 558,00 грн., у т.ч. ПДВ; на виконання робіт по монтажу та демонтажу металевих стояків склала 928,40 грн., у т.ч. ПДВ.
Сторони погодили, що договірна вартість є орієнтовною і коригується за фактично виконані обсяги робіт, а також при зміні проектних рішень будівництва.
Умовами договору сторони передбачили, що "генпідрядник" протягом 5-ти робочих днів оформляє довідку по ф.КБ-3 та акти виконаних робіт ф.КБ-2в з моменту пред'явлення їх "субпідрядником"(п.4.1 договору).
Розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі підписаних довідки ф. КБ-3 та актів виконаних робіт ф.КБ-2в, які обраховуються згідно з ДБН Д1.1-1-2000 (із внесеними змінами та доповненнями) виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів (п.4.2 договору).
Пунктом 4.3 договору передбачено, що за надані послуги генпідряду "субпідрядник" щомісячно сплачує "генпідряднику"3,27 % від вартості виконаних робіт без урахування ПДВ, крім того 20% ПДВ від суми за послуги генпідряду шляхом вирахування з вартості виконаних робіт при розрахунках, вказаних у ф.КБ-3.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що термін дії договору -7 липня до 30 вересня, але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання зазначених умов договору, сторонами були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних підрядних робіт № 1-9 за вересень 2008р.на суму 213 645,60 грн., № 2-9 за вересень 2008р. на суму 928,80 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. на суму 214 574,40 грн., які свідчать про виконання "субпідрядником" робіт та прийняття їх "генпідрядником" без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Однак, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо оплати виконаних робіт, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних за вирахуванням витрат за надані послуги генпідряду і враховуючи частково проведену відповідачем оплату виконаних робіт.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
За змістом ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Господарськими судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією сплатити заборгованість за виконані позивачем роботи (претензія № 48 від 08.02.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.02.2010р. знаходяться в матеріалах справи).
Втім, у відповідь, відповідач просив позивача надати йому повний перелік завірених копій актів виконаних робіт, укладених згідно договору субпідряду №0707/04-08 від 07.07.2008р. та здійснити звірку взаєморозрахунків (копія листа №335 від 17.02.2010р. знаходиться в матеріалах справи).
В свою чергу, позивач направив відповідачу акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2007р. по 10.03.2010р., що підтверджується описом вкладення від 11.03.2010р. Проте, відповідач, вказаний акт звіряння взаємних розрахунків не підписав та мотивоване обґрунтування своєї позиції не надав.
Відтак, свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт, відповідач, в повному обсязі не виконав, розрахувавшись з позивачем лише частково.
Отже, загальний борг станом на день розгляду справи місцевим господарським судом становив 122 557,82 грн.
За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 122 557,82 грн.
Окрім того, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, суди задовольнили вимоги і в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5 278,39 грн. та інфляційних втрат у сумі 29 291,32 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки попередніх судових інстанцій зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи. При цьому, відповідач не довів в установленому законом порядку ті обставини, на які він посилався як на підставу задоволення своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Трест "КИЇВМІСЬКБУД-1" імені М.П. Загороднього залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справі №8/194 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Демидова А.М.