Постанова від 16.11.2010 по справі 54/120

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р. № 54/120

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Радіоком", м. Київ (далі -АТЗТ "Радіоком")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010

зі справи № 54/120

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Київської філії Концерну, м. Київ (далі -Концерн)

до АТЗТ "Радіоком"

про стягнення 61878,08 грн. та розірвання договору

за зустрічним позовом АТЗТ "Радіоком"

до Концерну

про визнання недійсним договору

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, м. Київ (далі -РВ ФДМУ)

до АТЗТ "Радіоком"

про стягнення 50509,98 грн. заборгованості з орендної плати.

Судове засідання проведено за участю представників:

Концерну -Ситника О.В.,

АТЗТ "Радіоком" -не з'яв.,

РВ ФДМУ -Мальцевої Т.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року Концерн звернувся з позовом до АТЗТ "Радіоком" про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 1а/03 від 01.09.2003 та стягнення 60075,81 грн. основного боргу та 1802,27 грн. річних.

У червні 2009 року АТЗТ "Радіоком" звернулося до Концерну із зустрічними позовними вимогами про визнання вказаного договору оренди нерухомого майна недійсним з 02.09.2006.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2009 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом - РВ ФДМУ.

У листопаді 2009 року РВ ФДМУ звернулося як третя особа з самостійними вимогами з позовом до АТЗТ "Радіоком", згідно з яким, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути 39818,16 грн. основного боргу по орендній платі, 1231,09 грн. пені та 9460,73 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2010 (суддя Демченко Т.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 (колегія суддів у складі: суддя Баранець О.М. -головуючий, судді Чорна Л.В., Рєпіна Л.О.), первісний позов задоволено частково. Розірвано договір № 1а/03 від 01.09.2003 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений ДП "Київський радіотелевізійний передавальний центр" та АТЗТ "Радіоком". Стягнуто з АТЗТ "Радіоком" на користь Концерну 51084,07 грн. боргу. В іншій частині у задоволенні первісного позову відмовлено. Позов РВ ФДМУ задоволено повністю. Стягнуто з АТЗТ "Радіоком" в доход Державного бюджету України 39818,16 грн. боргу, 1231,09 грн. пені, 9460,73 грн. інфляційних. У зустрічному позові АТЗТ "Радіоком" відмовлено повністю.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України АТЗТ "Радіоком" просить скасувати рішення суду першої інстанції від 21.04.2010, постанову апеляційного суду від 27.07.2010 у частині задоволених позовних вимог позивача за первісним позовом та третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а також у частині відмови в задоволенні зустрічного позову і припинити провадження у справі. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 4, 42, 34 ГПК України, ст.ст. 2, 112 Бюджетного кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Даного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.09.2003 ДП "Київський радіотелевізійний передавальний центр", правонаступником якого є позивач, та АТЗТ "Радіоком" був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1а/03, згідно з умовами якого Концерн як орендодавець передає, а АТЗТ "Радіоком" як орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 170,2 м2 на першому, другому та третьому поверхах окремо розташованої будівлі НІС за адресою: м. Київ. вул. Дорогожицька, 10, що знаходиться на балансі Київського і радіотелевізійного передавального центру. Майно передається в оренду з метою розміщення апаратури зв'язку та обслуговуючого персоналу. Договір укладений строком на 3 роки і діє з 01.09.2003 до 01.09.2006 включно.

Відповідно до п. 10.5 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Додатковою угодою до договору від 04.09.2003 сторони зменшили площу об'єкту оренди, яка згідно з новою редакцією договору становить 99,4 м2.

Як передбачено п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2003 року 3168,01 грн.

Додатковою угодою до договору від 04.09.2003 сторони внесли зміни до п. 3.1 договору і визначили орендну плату за базовий місяць розрахунку - серпень 2003 року у розмірі 1816,90 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору перерахування орендної плати здійснюється орендарем до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 30% перераховується орендарем до державного бюджету, 70% орендної плати перераховується орендарем па розрахунковий рахунок орендодавця.

Пунктом 5.2 договору на орендаря покладений обов'язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Судами також встановлено, що, починаючи з вересня 2007 року відповідачем не сплачувалась орендна плата. За період з вересня 2003 року по лютий 2009 року (включно) відповідачу було нараховано 155440,43 грн. орендної плати, тоді як всього за період з вересня 2003 року по березень 2009 року відповідачем було сплачено 104356,36 грн. орендної плати. Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом склала 51084,07 грн.

У зв'язку з цим Концерн звернувся до господарського суду з первісним позовом.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом до Концерну, АТЗТ "Радіоком" просило визнати оспорюваний договір оренди від 01.09.2003 № 1а/03 недійсним з підстав невідповідності договору з моменту його продовження законодавству України.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625, 651, 653, 654 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 287 ГК України, ст.ст. 2, 5, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", дійшли правильного висновку про часткове задоволення первісного позову шляхом стягнення з АТЗТ "Радіоком" на користь Концерну 51084,07 грн. боргу. При цьому судами було встановлено, що саме вказана сума боргу по орендній платі підтверджується наявними матеріалами справи. У цьому ж зв'язку суди правомірно зазначили, що факт невиконання відповідачем зобов'язань по внесенню орендної плати за користування майном, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 51084,07 грн., є підставою для розірвання договору оренди на вимогу позивача.

В іншій частині, тобто в частині відмови в задоволенні первісного позову, рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються жодною з сторін, не суперечать поданим у справі доказам та вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди обґрунтовано не взяли до уваги посилання АТЗТ "Радіоком" на невідповідність істотних умов договору Типовому договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної власності, як на підставу для його визнання недійсним, оскільки укладений сторонами договір в момент його укладання містив всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України для укладання таких договорів, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави визнавати оспорюваний договір недійсним.

Відповідно до п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, передбачено, що у разі, коли орендодавцем майна є державне підприємство, орендна плата за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно спрямовується в такому порядку - 70 відсотків орендної плати підприємству, 30 відсотків - до державного бюджету.

Вказані вимоги також передбачені п. 3.3 договору оренди від 01.09.2003.

Згідно з п.п. 12 п. 4 Положення "Про регіональне відділення Фонду державного майна України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 412 від 15.06.1994, відділення відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень здійснює контроль за виконанням зобов'язань, передбачених у договорах купівлі-продажу об'єктів приватизації, додержанням умов договорів оренди. Отже, РВ ФДМУ контролює у тому числі і сплату орендарями орендної платті.

Крім того, вимогами Законів України "Про Державний бюджет на 2007 рік", "Про Державний бюджет на 2008 рік", "Про державний бюджет на 2009 рік", "Про Державний бюджет на 2010 рік" встановлено, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження (одним з яких є Фонд державного майна України), згідно з додатком № 8 до цих Законів.

Суди попередніх інстанцій правильно врахували зазначені вимоги закону та фактичні обставини справи, з яких вбачається наявність заборгованості АТЗТ "Радіоком" за договором, укладеним з Концерном, яку він повинен був перераховувати до державного бюджету України.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному в п. 3.3 договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Встановленим обставинам справи суди дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову РВ ФДМУ та стягнення суми заборгованості по орендній платі, а також втрат від інфляції та пені до державного бюджету України в сумах, зазначених у рішеннях цих судів.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 зі справи № 54/120 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Радіоком" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко

Попередній документ
12331701
Наступний документ
12331703
Інформація про рішення:
№ рішення: 12331702
№ справи: 54/120
Дата рішення: 16.11.2010
Дата публікації: 22.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Інший спір про орендні правовідносини