справа № 2-а-1491/ 2010 рік
08 жовтня 2010 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Онищенко Т.С.,
при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до головного державного санітарного лікаря - Гончаренко Олега Володимировича, санітарного лікаря санітарно-епідеміологічної станції м. Сімферополь - Тамбовцевої Лариси Вікторівни, санітарного лікаря санітарно-епідеміологічної станції м. Сімферополь - Загорулько Валентини Василівни, спеціаліста дезінфекційної станції м. Сімферополь - Зарубіної Наталі Іванівни про визнання протиправною і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
Позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з зазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона неправомірно притягнута (постанова №455 від 19.07.2010) до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 150,00 грн. /т. 2, арк. с. 1-12/.
Позивач та її представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити та надали суду пояснення, основний зміст яких полягає в тому, що перевірка здійснена з порушенням встановленого порядку, факти, які викладені у постанові №455 від 19.07.2010, не відповідають дійсності, а сама постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідачі - Тамбовцева Л.В., Загорулько В.В. Зарубіна Н.І. в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували, просили у задоволенні позову відмовити та надали суду пояснення, основний зміст яких полягає в тому, що перевірка здійснена на підставі заяви позивача з дотриманням встановленого порядку та факти, які викладені у постанові №455 від 19.07.2010, відповідають дійсності, що підтверджується відповідним протоколом, а сама постанова прийнята відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідач - Гончаренко О.В. в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши доказі, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є актом індівідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України №2 від 06.03.2008).
25.02.2010 позивач у встановленому законом порядку зареєстрована підриємцем /т.1, арк. с. 15/.
22.03.2010 позивачем укладено договір оренди, відповідно до умов якого їй, як орендарю, передано у користування приміщення загальною площею 56,93 кв.м, розташоване на другому поверсі будівлі АДРЕСА_1, для здійснення медицинської (стоматологічної) практики, відповідно до реєстраційних документів /т. 1, арк. с. 13-14/.
25.05.2010 позивач звернулася до головного державного санітарного лікаря м. Сімферополь - Гончаренко О.В. з заявою про надання дозволу на розміщення стоматологічного кабінету для надання послуг по ортопедичній і терапевтичній стоматології за адресою: АДРЕСА_1 /т. 1, арк. с. 29/.
27.05.2010 на підставі даної заяви відповідачами - санітарними лікарями санітарно-епідеміологічної станції - Тамбовцевою Л.В. і Загорулько В.В., спеціалістом дезінфекційної станції м. Сімферополь - Зарубіною Н.І. проведено у присутності позивача санітарно-епідеміологічне обстеження об'єкту (кабінет для здійснення медицинської (стоматологічної) практики), який розташований на другому поверсі будівлі АДРЕСА_1), про що складено відповідний Акт /т.1, арк. с. 7/.
Відповідно до змісту цього Акту, відповідачами встановлено, що приміщення кабінету складається з холу, лікувального залу (на два крісла) і мийною стерилізацією - побутовою з виходом в загальний коридор. На момент проведення обстеження в лікувальному залі встановлено одне крісло, рентген апарат, в стерилізації - мийної паровий стерилізатор. У стерилізаційній кварц. лампа відсутня, стеля виконана не правильно. У стоматологічному кабінеті є підведення для установки другого крісла. Приміщення для персоналу відсутнє. Умови проведення рентген - діагностики відсутні. Кабінет спланований і обладнаний без попереднього узгодження з органами санітарно - епідеміологічного нагляду. На момент проведення обстеження в кабінеті знаходилися два лікаря, медична сестра (усі в спецодягу) і відвідувач. Ліцензія на медичну практику відсутня. Медичний огляд не наданий.
За результами встановленого, відповідачами складено Протокол про порушення санітарних норм (статті 7, 13 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», стаття 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення), в якому позивач зазначила свою незгоду з викладеними відомостями /т.1, арк с. 6/.
07.06.2010 відповідач - головний державний санітарний лікар м. Сімферополь - Гончаренко О.В., розглянувши Протокол (з помилкою у даті) про порушення санітарних норм, ухвалив постанову про визнання позивача (з помилкою у написанні прізвища) винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 150 грн. /т.1, арк с. 33/.
19.07.2010 наказом №67-адм скасована постанова №354 від 07.06.2010 (у зв'язку з допущеними помилками у зазначені дати протоколу і прізвища особи, відповідальної за порушення) з підготовкою нової постанови про накладення штрафу за порушення, згідно з протоколом від 27.05.2010 /т.1, арк. с. 39/.
19.07.2010 відповідач - головний державний санітарний лікар м. Сімферополь - Гончаренко О.В., розглянувши Протокол від 27.05.2010 про порушення санітарних норм, ухвалив постанову про визнання позивача винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 150 грн. /т.1, арк с. 40/.
Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що підприємства, установи і організації зобов'язані: за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи; виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Види господарської діяльності, пов'язані з потенційною небезпекою для здоров'я людей, підлягають ліцензуванню у випадках, встановлених законом. До ліцензійних умов щодо видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з потенційною небезпекою для здоров'я людей, обов'язково включаються вимоги щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, може бути накладено штраф.
Постанови про накладення штрафу та застосування фінансової санкції за порушення санітарного законодавства виносяться на підставі протоколу про порушення санітарних норм, оформленого у встановленому порядку, і є обов'язковими для виконання.
Статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення -гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм з накладення адміністравного стягнення у вигляді штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знайшов своє підтверждення при розгляді даної справи.
Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Адміністративне стягнення за вчинення позивачем зазначеного адміністративного правпорушення накладено уповноваженою особою у встановлені строки і в межах санкції статті 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до вимог цього Кодексу (з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини тощо).
Доводи позивача, викладені у позовній заяві та надані в судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді справи та спростовуються письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи.
Дії та висновок відповідачів (з приводу проведення обстеження) позивач не оскаржила у встановленому законом порядку, тобто погодилася з ними.
Суд не приймає до уваги посилання позивача та її представника на Акт перевірки від 18.06.2010 та висновок від 21.06.2010, оскільки такі документи ніяким чином не спростовують обставини, які встановлені судом при розгляді даної справи.
Здійснення позивачем медичної практики без відповідної ліцензії підтверджується Постановою №274.
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров'я України №38/63 від 16.02.2001 (зареєстровано в Міністрестві юстиції України 02.03.2001 за №189/5380) затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, відповідно до яких господарська діяльність з певних видів медичної практики здійснюється суб'єктами господарювання на підставі ліцензії та за наявності приміщень, що відповідають установленим санітарним нормам і правилам; відповідність приміщень цим нормам засвідчується висновком закладу державної санітарно-епідеміологічної служби (за місцем провадження діяльності).
За таких обставин справи, постанова про притягнення позвача до адіністративної відповідльності, передбаченою статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законною і обгрунтованою.
На підставі наведеного, у суду відсутні законні підстави для задоволення позову.
З урахуванням викладеного, керуючись 71, 160-163, 167, 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до головного державного санітарного лікаря - Гончаренко Олега Володимировича, санітарного лікаря санітарно-епідеміологічної станції м. Сімферополь - Тамбовцевої Лариси Вікторівни, санітарного лікаря санітарно-епідеміологічної станції м. Сімферополь - Загорулько Валентини Василівни, спеціаліста дезінфекційної станції м. Сімферополь - Зарубіної Наталі Іванівни про визнання протиправною і скасування постанови №455 від 19.07.2010 про притягнення до адміністративної відповідальності в повному обсязі.
Рішення (постанова) місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя Онищенко Т.С.