25 листопада 2024 року
м. Київ
справа №380/16693/22
адміністративне провадження № К/990/43062/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №380/16693/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
11.11.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №380/16693/22.
Предметом оскарження у цій справі є відмова відповідача щодо перерахунку вислуги років, оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для призначення пенсії за вислугою років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб".
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України та частини п'ятої статті 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржниця не навела обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а лише процитувала зазначену норму.
Крім того, в обґрунтування права на касаційне оскарження скаржниця зазначає про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неврахування судом апеляційної інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а у подібних правовідносинах.
Колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Встановлюючи обов'язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п'ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зазначає, що аналіз постанови Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, на яку зроблено посилання в касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваного судового рішення у справі №380/16693/22 не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, оскільки вони ухвалені за іншого правового регулювання у справі, а саме пункт 3 Порядку №393 діяв у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі - Постанова №119), що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Окрім того, слід зазначити, що Верховний Суд у постановах від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, від 11.09.2023 у справі № 480/4827/22, від 20.12.2023 у справі № 120/3350/23 та від 31.01.2024 у справі № 480/4941/22 викладав правовий висновок щодо застосування статей 12, 17, 17-1 Закону № 2262-XII, пункту 3 Порядку №393 у редакції Постанови № 119 у подібних правовідносинах, відповідно до якого зарахування пільгового стажу особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262, здійснюється лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, отже, суд апеляційної інстанції сформулював позицію в оскаржуваному судовому рішенні, яка узгоджується із зазначеними висновками Верховного Суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №380/16693/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду