26 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15426/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Автогаражного кооперативу "Екскаваторник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 (колегія суддів: Гончаров С. А., Мальченко А. О., Тищенко О. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "СП "Партнер" до Автогаражного кооперативу "Екскаваторник" про усунення перешкод у користуванні майном,
Приватне акціонерне товариство "СП "Партнер" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу "Екскаваторник" (надалі - відповідач) про зобов'язання відповідача знести металевий ланцюг, що розташований на в'їзді на територію земельної ділянки по провулку Екскаваторному, 37-б у місті Києві; заборону відповідачу здійснювати дії щодо перекриття заїзду на територію земельної ділянки по провулку Екскаваторному, 37-б у місті Києві; зобов'язання відповідача усунути перешкоди та звільнити охоронне приміщення, розташоване на території земельної ділянки по провулку Екскаваторному, 37-б у місті Києві.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 заяву Автогаражного кооперативу "Екскаваторник" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "СП "Партнер" на користь Автогаражного кооперативу "Екскаваторник" 7 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви Автогаражного кооперативу "Екскаваторник" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, повний текст якої складено 21.10.2024, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СП "Партнер" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 - скасовано. Прийнято нове рішення - про задоволення позову. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 - скасовано.
Автогаражний кооператив "Екскаваторник" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024. Крім того, скаржником подане клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 та додаткові пояснення до вказаного клопотання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Необхідно наголосити на тому, що частина друга статті 287 ГПК України надає скаржнику право на оскарження судових рішень у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених цією нормою.
У касаційній скарзі Автогаражний кооператив "Екскаваторник" узагальнено, без посилання на конкретний пункт частини другої статті 287 ГПК України посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у низці постанов, проте скаржник не обґрунтував подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в яких Верховний Суд виклав свої висновки.
При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, касаційна скарга Автогаражного кооперативу "Екскаваторник" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом визначення підстав (підстави) касаційного оскарження, передбачених (передбаченої) частиною другою статті 287 ГПК України, з належним обґрунтуванням з урахуванням наведеного в цій ухвалі.
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання скаржника про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 буде розглянуто Верховним Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Автогаражного кооперативу "Екскаваторник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 910/15426/23 залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов