Справа № 620/9218/24
25 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Штульмана І.В., Черпака Ю.К., перевіривши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Військова частина НОМЕР_1 звернулась із апеляційною скаргою, разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовлено (суддя-доповідач - Маринчак Н.Є.).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року залишено без руху (суддя-доповідач - Маринчак Н.Є.).
Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 24 жовтня 2024 року в його електронному кабінеті через підсистему "Електронний суд", про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.
Згідно висновків Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 06 жовтня 2022 року у справі № 420/10775/21, направлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до наявного у відповідача "Електронного кабінету" в ЄСІТС відповідає вимогам процесуального закону.
На виконання вимог ухвали суду, Військовою частиною НОМЕР_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду подано повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в обгрунтування якого посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
В силу положень ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Також, згідно ч. 2 ст. 8 цього Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлено виключний перелік умов, за яких суд може звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, відтак апеляційна скарга відповідача під зазначені умови не підпадає.
Крім того, до клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не надано жодних доказів та не висловлено доводів стосовно взаємозв'язку воєнного стану із скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені для сплати судового збору апелянта, як суб'єкта владних повноважень.
Отже, апелянт посилається лише на загальні підстави неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у відведений час.
До того ж, у розрізі наведених вище мотивів, апелянтом не надано доказів того, що станом на дату розгляду та вирішення справи судом апеляційної інстанції його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.
Колегія суддів враховує висновки викладені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2018 року у справі №804/958/17, згідно яких, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З огляду на вищезазначене, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати, а колегією суддів не встановлено обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України можуть бути підставою для відстрочення відповідачу сплати судового збору.
Отже, апелянт посилається лише на загальні підстави неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у відведений час та не надає доказів неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Враховуючи вищезазначене, станом на 25 листопада 2024 року ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду 24 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконана.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 329, 331 КАС України, колегія суддів -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Штульман І.В.
Черпак Ю.К.