П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/9565/24
Перша інстанція: суддя Радчук А.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
27 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з дати припинення її виплати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з грудня 1999 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з січня 2021 року за весь період невиплати пенсії у встановленому Законом розмірі.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що до грудня 1999 року ОСОБА_1 проживала в АРК, в АДРЕСА_1 , отримувала пенсію за віком, надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв'язку із чим виплату пенсії припинено. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року по справі № 540/202/20 зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом поновлення її відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із компенсацією втрати частини доходів. На виконання рішення суду, ОСОБА_1 пенсійним органом поновлено пенсію за віком з 07.10.2009 в розмірі, встановленому на дату припинення, а саме грудень 1999 року - 46,00 грн. Позивач зазначила, що такі дії пенсійного органу є протиправними, оскільки з 2009 року її пенсія підлягала перерахунку за весь період згідно положень статті 28 Закону № 1058, чинної станом на конкретний період (кожний місяць відповідного року за період, починаючи з жовтня 2009 року). Положення частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 у редакції, чинній на відповідний період, відповідачем застосовані не були, що призвело до заниження розміру пенсії позивача та, відповідно, порушення її пенсійних прав.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №540/202/20 Головним управлінням поновлено виплату пенсії позивачці у межах покладених судом зобов'язань. Щодо розміру поновленої пенсії відповідач зазначив, що позивачка до виїзду за кордон перебувала на обліку як отримувач пенсійних виплат в Євпаторійському міському відділі соціального захисту населення Автономної Республіки Крим з 05.05.1995 року. Отже, у Головному управлінні пенсійна справа ОСОБА_1 , що була сформована у паперовому вигляді при призначенні пенсії, відсутня. З грудня 1999 року виплату пенсії позивачці було припинено у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Держави Ізраїль. У зв'язку з відсутністю інформації щодо розміру пенсії, яку позивачка отримувала до моменту її припинення, пенсійну виплату поновлено в мінімальному розмірі, відповідно до ст.19 Закону України “Про пенсійне забезпечення», визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 № 342 “Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01.03.1996, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 01.03.1996», на час виїзду ОСОБА_1 до Держави Ізраїль, станом на грудень 1999 року, який становить 46,00 грн.
З травня 2023 року пенсійні кошти ОСОБА_1 перераховуються на поточний рахунок, відкритий в АТ “ОТП БАНК». В травні 2023 року нараховано кошти у сумі 1330,19 грн. (552,00 грн. - пенсійні кошти за період з 01.06.2022 по 31.05.2023 + 778,19 грн. (компенсація втрати частини доходу). Щодо нарахування компенсації втрати частини доходів, відповідач зазначив, що Головним управлінням рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/202/20 виконано своєчасно, без порушення строків передбачених Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", тому підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів немає.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо поновлення та виплати ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 07.10.2009 року в твердому розмірі довічно, без обов'язкового врахування автоматичних перерахунків з дотриманням вимог статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV в редакції на момент фактичної виплати пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, підвищень та індексації відповідно до вимог статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, виходячи з наявного понаднормового стажу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу з січня 2021 року за весь період невиплати з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, підвищень та індексації відповідно до вимог статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, виходячи з наявного понаднормового стажу, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що у зв'язку із відсутністю у пенсійного органу інформації, в якому розмірі позивач отримувала пенсію до моменту її припинення, пенсійну виплату поновлено в мінімальному розмірі, відповідно до ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1996 року № 342 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01.03.1996, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 01.03.1996», на час виїзду ОСОБА_1 до держави Ізраїль, станом на грудень 1999 року. Отже, розмір пенсії позивача з 07.10.2009 року становить 46 грн. Крім того, на виконання рішення суду по справі № 540/202/20, відповідачем здійснено розрахунок компенсації втрати частин доходів в сумі 778,19 грн. Зобов'язання здійснення подальших перерахунків пенсії рішення суду не містить. Крім того, апелянт наголосив, що виплата пенсії у розмірі не меншому за прожитковий мінімум та із застосуванням понаднормативного стажу, поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначено за Законом № 1058. В свою чергу, позивачці призначено пенсію за Законом № 1788, а не № 1058, а тому і відсутні підстави для збільшення пенсії на 1% у відповідності до приписів Закону № 1058.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 є громадянкою України, яка з грудня 1999 року виїхала з України на постійне місце проживання до Ізраїлю.
З 05.05.1995 року органами Пенсійного фонду України призначено позивачці пенсію за віком, виплата якої у 1999 році припинена, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон до держави Ізраїль.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/202/20 від 13 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, викладену в листі від 19.12.2019 року № 3705/03-04, щодо поновлення, перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом поновлення її відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із компенсацією втрати частини доходів. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 540/202/20. Встановлено спосіб і порядок виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року по справі № 540/2022/20 шляхом проведення виплат ОСОБА_1 на банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" за заявою, поданою представником за довіреністю.
На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі №540/202/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області поновлено ОСОБА_1 виплату пенсії з 07.10.2009 року в розмірі, встановленому на дату припинення, а саме у розмірі 46 грн.
Згідно протокольного рішення №212850006085 від 18.01.2022 року про перерахунок пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до якого з 07.10.2009 року по 01.12.2021 року розмір пенсії складає 46, 00 грн. за наявності страхового стажу 32 роки 6 місяців 19 днів. У графі умови призначення пенсії вказано: ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У графі особливості: не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі (а.с. 73-76).
Представник позивачки у грудні 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, якою просив повідомити підстави нездійснення перерахунку розміру її пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 15).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 11.01.2024 року вих. №361-9941/М-02/8-2100/24, у відповідь на вказане звернення повідомлено, що на виконання рішень суду (у справі №540/202/20) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області ОСОБА_1 поновлено пенсію за віком з 07.10.2009 в розмірі, встановленому на дату припинення (грудень 1999 року - 46,00 грн.). Також здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів в сумі 778,19 грн. Зобов'язання здійснення подальших перерахунків пенсії рішення суду не містить. З травня 2023 року пенсійні кошти гр. ОСОБА_1 перераховуються на поточний рахунок, відкритий в АТ “ОТП БАНК». В травні 2023 року нараховано кошти у сумі 1330,19 грн. (552,00 грн. - пенсійні кошти за період з 01.06.2022 по 31.05.2023 + 778,19 грн. (компенсація втрати частини доходу). З червня 2023 року нараховується пенсія в розмірі 46,00 грн. (а.с. 16).
Згідно наданої до суду довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 року по 30.04.2024 року не змінювався та становить 46,00 грн. щомісячно (а.с. 95-96).
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачка, через представника, звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не дотримався норм Закону №1058-ІV при перерахунку пенсії позивачки після поновлення її виплати, не застосувавши мінімальний розмір пенсії, відповідно до ст. 28 Закону №1058-ІV.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Як зазначено у статті 1 цього Закону, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Положенням частини 2 ст.5 Закону №1058-IV від 09.07.2003 визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, а тому колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що мінімальний розмір пенсії позивача не може обчислюватись відповідно до вимог цього Закону.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено статтями 26, 27 Закону №1058-IV. В свою чергу, статтею 28 Закону №1058-IV врегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
При цьому, відповідно до пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.
Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" прийнятий 08.07.2011 року та набрав чинності 01.10.2011 року, після того як позивачу призначено пенсію за віком.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають до застосування норми Закону №1058-ІV, які встановлюють мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, за наявності у жінок 20 років страхового стажу.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач має більше 35 років загального стажу роботи, у зв'язку з чим на неї поширюється дії приписів статті 28 Закону №1058-ІV з урахуванням пункту 4-1 Прикінцевих положень.
З матеріалів справи вбачається, що при поновленні та перерахунку пенсії позивача, пенсійним органом не було враховано вказані вище норми Закону №1058-IV, не застосований мінімальний розмір пенсії та призначено її в твердому розмірі: з 07.10.2009 - 46 грн.
При цьому, застосовуючи до пенсійних виплат позивача в графі "Особливості" позначку «Не підлягають масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі, відповідачем на підтвердження своїх дій не надано рішення суду, згідно якого відповідача зобов'язано призначити пенсію позивачу в твердому розмірі та не перераховувати її у відповідності до вимог чинного законодавства.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач протиправно провів перерахунок пенсії позивача з 07.10.2009 року у фіксованому місячному розмірі.
Колегія суддів враховує, що відповідно до абз.3 ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV, розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Частинами 1 та 2 статті 42 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.
Розділ XV Закону №1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Також постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 №124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої 42 Закону №1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-ІV (далі по тексту - Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що з моменту поновлення позивачу виплати пенсії, розмір пенсії за віком не має сталої величини, оскільки зазнає змін, виходячи з мінімального розміру пенсії, відповідних надбавок та підвищень розміру пенсії.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Додатково колегія суддів звертає увагу, що хоча вказаний Порядок і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проте, враховуючи пункт 1 Порядку №124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.
Відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Крім того слід зазначити, що з 01.10.2017 відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розпочато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.
Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не виконало покладений обов'язок щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 після поновлення пенсії з урахуванням обов'язкових автоматичних масових перерахунків.
Виплата позичу пенсії у фіксованому розмірі відбулась неправомірно, що призвело до порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки Закон №1058 не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати, тому дії пенсійного органу стосовно запровадження окремого порядку виплати пенсії, не встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправними.
Отже, за таких обставин, безпідставне обмеження пенсійним органом права пенсіонера на отримання пенсійної виплати у належному йому розмірі є неприпустимим.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 23 квітня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Головного управління ПФУ в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко