П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14260/24
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Місце ухвалення рішення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1961186-2409-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 23 100,00 грн Головного управління ДПС в Одеській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0141854-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 193,20 грн Головного управління ДПС в Одеській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0141855-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 16 809,00 грн Головного управління ДПС в Одеській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення №0141856-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 8 274,00 грн Головного управління ДПС в Одеській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення №0141857-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 17539,20 грн Головного управління ДПС в Одеській області;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС в Одеській області відносно ОСОБА_1 є безпідставними та противоправними, оскільки за позивачем не зареєстровано об'єкти нерухомості зазначені в оскаржуваних рішеннях.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №1961186-2409-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 23 100,00 грн Головного управління ДПС в Одеській області.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0141854-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 193,20 грн Головного управління ДПС в Одеській області.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0141855-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 16 809,00 грн Головного управління ДПС в Одеській області.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0141856-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 8 274,00 грн Головного управління ДПС в Одеській області.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0141857-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 17539,20 грн Головного управління ДПС в Одеській області.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до пп. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. На підставі вищезазначеного, Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано в автоматичному режимі, фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), податкові повідомлення - рішення по сплаті податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за об'єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 на праві власності, відповідно даних інформаційно - комунікаційної системи ДПС та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано в автоматичному режимі, фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), податкові повідомлення - рішення по сплаті податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за об'єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 на праві власності, відповідно даних інформаційно - комунікаційної системи ДПС та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме:
-від 24.06.2022 №1961186-2409-1551 на суму 23100,00 грн. за об'єкт нерухомого майна будівлі готельні, загальною площею 197 м кв., Будинок відпочинку «Вестра», розташований за адресою : АДРЕСА_1 ;
-від 24.06.2022 №0141854-2409-1551 на суму 193,20 грн. за об'єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, загальною площею 16,1 м кв., Будинок відпочинку «Вестра» ,розташований за адресою : АДРЕСА_1 ;
-від 24.06.2022 №0141855-2409-1551 на суму 16809,00 грн. за об'єкт нерухомого майна будівлі готельні, загальною площею 560,3 м кв., Будинок відпочинку «Вестра», розташований за адресою : АДРЕСА_1 ;
-від 24.06.2022 №0141856-2409-1551 на суму 8274,00 грн. за об'єкт нерухомого майна будівлі готельні, загальною площею 197 м кв., Будинок відпочинку «Вестра», розташований за адресою : АДРЕСА_1 ;
- від 24.06.2022 №0141857-2409-1551 на суму 17539,20 грн. за об'єкт нерухомого майна будівлі готельні, загальною площею 417,6 м кв., Будинок відпочинку «Вестра», розташований за адресою : АДРЕСА_1 .
Вказані податкові повідомлення - рішення було направлено на податкову адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку - поштове повідомлення №6504415968930.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято щодо об'єктів розташованих за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею: 197 м. кв., 16,1 м. кв., 560,3 м. кв., 417,6 м. кв. які у власності ОСОБА_1 не перебувають, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень.
Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.
Згідно з положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Так, з матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини виникли з приводу правомірності нарахування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, позивачу як власнику нежитлових приміщень загальною площею 197 м. кв., 16,1 м. кв., 560,3 м. кв., 417,6 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею.
Згідно з положеннями підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається в тому числі із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Статтею 266 ПК України врегулюванні питання податку на нерухоме майно, відмінні від земельної ділянки.
Так, відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України є об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
За загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Отже, платником податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а обчислення бази оподаткування здійснюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. Визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об'єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місце розташування об'єкта (тобто адреса будівлі) та тип об'єкта (тобто тип будівлі).
За правилами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем відносно позивача, як власника об'єкта нежитлової нерухомості, прийнято податкові повідомлення-рішення №1961186-2409-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 23 100,00 грн; №0141854-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 193,20 грн; №0141855-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 16 809,00 грн; №0141856-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 8 274,00 грн; №0141857-2403-1551 від 24.06.2022р. на загальну суму 17539,20 грн.
В свою чергу, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомо мого майна (довідка від 08.05.2024 №377702925) у власності ОСОБА_1 не перебувають нежитлові приміщення розташовані за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею: 197 м. кв., 16,1 м. кв., 560,3 м. кв., 417,6 м. кв. та такий факт заперечується позивачем.
Враховуючи встановлені в справі обставини колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що контролюючим органом помилково нараховано ОСОБА_1 суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік, оскільки об'єкти оподаткування щодо яких винесенні оскаржувані податкові повідомлення - рішення у власності ОСОБА_1 не перебувають.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, у пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Водночас, апелянтом впродовж розгляду справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не надано доказів, що об'єкти оподаткування, зазначені у спірних повідомленнях-рішеннях належать позивачу.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про помилковість застосування судом першої інстанції норм права, а отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України
Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2024 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова