26 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/8110/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Головко О.В.
перевіривши в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року (суддя Р.І. БРЕГЕЙ) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
до Кіровоградської обласної військової адміністрації
про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду 16.02.2024 надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 340/8110/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду 19 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 340/8110/23 повернуто апелянтам.
Постановою Верховного Суду від 04 листопада 2024 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги з порушенням норм процесуального права й дійшов передчасного висновку про не усунення скаржником недоліків скарги упродовж встановленого судом строку, оскільки доказів обізнаності скаржників про початок перебігу такого строку матеріали справи не містять. Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що в апеляційній скарзі зазначені дані й про ОСОБА_17 , вказано його поштову адресу, адресу електронної пошти та номери мобільних телефонів. Цю особу вказано як представника, без уточнення того, кого саме він представляє, а також без подання документів на підтвердження таких його повноважень, їх обсягу, порядку представництва, без зазначення інформації стосовно наявності чи відсутності у нього електронного кабінету тощо. При цьому у тексті апеляційної скарги заявники лише просили суд у порядку, встановленому законом, залучити до участі в справі ОСОБА_17 за відповідною ухвалою суду, як обраного ними представника.
Водночас, головуючий суддя звертає увагу, що ОСОБА_17 був вказаний в якості представника позивачів як при зверненні до суду першої інстанції, так й до суду апеляційної інстанції, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції покладався на добросовісну поведінку позивачів та недопустимість зловживання процесуальними правами, а саме, зазначення в позовній заяві та апеляційній скарзі недостовірної інформації щодо представника.
Повторно перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, головуючий суддя зазначає, що відповідно до частини 5 статті 296 КАС України, до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Згідно з пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3 028 грн 00 коп.
Пунктом 2 частини 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, становить 3 028грн 00 коп., який має бути сплачено кожним апелянтом окремо, за умови відсутності встановлених законодавством пільг звільнення від сплати судового збору.
Суддею встановлено, що до апеляційної скарги додано платіжну інструкцію № 0.0.3246114255.2 від 13.10.2023.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суддя зазначає, що надана платіжна інструкція підтверджує сплату ОСОБА_7 судового збору в справі № 340/7215/23, яка перебувала на розгляді в провадженні судді ОСОБА_18 , а тому такий документ не може бути прийнятий в якості належного доказу сплати судового збору в адміністративній справі № 340/8110/23.
Водночас, 21.11.2024 від апелянтів на адресу суду надійшли, зокрема, три окремих клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В клопотанні, підписаним ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , заявники просять: «звернути увагу на ст. 9 Конституції, ст. 17 ЗУ «Про застосування практики Євросуду» та застосувати як норми прямої дії ст. 6, 13 Конвенції ОПСЛ, наведені у заяві рішення Євросуду «Креуз проти Польщі», «Беян проти Румунії», на звернення до суду з питанням захисту. Застосувати до обставин відкриття провадження, вимог сплати судового збору кожним позивачем на загальну суму 48 448,00 грн елементи ст. 6, 13 Конвенції ОПСЛ, ст. 5, 8 ЗУ «Про судовий збір». Звільнити від сплати судового збору за скаргою провадження позову, який стосується захисту житлових соціальних прав щодо дитячо-спортивного майданчика прибудинкової території, на якої ми проживаємо і реалізуємо свої житлові, соціально-культурні потреби, права. Застосувати до обставин відкриття касаційного провадження наслідки ст. 5 ЗУ «Про судовий збір». Визначити відсутність необхідності сплати судового збору за поданою касацією та відкрити провадження».
До підписаного ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 клопотання заявниками долучено копії посвідчень учасників бойових дій.
В клопотанні, підписаним ОСОБА_16 , заявник просить застосувати до постановленої ухвали наслідки ст. 5 ЗУ «Про судовий збір». Визначити відсутність необхідності сплати судового збору за позовом. Відкрити провадження за скаргою.
До вказаного клопотання додано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, 2 категорії.
В клопотанні, підписаним ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , заявники просять: «звернути увагу на ст. 9 Конституції, ст. 17 ЗУ «Про застосування практики Євросуду» та застосувати як норми прямої дії ст. 6, 13 Конвенції ОПСЛ, наведені у заяві рішення Євросуду «Креуз проти Польщі», «Беян проти Румунії», на звернення до суду з питанням захисту. Застосувати до обставин відкриття провадження, вимог сплати судового збору кожним позивачем на загальну суму 48 448,00 грн елементи ст. 6, 13 Конвенції ОПСЛ, ст. 5, 8 ЗУ «Про судовий збір». Звільнити від сплати судового збору за скаргою провадження позову, який стосується захисту житлових соціальних прав щодо дитячо-спортивного майданчика прибудинкової території, на якої ми проживаємо і реалізуємо свої житлові, соціально-культурні потреби, права. Відкрити провадження за позовом кожного з підписантів скарги. Повідомити про прийняте рішення».
Вирішуючи вищеназвані клопотання, суддя встановила, що в ухвалах від 16.04.2024 та від 10.06.2024 у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку, що пільги щодо сплати судового збору мають позивачі: ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Суддя зазначає, що встановлені судом касаційної інстанції не потребують додатковому доказуванню в суді апеляційної інстанції, а відтак від сплати судового збору за подання апеляційної скарги мають бути звільнені ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Щодо клопотання, підписаного ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , суддя зазначає, що правові засади справляння судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, та єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є майновий стан сторони, який ускладнює сплату судового збору.
Визначення судом майнового стану сторони як такого, що ускладнює чи унеможливлює сплату судового збору, залежить від доказів, які подані такою особою. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою з органів Державної податкової служби про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Проте, звертаючись до суду з вищеназваним клопотанням, апелянтами не надано доказів неможливості сплати судового збору.
Суддя звертає увагу апелянтів на висновки, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20.02.2014, пункт 111, де Поважний Суд вказав, що для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20.02.2014, пункт 111).
У рішеннях ЄСПЛ: «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64, Суд вказав, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Крім того, за висновками Європейського суду з прав людини, які викладені в рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала «розглянута судом». Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).
Суддя наголошує, що доводи заявників щодо підстав звільнення від сплати судового збору, не є такими, що охоплюються приписами Закону України «Про судовий збір». Натомість, процесуальний закон саме на позивача покладає обов'язок доведення перед судом неможливість сплати судового збору, що не забезпечено в даній справі, а тому суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, апелянти просять поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування клопотання зазначають, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду первинну апеляційну скаргу (подану у строк, встановлений процесуальним законом) було повернуто у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу позивачами подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції. Зазначають, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду та оригінал апеляційної скарги представник позивачів отримав 05.02.2024.
Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що відповідно до положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддею встановлено, що Кіровоградським окружним адміністративним судом 02 жовтня 2023 року постановлено ухвалу, первинна апеляційна скарга на яку подана 13 жовтня 2023 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року первинну апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу позивачами подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
Повторна апеляційна скарга подана 07 лютого 2024 року.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, судом з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що відповідно до реєстраційних карток поштового повідомлення, роздрукованих з КП «Діловодство спеціалізованого суду», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року отримали 09 січня 2024 року.
Також ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року та оригінал апеляційної скарги отримано «представником» позивачів ОСОБА_17 05 лютого 2024 року, що підтверджується реєстраційною карткою поштового повідомлення роздрукованого з КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За висновками судді, факт отримання «представником» позивачів ОСОБА_17 оригіналу апеляційної скарги 05.02.2024 не може слугувати поважною причиною пропуску процесуального строку, адже в даній справі суд звертає увагу на висновки суду касаційної інстанції, які ґрунтуються на доводах позивачів, що ОСОБА_17 не є належним представником позивачів. Саме доводи касаторів про неналежне повідомлення позивачів лягло в основу касаційної скарги, а відтак доводи апелянтів, пов'язані з днем отримання процесуальних документів ОСОБА_17 , мають ознаки зловживання позивачами процесуальними правами, та не приймаються судом апеляційної інстанції як обґрунтовані доводи щодо дати отримання судового рішення.
Водночас, суддя повторно звертає увагу, що матеріали електронної справи містять докази отримання 09 січня 2024 року позивачами копії ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023, тоді як апеляційна скарга повторно подана 07 лютого 2024 року.
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 вказав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Суддя наголошує, що апелянтами не доведено, що повторне подання апеляційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Жодного належного доказу на підтвердження існування об'єктивних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги, апелянтами до суд не подано.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження судового рішення.
Суддя зазначає, що визначене нормами КАС України право особи на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою після її повернення, не є безумовним і має реалізовуватися особою добросовісно, тобто повторна апеляційна скарга має бути подана з урахуванням встановлених процесуальним законом строків.
При цьому, у суду не виникає безумовного обов'язку щодо відкриття апеляційного провадження в разі подання повторної апеляційної скарги після повернення первинної. Відповідне питання вирішується з урахуванням конкретних обставин справи.
Суддя звертає увагу скаржників, що повернення раніше поданої апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції в будь-який час після такого повернення, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому остання підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Звільнити ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в справі № 160/8110/23.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до суду апеляційної інстанції з повторною апеляційною скаргою.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 340/8110/23 залишити без руху.
Надати апелянтам строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду:
1) ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 - документів про сплату судового збору в розмірі 3 028грн 00 коп. з кожного апелянта окремо за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача UA668999980313161206081004628, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) або довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою з органів Державної податкової служби про відсутність інших доходів за попередній календарний рік з кожного апелянта окремо.
2) письмових пояснень позивачів із зазначенням інших поважних причин пропуску апелянтами строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з підтвердженням таких обставин належними доказами.
Ухвала суду набирає законної сили з 26 листопада 2024 року та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Головко