04 листопада 2010 року м. Київ К-45495/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Цуркана М.І., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року у справі №2а-17361/09/1270 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2008 роки у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 5 березня 2009 року позовні вимоги задоволені в частині зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року відмовлено в поновленні строку апеляційного оскарження.
Справа № К-45495/09 Доповідач: Леонтович К.Г.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Як встановлено апеляційним судом, 25.05.2009 р. управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулося з апеляційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 березня 2009 року.
За обставин справи відповідач був відсутній при ухваленні судом першої інстанції рішення, копія постанови суду першої інстанції ним була отримана. Апеляційна скарга, без подання заяви на апеляційне оскарження подана 25.05.2009 р. із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження з мотивів невчасного отримання копії судового рішення першої інстанції.
Разом з тим, докази, що підтверджують несвоєчасне направлення копії судового рішення скаржником надані не були.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідачем пропущений строк апеляційного оскарження без поважних причин, оскільки заявник у встановлені ст. 186 КАС України строки зобов'язаний подати заяву на апеляційне оскарження у 10-ти денний термі, або апеляційну скаргу в цей же термін. Вказані строки відповідачем були порушенні при подачі апеляційної скарги, інших причин поважності строків пропуску на апеляційне оскарження відповідачем не надані. Докази наявності поважних причин пропуску процесуального строку заявником не надані.
Тобто, апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що у відповідності до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області -відхилити.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Г. Леонтович